Миколаївський окружний адміністративний суд 54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Миколаїв.
26.01.2010 р. Справа № 2а - 5969/09/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді
ОСОБА_1 при секретарі судового засідання Васильєвої А.Ю. вирішив адміністративну справу
за позовомДержавна Інспекція з контролю за цінами в Миколаївській області, вул. Адміральська, 41,Миколаїв,54009
доЖКП "Коларово", пров. Юності, 1,Коларівка,Жовтневого району, Миколаївська область,57242
пропозов на суму 38 481,00 грн.,
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_2 (довіреність № 10/15- 147 від 26.01.2009р.
від відповідача: ОСОБА_3, керівник ЖКП «Коларово»згідно довідки №96 з ЄДРПОУ та згідно довідки Коларівської сільської ради №1132 від 30.11.09р.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2009 року справу було направлено до Миколаївського окружного адміністративного суду для продовження розгляду по суті.
Державна інспекція з контролю за цінами в Миколаївській області звернулась до суду з адміністративним позовом до Житлово-комунального підприємства «Коларово»про виконання рішення держінспекції та стягнення необґрунтовано отриманої виручки в розмірі 12 827 грн. та штрафу в розмірі 25 654 грн.
Доводами позивача є те, що відповідно результатів планової перевірки відповідача було встановлено, що відповідач застосовував вільні ціни (тарифи) на централізоване водопостачання за умови запровадження для них режиму державного регулювання. Крім того відповідачем застосовано тарифи на централізоване водопостачання, встановлені рішенням виконавчого комітету Коларівської сільської ради від 29.05.08р. №80 «Про затвердження тарифу на водопостачання питної води ЖКП «Коларово»яке не було офіційно оприлюднене в засобах масової інформації. Цим також було порушено Рішення Коларівської сільської ради від 26.01.06р. №11 «Про встановлення норм споживання питної води та затвердження тарифів по сільській раді». В результаті зазначених порушень, на думку позивача, відповідач отримав необґрунтовану виручку в розмірі 12 827 грн.
Відповідач проти позову заперечив та зазначив, що він діяв відповідно до вимог чинного законодавства, рішень органів місцевого самоврядування, а також застосовував тарифи згідно висновку №88 Державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області від 25.04.2008р. щодо розрахунку економічно обґрунтованих планових витрат на виробництво житлово –комунальних послуг.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд -
ВСТАНОВИВ:
2 грудня 2008 року, на підставі посвідчення №774 від 17.11.08 року позивачем було проведено планову перевірку відповідача на предмет дотримання державної дисципліни цін.
Актом перевірки №336 від 02.12.08р. було встановлено, що відповідач не оприлюднив в засобах масової інформації рішення виконавчого комітету Коларівської сільської ради від 29.05.08р. №80 «Про затвердження тарифу на водопостачання питної води ЖКП «Коларово», чим порушив рішення Коларівської сільської ради від 26.01.06р. №11 «Про встановлення норм споживання питної води та затвердження тарифів по сільській раді».
На підставі зазначеного, позивачем було прийняте Рішення №109 від 09.12.08р., яким за порушення рішення Коларівської сільської ради від 26.01.06р. №11 «Про встановлення норм споживання питної води та затвердження тарифів по сільській раді», на підставі статті 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення», було застосовано до відповідача відповідальність у вигляді вилучення у доход державного бюджету необґрунтовано отриманої виручки в розмірі 12 827 грн. та штрафу в розмірі 25 654 грн.
Позивач, на підставі ст.13 Закону України "Про ціни та ціноутворення", є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно ст.14 цього ж Закону здійснює повноваження щодо встановлення порушень законодавства про застосування цін та тарифів й притягнення до відповідальності, стягнення у судовому порядку не сплачених сум штрафних (економічних) санкцій, а тому ці позовні вимоги підвідомчі адміністративним судам та повинні розглядатись у порядку адміністративного судочинства.
Житлово-комунальне підприємство «Коларово»(відповідач) є юридичною особою, зареєстроване як комунальне підприємство Жовтневою районною державною адміністрацією Миколаївської області 17.08.2001 року, свідоцтво про державну реєстрацію АОО №511654. Одним з видів діяльності ЖКП «Коларово», згідно довідки №96 з ЄДРПОУ від 03.04.2007р., є збирання, очищення та розподілення води.
На підставі рішення виконавчого комітету Коларівської сільської ради від 29.05.08р. №80 «Про затвердження тарифу на водопостачання питної води ЖКП «Коларово»позивачем було застосовано тариф за 1 куб.м. використаної води, який було встановлено згідно Висновку Державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області №88 від 25.04.2008р., щодо розрахунку економічно обґрунтованих планових витрат на виробництво житлово –комунальних послуг в сумі 2 грн. 12 коп. та введено в дію з 01.06.2008р. У зв'язку з незначною кількістю передплатників місцевої преси, відповідачем самостійно було розміщено в місцях масового переміщення людей оголошення –попередження про підвищення тарифів за використану воду.
Позивачем було надано суду копію Висновку Державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області №88 від 25.04.2008р. «Щодо розрахунку економічно обґрунтованих планових витрат на виробництво житлово –комунальних послуг». Згідно зазначеного Висновку відповідачу було встановлено економічно обґрунтовані витрати на виробництво послуги з централізованого водопостачання для всіх груп споживачів в сумі 2 грн. 12 коп.
В Акті перевірки Державної інспекції з контролю за цінами №336 від 02.12.08р. (арк. справи №11) також зазначено, що «тариф на водопостачання затверджено відповідно до висновку Держінспекції з контролю за цінами в Миколаївській області».
У судовому засіданні представник позивача підтвердив, що безпосередньо розмір тарифу, який використовується відповідачем, є економічно обґрунтованим та прийнятим на підставі висновку Інспекції.
Єдиним порушенням та підставою для застосування санкції, на думку позивача, є не оприлюднення відповідачем в засобах масової інформації рішення виконавчого комітету Коларівської сільської ради від 29.05.08р. №80 «Про затвердження тарифу на водопостачання питної води ЖКП «Коларово».
Дослідивши надані сторонами факти та оцінивши пояснення представників сторін суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог з наступних підстав.
Відповідно до положень ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їхні посадові й службові особи повинні діяти у порядок та спосіб передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Стаття 218 Господарського кодексу України передбачає, що підставою господарсько-правової відповідальності, до якої віднесені й застосування штрафних (економічних) санкцій передбачених ст.14 Закону України "Про ціни та ціноутворення", є вчинення суб’єктом господарювання правопорушення у сфері господарювання.
Таким чином, підставою для відповідальності суб’єкта господарювання може бути лише протиправна поведінка відповідача, але судом цього під час офіційного з’ясування обставин справи не встановлено.
Згідно ст.144 Конституції України органи місцевого самоврядування мають право видати в межах своєї компетенції рішення, які є обов’язковими для виконання на відповідній території. Згідно ч.6 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчі комітети приймають рішення, які набирають чинності з моменту їх підписання відповідним головою. У відповідності до повноважень виконавчого комітету сільської ради, встановленої п.п.2 п."а" ст.28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" Виконавчим комітетом Коларівської сільської ради було прийняте рішення від 29.05.2008 року №80, яким встановлені нові тарифи на водопостачання.
Правова позиція позивача про те, що вказане рішення вступає в силу та може бути застосоване лише після його офіційного опублікування у засобах масової інформації не може бути прийнята судом, оскільки згідно положень ч.11 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" всі рішення органів місцевого самоврядування повинні доводитись до відома населення, але згідно ч.5 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" з моменту опублікування набувають чинності лише рішення нормативно-правового характеру місцевих рад, а не їх виконавчих комітетів. До того ж положення ст.32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" не пов’язують можливість застосування змінених цін та тарифів на житлово-комунальні послуги із обов’язковим їх оприлюдненням у засобах масової інформації.
Згідно положень статті 13 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»№ 1160-IV від 11.09.2003р., якщо в межах адміністративно-територіальної одиниці чи в населеному пункті не розповсюджуються друковані засоби масової інформації, а місцеві органи виконавчої влади, територіальні органи центральних органів виконавчої влади, органи та посадові особи місцевого самоврядування не мають своїх офіційних сторінок у мережі Інтернет, документи можуть оприлюднюватися у будь-який інший спосіб, який гарантує доведення інформації до мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці чи до відповідної територіальної громади. Тобто норми зазначеної статті покладають обов'язок щодо оприлюднення або визначення способу оприлюднення саме на місцеві органи виконавчої влади, територіальні органи центральних органів виконавчої влади, органи та посадові особи місцевого самоврядування.
Тому, на думку суду, при вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності юридичної особи за порушення зобов’язань та встановлення в діях або бездіяльності юридичної особи складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.
Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв’язку між самим порушенням та його наслідками. Застосування принципу вини, як умови відповідальності, пов’язане саме з необхідністю доведення порушення зобов’язання юридичною особою.
Чинне законодавство не покладає на відповідача (як комунальне підприємство) обов'язку займатися питаннями визначення порядку та способу оприлюднення рішень та документів органів місцевого самоврядування.
Крім того, позивачем не надано суду будь – яких доказів щодо наявності або відсутності публікації (оприлюднення) рішення виконавчого комітету Коларівської сільської ради від 29.05.08р. №80 «Про затвердження тарифу на водопостачання питної води ЖКП «Коларово». Також відсутні будь –які докази з цього питання і щодо Рішення Коларівської сільської ради від 26.01.06р. №11 «Про встановлення норм споживання питної води та затвердження тарифів по сільській раді».
Також слід зазначити, що у відповідності до положень ч.1 ст.71 КАС України, позивач повинен обґрунтувати заявлені до стягнення суми коштів. Але, позивачем не надано доказів того, що відповідач за вказаний спірний період фактично отримав необґрунтовану виручку шляхом застосування нових цін та тарифів на суму 12826,69 грн. і чи є ця сума перевищенням старих цін та тарифів на житлово-комунальні послуги, що діяли та застосовувались відповідачем до 01.06.08 року.
Таким чином, відповідачем не була отримана додаткова виручка від наданих послуг, що унеможливлювало застосування до нього економічних та штрафних санкцій, передбачених ст.14 Закону України "Про ціни та ціноутворення".
Крім того слід зазначити, що стаття 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення»передбачає відповідальність саме за порушення державної дисципліни цін, а не за будь які інші порушення. Позивачем визнано, що відповідачем застосовувались економічно обґрунтовані тарифи.
Вся необґрунтовано одержана підприємством сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства. В позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки.
В порушення вимог статті 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення»позивач просить стягнути в доход державного бюджету не тільки суму необґрунтовано отриманої виручки, але й суму штрафу.
Таким чином, під час офіційного з’ясування обставин справи та наданими доказами позивача не встановлено протиправності дій відповідача, що обумовлює неможливість застосування до нього згідно положень ст.218 ГК України адміністративно-господарських санкцій з боку позивача та у суду не має підстав для покладання на відповідача відповідальності за правопорушення, які він не скоював, в зв’язку із чим, на підставі положень ч.1 ст.162 КАС України суд повинен винести постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Відповідно до ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" позивач звільнений від сплати державного мита.
Керуючись ст.161-163 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволені позову відмовити
Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України.
Постанову може бути оскаржено в порядку ст.185, 186 КАС України.
Суддя О. А. Зіньковський
постанова складена у повному обсязі
30.03.2010 р.