2-25/2007p. РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2007 року м. Лисичанськ
Лисичанський міський суд Луганської області у складі:
головуючої судді Лизенко І.В.,
при секретарі судового засідання Паршиковій Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, Кредитна спілка «Лисичанська кредитна спілка», про витребування майна з чужого незаконного володіння, -
встановив:
Позивач звернувся до суду з вищеназваним позовом, посилаючись на те, що 08.04.2006р. передав відповідачу у користування за довіреністю належний йому автомобіль ВАЗ-21099, 1998 року випуску, державний номер НОМЕР_1. У зв'язку зі зміною обставин довіреність була ним анульована 06.05.2006р. Відповідач добровільно належне йому майно не повертає, тому він просив суд зобов'язати відповідача передати йому зазначений автомобіль, а у разі неможливості повернути автомобіль в натурі, відшкодувати його вартість у сумі 25000 грн. 22.11.2006р. позивач уточнив позовні вимоги та просив суд витребувати та вилучити із чужого незаконного володіння зазначений автомобіль, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, дуті шкіряні чохли на сидіння автомобілю, спортивний руль та другий комплект ключів від автомобілю, зобов'язати відповідача передати йому зазначений автомобіль, а у разі неможливості повернути автомобіль в натурі, відшкодувати його вартість у сумі 25000 грн.
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та пояснив, що 30.12.2005 року близько 17 години по вул. Свердлова м. Лисичанська було здійснено наїзд на належний йому автомобіль автомобілем під керуванням ОСОБА_3 з його вини. Вони домовились, що ОСОБА_3 відшкодує завдану йому шкоду у сумі 27000 грн. ОСОБА_3 запропонував передати пошкоджений автомобіль за довіреністю відповідачу, а 09.04.2006 року на ринку купити йому інший автомобіль. 08.04.2006 року він передав відповідачу належний йому автомобіль, у присутності ОСОБА_3 на його прохання склав довіреність на керування та розпорядження автомобілем на ім'я відповідача, що була посвідчена нотаріально. Довіреність, свідоцтво про реєстрацію автомобілю знаходились у ОСОБА_3, які він передав відповідачу. Дуті шкіряні чохли на сидіння та спортивне кермо він передав ОСОБА_3, які також ним були передані відповідачу. 09.04.2006 року ОСОБА_3, як було домовлено, до нього не приїхав для купівлі іншого автомобілю, та більше на телефонні дзвінки не відповідав. Відповідачу він автомобіль не продавав, гроші за автомобіль від відповідача не отримував. Фактично передав автомобіль ОСОБА_3 в рахунок вартості іншого автомобілю. З відповідачем Домовлявся ОСОБА_3, він з відповідачем не про що не домовлявся. 08.04.2006 року бачив гроші у валюті США у руках ОСОБА_3. Згоди на продаж автомобілю не давав, оскільки автомобіль знаходився у заставі у КС «Лисичанська кредитна спілка» на забезпечення кредитного договору. Про передачу автомобілю по довіреності він повідомив КС «ЛКС», так як мав намір замінити предмет застави на інший автомобіль, який обіцяв йому придбати ОСОБА_3 Просив суд задовольнити позовні вимоги.
Представник позивача ОСОБА_4 у судовому засіданні позов підтримала та пояснила, що 08.04.2006 року позивачем на ім'я відповідача було видано довіреність на користування автомобілем ВАЗ-21099, що посвідчена нотаріально. Даний автомобіль належить позивачу на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. 06.05.2006 року зазначена довіреність була скасована позивачем, про що повідомлено відповідача. 27.05.2006 року відповідачеві надіслано лист про добровільне повернення позивачу зазначеного автомобілю, але до цього часу відповідач повертати автомобіль відмовляється. Просила суд задовольнити позовні вимоги. Розмір вартості автомобілю визначено суб'єктивно, виходячи з цін на аналогічний автомобіль. Договору купівлі-продажу між сторонами укладено не було.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 підтримала позовні вимоги, підтвердила пояснення позивача та представника позивача ОСОБА_4.
Відповідач у судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що 30.03.2006 року позивач запропонував придбати у нього пошкоджений у ДТП автомобіль. Він відмовився, але після того, як до нього звернувся з цим проханням ОСОБА_3, що був винним у дорожньо-транспортній пригоді, у якій було пошкоджено автомобіль позивача, він погодився придбати даний автомобіль. 08.04.2006 року він, позивач та ОСОБА_3 домовились, що він купує у позивача даний автомобіль за 2700 доларів США, в результаті чого позивач та ОСОБА_3 звернулися до нотаріуса, де оформили довіреність на керування та розпорядження даним автомобілем на його ім'я. Цього ж дня позивач передав йому довіреність, а він передав позивачу гроші у сумі 2700 доларів США та почав робити ремонт автомобілю. 10.05.2006 року заступник начальника Лисичанського MB УМВС України в Луганській області Терентьєв йому повідомив, щоб він припинив ремонтні роботи до вирішення питання щодо автомобілю, оскільки позивач скасував довіреність через те, що ОСОБА_3 не передав гроші за автомобіль. Повідомлення про скасування довіреності не отримував. Вважає, що між ним та позивачем було укладено договір купівлі-продажу автомобілю. Дуті шкіряні чохли на автомобіль, спортивне кермо, другий комплект ключів, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу знаходиться за місцем його проживання.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, підтримав пояснення відповідача та доповнив, що відповідачем подано заяву про порушення кримінальної справи відносно позивача.
Представник третьої особи КС «Лисичанська кредитна спілка» у судовому засіданні не заперечував проти задоволення позову та пояснив, що між позивачем та КС «ЛКС» було укладено кредитний договір від 27.12.2005 року на суму 8000 грн. На забезпечення даного договору укладено договір застави автомобілю, що є предметом спору. До цього часу позивачем кредит не сплачено, але ним виконуються всі умови кредитного договору. КС «ЛКС» має першочергове право вимоги даного автомобілю, тому не заперечує проти задоволення позову. Спірний автомобіль не міг бути відчуженим, оскільки накладено заборону на його відчуження. Позивач повідомив КС «ЛКС» про зменшення вартості заставного майна у результаті ДТП.
Третя особа ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову та пояснив, що 30.12.2005 року сталася дорожньо-транспортна пригода з його вини, в результаті якої було пошкоджено автомобіль позивача. Позивач висунув умову - придбати йому інший автомобіль замість пошкодженого. Повідомив, що відповідач бажав купити належний йому автомобіль. Відповідач з братом, оглянувши автомобіль, забрали його, а позивач склав довіреність на ім'я відповідача, що була посвідчена нотаріально. При передачі довіреності відповідач передав позивачу гроші у сумі 2700 доларів США. 09.04.2006 року він приїхав до позивача, але того не було вдома. 10.04.2006 року позивач телефоном повідомив, що підібрав потрібний йому автомобіль. 11.04.2006 року передав позивачу іншу частину грошей у сумі 2700 доларів США. 10.05.2006 року відповідач повідомив його про те, що позивачем скасовано довіреність на його ім'я. Про купівлю-продаж спірного автомобілю з відповідачем домовлявся він (ОСОБА_3). Відповідач не вимагав від позивача розписку про отримання коштів.
Судом досліджені наступні докази:
показання свідка ОСОБА_6, який у судовому засіданні показав, що є рідним братом відповідача, на початку квітня 2006 року ОСОБА_3 запропонував купити спірний автомобіль, пояснивши, що повинен купити позивачу інший автомобіль. 08.04.2006 року він з братом забрали спірний автомобіль, після чого відповідач передав позивачу у руки гроші у сумі 2700 доларів США, а позивач передав відповідачу довіреність на керування та розпорядження автомобілем строком на три роки;
показання свідка ОСОБА_3, який у судовому засіданні показав, що 08.04.2006 року він запропонував братам ОСОБА_2, ОСОБА_6 купити спірний автомобіль, позивач передав відповідачу довіреність, а відповідач передав позивачу гроші у сумі 2700 доларів США;
письмові докази: квитанції про сплату судових витрат, копія повідомлення відповідача про скасування довіреності, копія повідомлення МРЕВ м. Лисичанська про скасування довіреності, копія листа позивача до відповідача про повернення автомобілю, копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, копія довіреності від 08.04.2006р., копія відповіді УВБ в Луганській області, копія повідомлення прокуратури м. Лисичанська від 24.06.2006р., копія постанови Лисичанського міського суду від 10.08.2006р., копія постанови Лисичанського міського суду від 09.11.2006р., копія ухвали Апеляційного суду Луганської області від 29.12.2006р., копія висновку службового розслідування від 19.06.2006р., копія заяви ОСОБА_2, копія письмових пояснень ОСОБА_3, копія письмових пояснень ОСОБА_7, копія реєстраційної картки автомобілю, копія листа КС «ЛКС», копія кредитного договору від 27.12.2005 року, копія договору застави від 27.12.2005 року, копія висновку про обґрунтованість прийнятого рішення від 18.09.2006 року.
Суд, вислухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Судом встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.
Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, НОМЕР_2, від 05.09.2003 року (а.с.11) автомобіль марки ВАЗ-21099, 1998 року випуску, шасі НОМЕР_3, тип транспорту - легковий (седан), державний номерний знак НОМЕР_1, належить позивачу.
Згідно копії довіреності від 08.04.2006 року (а.с. 12) позивач уповноважив відповідача керувати та розпоряджатися автотранспортним засобом марки ВАЗ-21099, 1998 року випуску, шасі НОМЕР_3, тип транспорту - легковий (седан), державний номерний знак НОМЕР_1.
08 квітня 2006 року спірний автомобіль було передано відповідачу, що не заперечується сторонами.
Згідно копій повідомлень (а.с.7,8) за заявою позивача від 06.05.2006 року приватним нотаріусом Лисичанського міського нотаріального округу ОСОБА_8 анульовано довіреність від 08.04.2006 року.
Задовольняючи позов, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.
Відповідно до ч.1 ст. 244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.
08 квітня 2006 року між сторонами було укладено договір доручення, на підставі якого позивачем відповідачеві видано довіреність на керування та розпорядження спірним автомобілем.
Суд не бере до уваги посилання відповідача про укладення між сторонами договору купівлі-продажу, оскільки удавана угода є оспорюваним правочином, та відповідно до змісту ст. 235 ЦК України визнається удаваною за рішенням суду.
Відповідачем не заявлено позовних вимог про визнання договору доручення удаваним та регулювання відносин між сторонами нормами цивільного законодавства, встановленими для договору купівлі-продажу.
Позивачем заперечується укладення договору купівлі-продажу автомобілю як прихованого правочину.
Відповідачем суду не надано передбачених законом підстав на підтвердження його права володіти, користуватися та розпоряджатися спірним автомобілем.
Таким чином, оскільки відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу спірний автомобіль належить позивачу, відповідачем не надано законних підстав, що підтверджують його право володіти, користуватися та розпоряджатися спірним автомобілем, то суд доходить висновку про те, що відповідач на цей час володіє спірним автомобілем, оригіналом свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та аксесуарами без законних підстав.
Суд не бере до уваги показання свідків ОСОБА_6, ОСОБА_3, оскільки відповідно до абз. 2 ч.1 ст. 218 ЦК України при недодержанні вимоги щодо письмової форми правочину, у якій повинен бути укладений договір купівлі-продажу автомобілю, заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання його окремих частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків. До того ж, дані свідчення мали б правове значення, за умови прийняття їх судом, лише на підтвердження позовних вимог ОСОБА_2 про визнання договору доручення удаваним та регулювання відносин між сторонами нормами цивільного законодавства, встановленими для договору купівлі-продажу, у разі його пред'явлення.
Суд також не бере до уваги та вважає недостатнім доказом висновок службового розслідування від 19.06.2006 року (а.с.76-78), оскільки зазначення у ньому того, що позивач фактично продав відповідачу спірний автомобіль, не підтверджується дослідженими у справі доказами та не має для суду переважного значення як доказ.
Окрім того, укладення договору купівлі-продажу спірного автомобілю під час дії заборони на його відчуження як на предмет застави суперечить законодавству.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
З відповідача згідно ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню на користь позивача понесені позивачем судові витрати (а.с.5,6).
На підставі викладеного, ст. ст. 154, 244, 245, 317, 319, 1000 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 70, 71, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, Кредитна спілка «Лисичанська кредитна спілка», про витребування майна з чужого незаконного володіння задовольнити.
Витребувати у ОСОБА_2 автомобіль марки ВАЗ-21099, 1998 року випуску, шасі НОМЕР_3, тип транспорту - легковий (седан), державний номерний знак НОМЕР_1, який знаходиться у зберігача ОСОБА_9, за адресою: АДРЕСА_1, а також дуті шкіряні чохли на сидіння автомобілю, спортивне кермо, другий комплект ключів від автомобілю, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2, видане МРЕВ м. Лисичанська Луганської області 26 грудня 2000 року, що знаходяться у ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2.
Зобов'язати ОСОБА_2 передати ОСОБА_1 автомобіль марки ВАЗ-21099, 1998 року випуску, шасі НОМЕР_3, тип транспорту - легковий (седан), державний номерний знак НОМЕР_1, який знаходиться у зберігача ОСОБА_9, за адресою: АДРЕСА_1, а також дуті шкіряні чохли на сидіння автомобілю, спортивне кермо, другий комплект ключів від автомобілю, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2, видане МРЕВ м. Лисичанська Луганської області 26 грудня 2000 року, що знаходяться у ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 280 (двісті вісімдесят) гривень.
Скасувати заходи забезпечення позову у вигляді передачі автомобілю на зберігання зберігачу з моменту набрання рішенням чинності.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області шляхом подання до Лисичанського міського суду заяви про апеляційне оскарження протягом 10-ти днів з дня його проголошення або подання апеляційної скарги у той самий строк. Апеляційна скарга подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Лисичанського міського суду Луганської області.
Суддя: