Справа № 2- 5792/2008 рік
Справа №2-786/2009 рік
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 травня 2009 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Іващенко С.О.
при секретарі – Байбак О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Харківської міської ради про визнання правочину – договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нежитлову будівлю, -
в с т а н о в и в :
Позивач ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Харківської міської ради про визнання правочину – договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нежитлову будівлю.
В обґрунтування позову позивач зазначав, що 01 грудня 2003 року між ним та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу не житлової будівлі, загальною площею 1663,3 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (літера Ы-1). Зазначена будівля належала їй на підставі договору купівлі-продажу №КН-00152 від 15.08.1998 року, зареєстрованого на Універсальній товарній біржі „Харків”, на підставі біржового контракту від 15.08.1998 року, реєстраційний №КН00152. Зазначену будівлю вона придбала з метою здійснення підприємницької діяльності, якою планувала зайнятися у м.Харкові, але у 2002 році вона разом зі своєю родиною змушена була виїхати до Республіки Білорусь, де захворіла мати чоловіка, який на той час був безробітним, оскільки військову частину, де він працював скоротили. З 2003 року вона постійно проживає в Білорусії, у зв’язку з чим вирішила продати зазначену не житлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (літера Ы-1). У 2003 році позивач мешкав у м.Харкові, у своєї сестри, планував постійно проживати на території України, займатися підприємницькою діяльністю, у зв’язку з чим придбав у ОСОБА_2 не житлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (літера Ы-1). Після придбання зазначеної будівлі позивач планував зробити ремонт та експлуатувати будівлю як склад. Наприкінці грудня позивач вирішив на новорічні свята поїхати до себе на Батьківщину, відвідати матір, побачитися з друзями. Приїхавши додому, він дізнався, що стан матері за час його відсутності значно погіршився, у зв’язку з чим, порадившись з лікарями, він змушений був залишитися з матір’ю, щоб наглядати за нею та надавати допомогу. Оскільки після укладання договору купівлі-продажу не житлової будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, позивач змушений був довгий час проживати за межами України, він не зареєстрував у БТІ своє право власності на зазначену не житлову будівлю.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3, який діє згідно довіреності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, пояснивши суду про обставини, викладені вище.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги визнала у повному обсязі, пояснивши суду, що АДРЕСА_1, вона придбала у 1998 році на Універсальній товарній біржі „Харків”, на підставі біржового контракту від 15.08.1998 року, реєстраційний № КН-00152 від 15.08.1998 року. Зазначену будівлю вона придбала з метою здійснення підприємницької діяльності, якою планувала займатися у м.Харкові, але у 2002 році вона змушена була виїхати до Республіки Бєларусь, де захворіла мати її чоловіка. На той час її чоловік був безробітним, оскільки військову частину, де він працював скоротили. Через деякий час від тяжкої хвороби мати чоловіка померла, після її смерті чоловіку за спадщиною перейшов у право власності будинок матері. Оскільки чоловік набув громадянство Республіки Білорусь, то впродовж їх проживання у матері знайшов собі гарну роботу, у зв’язку з чим вони сім’єю вирішили залишитися в отриманому будинку. З 2003 року вона постійно проживає в Білорусії, у зв’язку з чим вирішила продати зазначену не житлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (літера Ы-1). 01.12.2003 року вона за договором купівлі-продажу продала ОСОБА_1 зазначену не житлову будівлю.
Представник відповідача – Харківської міської ради у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся заздалегідь і належним чином, надав суду заяву з проханням розглядати справу за його відсутністю, проти задоволення позову не заперечував.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідачці ОСОБА_2 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу №КН-00152 від 15.08.1998 року, зареєстрованого на Універсальній товарній біржі „Харків”, на підставі біржового контракту від 15.08.1998 року, реєстраційний №КН00152.належала не житлова будівля, розташована за адресою: АДРЕСА_1 (літера Ы-1).
Як вбачається з договору купівлі-продажу від 01.12.2003 року ОСОБА_2 продала ОСОБА_1 не житлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (літера Ы-1), площею 1663,3 кв.м.
22.05.2009 року Харківським бюро технічної інвентаризації виготовлено технічний паспорт на виробничий будинок – склад за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Позивач повністю виконав покладені на нього зобов’язання за договором купівлі-продажу шляхом передачі грошових коштів.
Відповідно до ч.2 ст. 219 ЦК України, суд може визнати нотаріально не посвідчений правочин дійсним, якщо буде встановлено, що він відповідав справжній волі особи, яка його вчинила, а нотаріальному правочину перешкоджала обставина, яка не залежала від її волі.
Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка, вказують на наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 і визнання за ним права власності на не житлову будівлю, загальною площею 1663,3 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (літера Ы-1).
Згідно з ч.2 ст.328 ЦК України – право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та Тимчасового положення «Про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. № 7/5 (зі змінами та доповненнями) – рішення суду про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна є право-встановлювальним документом. Реєстрація об’єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації в порядку, визначеному законодавством. Тобто, право власності на спірне нерухоме майно підлягає державній реєстрації комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації».
На підставі викладеного, керуючись ст. 41 Конституцією України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та Тимчасовим положенням «Про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року, ст.ст.16, 202, 203, 207 ч.2, 219, 328; 625 ЦК України, ст.ст.10; 11; 130; 174; 212-215 ЦПК України, суд –
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Харківської міської ради про визнання правочину – договору купівлі-продажу дійсною та визнання права власності на не житлову будівлю – задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на не житлову будівлю, загальною площею 1663,3 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (літера Ы-1).
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання заяви про апеляційне оскарження через Фрунзенський районний суд м. Харкова з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги або шляхом подачі апеляційної скарги у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана – після закінчення строку на подачу апеляційної скарги, у разі подання апеляційної скарги – після розгляду справи апеляційним судом.
СУДДЯ:
(підпис)
З оригіналом згідно. Оригінал знаходиться в матеріалах справи.
Рішення набрало законної сили.
СУДДЯ: