Справа № 11-600/10 Головуючий у І інстанції
Провадження № - Доповідач у 2 інстанції . .
Категорія 16.06.2010
УХВАЛА
Іменем України
16 червня 2010 року Апеляційний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Бех М.О.,
суддів - Дриги А.М., Романець Л.А. прокурора - Нечепоренко С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Володарського районного суду Київської області від 02 квітня 2010 року, яким:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, росіянина, громадянина України із середньою-спеціальною освітою, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, раніше неодноразово судимого: 17.05.1991 року Володарським районним судом Київської області за ч.З ст.81 КК України на 5 років позбавлення волі, постановою президії Київського обласного суду від 03.02.1992 року покарання пом»якшено до 2-х років позбавлення волі; 21.06.1996 року - Володарським районним судом за ч.3 ст.81, ст.. 44 КК України на 2 роки виправних робіт; 19.05.1997 року - тим же судом за ч.2 ст.140, ст..44 КК України на 2 роки позбавлення волі; 18.01.1999 року-тим же судом за ч.3 ст.140 КК України, ст..26 КК України - на 4 роки позбавлення волі; 23.01.2008 року - Тетіївським районним судом Київської області за ч. 1 ст.309 КК України на 1 рік позбавлення волі; звільнений з місць ув'язнення 22.01.2009 року по закінченню терміну відбуття покарання. -
засуджений за ч.2 ст.309 КК України на 3 роки позбавлення волі.
Вироком вирішено питання про речові докази та судові витрати.
За вироком ОСОБА_1 визнана винним та засуджено за те, що у вересня місяці 2009 року, він повторно в с.Любачів Володарського району, незаконно придбав (нарвав) на березі сільського ставу дві рослини коноплі, з яких, шляхом відривання верхівок від стебла незаконно виготовив наркотичний засіб - канабіс, який поклав у паперевой згорток та переніс до місця свого проживання : сЛобачів, вул..Затонського, будинок №73, Володарського району Київської області, залишивши його сушитися на підвіконні та став незаконно його зберігати для власних потреб, без мети збуту.
27.01.2010 року, близько 17 години, вказаний наркотичний засіб був виявлений та вилучений працівниками міліції на підвіконні під час огляду приміщення веранди будинку №73 по вул. Задонського в с. Лобачів.
В своїй апеляції засуджений ОСОБА_2 просить змінити вироку Володарського районного суду щодо нього та пом»як шити покарання, застосувавши ст..69 КК України, призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі. В доповненні до апеляції засуджений ОСОБА_2 просить повернути справу на додаткове розслідування.
Як вказує апелянт ні досудовим слідством, ні судом не було враховано що він наркотичні засоби збирав для власного лікування, оскільки має інвалідність, повністю визнав свою вину у вчиненому.
***
Заслухавши зміст вироку, повідомлення ким і в якому обсязі він оскаржується, з»ясувавши думку прокурора, яка заперечує проти задоволення апеляції, вказуючи на законність та обгрунтованність вироку, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції з доповненням, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення .
Засуджений скоєння злочину та правильність кваліфікації його дій за ч.2 ст.309 КК не оспорюється.
За змістом ст.. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положення Загальної частини цього Кодексу, з врахуванням ступені тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що помикшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідне і достатнє для виправлення особи та попередження нею нових злочинів.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 раніше неодноразово скоював умисні злочини, в тому числі і пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів, за що засуджувався .
Останній злочин, який також є умисним, пов'язаний з незаконним обігом наркотичних засобів і відноситься до злочинів середньої тяжкості, ОСОБА_1 вчинив через незначний час після звільнення з місць позбавлення волі.
При таких обставинах призначення судом покарання в мінімальних межах санкції ч.2 ст. 307 КК України не може визнаватися суворим.
Посилання апелянта на наявність в нього інвалідності не підтверджується матеріалами справи, а тому не може бути підставою для пом'якшення покарання.
Щодо твердження засудженого про неврахування судом визнання ним вини у вчиненні злочину, то воно також не грунтується на матеріалах справи, оскільки у вироку зазначені як пом'якшу покарання обставини - щире каяття ОСОБА_1 та сприяння ним розкриттю злочину.
З огляду на це апеляція засудженого задоволенню не підлягає.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст..ст.365,366 КПК України апеляційній суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Володарського районного суду Київської області від 02 квітня 2010 року щодо ОСОБА_1 ОСОБА_2 залишити без змін.
Головуючий:
Судді: