АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/12009/12 Справа № 2-8813/11 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Михайловська С.Ю.

Категорія 2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2012 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого – Михайловської С.Ю.

Суддів – Єлізаренко І.А., Черненкової Л.А.

При секретарі – Качур Л.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 24 жовтня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про виділ долі в натурі, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 24 жовтня 2012 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права власності , відмовлено у повному обсязі.

У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділ долі в натурі, відмовлено у повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду, посилаючись на неправильну оцінку доказів та обставин по справі та на неправильне застосування п. 1 ч. 1 ст 365 ЦПК України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги, посилаючись на неповне з’ясування обставин по справі та на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Суд першої інстанції, відмовляючи в первісному та зустрічному позовах, встановив, що ОСОБА_2 на праві приватної власності належить 89/100 частки домоволодіння № 2 по вул. Корсакова у м. Дніпропетровську, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 25 березня 2006 року, яка міститься в матеріалах справи (а.с. 7) та визнано сторонами справи. ОСОБА_3 на праві приватної власності належить 11/100 частки домоволодіння № 2 по вул. Корсакова у м. Дніпропетровську, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 12 травня 2007 року, яка міститься в матеріалах справи (а.с. 40) та визнано сторонами справи.

Судом встановлено, що 28 вересня 2001 року було затверджено комунальним підприємством «Дніпропетровським міжміським бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради акт ідеальних часток. Згідно цього акту у фактичному користування ОСОБА_2 знаходиться 89/100 частки до яких належить: у житловому будинку літ. А-1 прим. 2-4, частина приміщення 2-5, частина приміщення 2-6, частина приміщення 1-6, приміщення І-ІІ, житлова прибудова А 1-І, житлова прибудова А2-І, житлова прибудова АЗ-2, прибудова А4-І, сіни а 1-І, ґанок аі, гараж Б, сарай Д, навіс К, навіс Л, душ М, навіс Л, навіс И, погріб з шийкою В, парник 3, огорожа №1, ворота №2, хвіртка №3, огорожа №4, огорожа №6, огорожа №7, огорожа №8, хвіртка №9, резервуар №10 для води, водопровідний колодязь №11, огорожа №12, хвіртка №14, хвіртка №15, огорожа №16, огорожа №17, огорожа №18, підпорна стінка №19, сходи №20, замощення І, замощення III спірного домоволодіння та 11/100 частин знаходяться у користуванні ОСОБА_3 до яких належить: у житловому будинку А-І приміщення 2-3, хвіртка №5, підпорна стінка №13, замощення II. У загальному користуванні у житловому будинку А-І приміщення 2-2, сіни а-І, ґанок а, вбиральня Е.

Згідно ч. 3 ст. 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно до ч. 2 ст. 364 ЦК України, якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається або є неможливим, співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

З урахуванням цих положень необхідно перевірити розмір часток сторін у праві власності та на житловий будинок. Розподіл домоволодіння може бути проведений, якщо в виділяємій частині домоволодіння може бути, як мінімум одна житлова кімната й кухня, які повинні відповідати технічним та санітарними нормам, також та частина, яка виділяється складає ізольовану частину домоволодіння з окремим входом, або є можливість перетворити цю частину домоволодіння в ізольовану шляхом відповідного переобладнання.

Згідно висновку № 1807/1808-12-12 судової будівельно-технічної експертизи від 28 травня 2012 року визначити варіант виділу 11/100 часток домоволодіння з надвірними побудовами за адресою м. Дніпропетровськ вул. Корсакова 2 в окремий об'єкт права власності без втрати його цільового призначення технічно не можливо, так як не можливо облаштувати два окремі входи.

Згідно Інструкції щодо проведення поділу, виділу розрахунку часток об'єктів нерухомого майна (наказ від 18 червня 2007 року № 55 Міністерства з питань житлово-комунального господарства України) самочинно збудовані об'єкти нерухомого майна до розрахунку не включаються.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, наданих у п. 6 Постанови від 04 жовтня 1991 року №7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» виділ у натурі часток житлового будинку можливий, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом.

Згідно технічної документації спірне домоволодіння складається з житлового будинку літ. А-1, житлової прибудови літ. А1-1, житлової прибудови літ. АЗ-2, житлової прибудови літ. А4-1; житлової прибудови літ. А2-1, прибудов літ. а-1, літ. а, літ.аі-і, гараж літ. «Б», парника літ. «З», сараїв літ. «К», «Л», «И», збиральної літ. «О», душу літ. «Н», входу до погрібу, огорожей та споруд №1-21.

Мостіння І-ІП були самочинно збудовані (добудовані). Право власності на самовільно прибудовані споруди не зареєстровані за будь-якою особою до цього часу.

Згідно ч. 2 ст.376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Таким чином, суд прийшов до висновку, що підстави для задоволення позовів відсутні.

У ч.1 ст. 365 ЦК України зазначено, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо частка є незначною і не може бути виділена в натурі, річ є неподільною, спільне володіння і користування майном є неможливим, таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. В зв'язку з неможливістю виділити незначну частку в майні, закон передбачає можливість виплатити вартість цієї частки.

Згідно висновку № 1807/1808-12-12 судової будівельно-технічної експертизи від 28 травня 2012 року ринкова вартість спірного домоволодіння становить 502400 гривень і , відповідно, вартість 11/100 його частин становить 55264 грн. Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про те, що вартість 11/100 частин спірного домоволодіння не є незначною і частку ОСОБА_3 неможливо визнати незначною, та відмовив у позовній вимозі в частині припинення її права власності на частку у домоволодінні. Крім того, сторонами справи не надано, а судом не встановлено, що спільне володіння і користування майном є неможливим, та також відмовив у задоволенні цієї позовної вимоги.

Відповідно до ст.321 ЦК України, право власності непорушно, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений в його здійсненні, власник може бути позбавлений права власності або обмежений в його здійсненні тільки у випадках і в порядку, встановленому законом, примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване тільки як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставах і в порядку, встановленому законом, і за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.

Оскільки відповідачка категорично заперечує проти припинення її частки власності у вказаному житлі, вказане буде порушувати право власності на її частку спірного домоволодіння та будівель загального користування відповідно до їх часток

Також, судом встановлено, що згідно експертного висновку вартість 11/100 частки спірного домоволодіння складає 55 264 грн., але позивачем ОСОБА_2 на депозитний рахунок суду внесено лише 5600 грн., крім того, позивачем не було надано в підтвердження внесення даної суми оригіналу квитанції, яка у випадку задоволення позову ОСОБА_2 була б перерахована відповідачу у якості компенсації за 11/100 частини домоволодіння по вул.Корсакова 2 у м.Дніпропетровську.

Відповідно до ч.2 ст.365 ЦК України суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду. В даному випадку, після встановлення дійсної вартості спірної частки майна експертним шляхом під час розгляду справи по суті позивачем не було довнесено на депозитний рахунок суду вартості цієї частки майна, що є додатковою підставою для відмови у позові в цій частині.

Згідно вищевказаного експертного висновку виділ в натурі 11/100 частин спірного домоволодіння є неможливим, у зв’язку з чим судом відмовлено у задоволенні зустрічного позову у повному обсязі.

Суд прийшов до висновку, що позовні вимоги за обома позовами не ґрунтуються на вимогах закону і у задоволенні їх відмовив у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія судді вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно встановив вищезазначені обставини справи, дав цим обставинам та доказам по справі правильну правову оцінку і, відповідно до вимог 365, 321, 376, 358 ЦК України, ухвалив законне та обґрунтоване рішення.

Довід апеляційної скарги ОСОБА_2 про неправильну оцінку доказів та обставин по справі, необґрунтований, оскільки зводиться до переоцінки доказів по справі і незгоди з висновками суду по їх оцінці, тоді як, згідно ст. 212 ЦПК України, оцінка доказів є виключним правом суду.

Довід апеляційної скарги ОСОБА_2 про неправильне застосування п. 1 ч. ст.. 365 ЦК України, зводиться до тлумачення норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Довід апеляційної скарги ОСОБА_3 про неповне з’ясування обставин справи, безпідставний, оскільки судом всебічно та у повному обсязі вивчені всі обставини справи.

Довід апеляційної скарги ОСОБА_3 про порушення судом норм матеріального та процесуального права, не може бути прийнятий до уваги, оскільки таких порушень які б могли потягнути скасування правильно постановленого рішення, судовою колегію не встановлено.

Таким чином рішення суду є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги не спростовують його правильність.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 24 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала чинна з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному прядку протягом двадцяти днів.

Судді :