Справа № 22-ц-205/12 Головуючий у 1 інстанції: Дячишин В.Ф.
Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 П. Ф.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2012 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого Петричка П.Ф.
Суддів Мацея М.М., Цяцяка Р.П.
при секретарі: Дідусю О.Р.
з участю: представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника УДАІ ГУМВС України у Львівській області
на рішення Франківського районного суду м.Львова від 24 березня 2011 р.
по справі за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 до УДАІ ГУМВС України у Львівській області про визнання права власності та державну реєстрацію транспортного засобу,
в с т а н о в и л а:
Оскаржуваним рішенням позов задоволено, за ОСОБА_3 визнано право власності на легковий автомобіль “ОСОБА_4 Е 270 СД І 27 2001 р. виготовлення, № кузова WДВ 210016ІВ374680, державний номерний знак НОМЕР_1 та зобов’язано відповідача здійснити його державну реєстрацію.
Вважаючи його постановленим з порушенням норм матеріального права, в апеляційній скарзі представник відповідача вказав, що погоджуючись з визнанням права ОСОБА_3 на автомобіль відповідач вважав правомірним скасування реєстрації цього автомобіля відповідно до п.9 Порядку державної реєстрації (перереєстрації) зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7.09.1998 р. державна реєстрація автомобілів, що переобладнаня шляхом заміни кузова на кузов іншої марки, моделі, серії чи модифікації (крім автомобілів, зареєстрованих до набрання чинності цим Порядком), не допускається. Переобладнання спірного автомобіля відбулося після набрання чинності Порядку, тому його реєстрація не допускається. Цього не врахував суд.
Просив скасувати рішення суду в частині зобов’язання відповідача зареєструвати автомобіль та відмовити в задоволенні цієї частини позову.
Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача у підтримання скарги, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.
Неявка в останнє судове засідання представника апелянта, належним чином повідомленої про час і місце розгляду справи, що підтверджено її особистою розпискою (а.с.10), не перешкоджає її розглядові.
Розглядаючи спір, ухвалюючи рішення і задовольняючи позовні вимоги, суд підставно і обґрунтовано виходив із встановленого і належно перевіреного факту попереднього узгодження позивачем з відповідачем питання можливості переобладнання належного йому автомобіля із заміною кузова, проведення ним відповідних робіт, наступної перереєстрації відповідачем переобладнаного транспортного засобу і наступного безпідставного зняття за власною ініціативою, з реєстрації.
Суд правильно врахував, що згода на переобладнання позивачем автомобіля йому була надана начальником Львівського відділу РЕР ОСОБА_5 України у Львівській області, внаслідок розгляду заяви позивача про такий дозвіл.
Суд вірно взяв до уваги, що відповідно до висновку науково-технічної експертизи від 27.01.2010 р. виконаної ДП “Державний автотранспортний науково-дослідний інститут”автомобілі, з наявним і використаним кузовом належать до одного класу, мають між собою частково взаємозамінні складові частини близькі за конструкцією. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.1995 р. № 191 та від 7.09.1998 р. № 1388 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2009 р. № 1371), це підприємство уповноважене погоджувати переобладнання транспортних засобів, що передбачено ст.. 32 Закону України “Про дорожній рух”.
Відповідність вимогам технічних норм (ДСТУ 3649-97), Правилам дорожнього руху та вимогам безпеки дорожнього руху переобладнаного автомобіля підтверджена актом технічної експертизи від 29.01.2010 р.
Перевірка відповідності проводилась також спеціалістами Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України у Львівській області, якими проводилась ідентифікація кузова, двигуна та відповідність реєстраційних документів і записів у них.
Безпідставними є посилання апелянта на п.9 Порядку з державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7.09.1998 р. (у межах якої діяло ДП “Державний автотранспортний науково-дослідний інститут”, даючи висновок 27.01.2010 р.) щодо неможливості перереєстрації автомобілів, переобладнання якого відбулося після набрання ним чинності, оскільки у 2010 р. ОСОБА_3 проводив усі дії, узгоджуючи можливість переобладнати і отримати згоду в РЕР УДАІ ГУМВС України у Львівській області, провівши технічну і криміналістичну експертизи, якими вказане переобладнання проведене у відповідності з технічними умовами, Правилам дорожнього руху і вимогам дорожнього руху, з отриманням 29.01.2010 р. сертифіката відповідності.
Спонукавши відповідача до проведення дій і відповідних матеріальних затрат не заперечуючи права позивача на покращене майно –транспортний засіб, відповідач фактично позбавив позивача можливості використовувати належне йому майно за прямим призначенням при повній технічній відповідності у цьому.
Відповідно до ст.. 321 ЦК України право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, а відповідно до ч.1 ст. 317 цього Кодексу, власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Отже, у цій стадії стану транспортного засобу, відповідач позбавив власника можливості користуватися ним.
Крім того, переобладнання і використання позивачем автомобіля було легальним, відкритим і нічиїх прав та інтересів не порушувало.
Рішення суду ґрунтується на повно, всебічно і об’єктивно з’ясованих обставинах, відповідає і вимогам ст.ст. 10,11,57,60,212-215 ЦПК України, ст.ст. 1516, 317,321 ЦК України, доводи апеляційної скарги його не спростовують, тому підстав для скасування рішення нема.
Керуючись ст.ст. 303-305,307 ч,1п.1, 308, 313-315, 319 ЦПК України колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу представника УДАІ ГУМВС України у Львівській області відхилити.
Рішення Франківського районного суду м.Львова від 24 березня 2011 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскарженою в касаційному порядку протягом двадцяти днів подачею касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді: