№2-562/07

РІШЕННЯ

 іменем України

23 січня 2007 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді -  Шевченко СВ.

за участю секретаря - Лисенко С.Є. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Орджонікідзевського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення часток в спільній сумісній власності, встановлення порядку користування жилим приміщення, відновлення порушеного права та вселяння,

встановив:

Позивач 08.11.2006 року подала до суду позовну заяву, в якій просить визначити частки в спільній сумісній власності співвласників жилих кімнат НОМЕР_1та НОМЕР_2 в домі НОМЕР_3 АДРЕСА_1. Крім того, позивач просить встановити порядок користування жилими приміщеннями, виділивши їй та неповнолітньому ОСОБА_3 в користування кімнату НОМЕР_2, а ОСОБА_2 та неповнолітньому ОСОБА_4 - кімнату НОМЕР_1, та в зв'язку тим, що відповідач чинить їй перешкоди в проживанні на вказаній житловій площі, вселити її та неповнолітнього ОСОБА_3.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що їй, відповідачу та двом їхнім неповнолітнім дітям, на підставі свідоцтв про право власності на житло, належать кімнати на праві спільної сумісної власності НОМЕР_1та НОМЕР_2 в домі НОМЕР_3 АДРЕСА_1. Після розірвання шлюбу з відповідачем, вона була змушена, разом з сином ОСОБА_3, внаслідок грубої поведінки з боку ОСОБА_2, покинути займану житлову площу і з того часу відповідач перешкоджає їй в користуванні спірними приміщеннями.

В судовому засіданні позивач підтримала позов.

Відповідач позов визнав частково, визнавши що спірні житлові приміщення належать сторонам на праві спільної сумісної власності, однак в зв'язку з тим, що позивач добровільно покинула місце проживання, дітьми не цікавиться, в нього вже фактично нова дружина, і він заперечує проти проживання ОСОБА_1 на спірній житловій площі.

З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову з наступних підстав.

Як вбачається з свідоцтв про право власності на житло від 15.06.1999 року, кімнати НОМЕР_1та НОМЕР_2 в будинку НОМЕР_3 АДРЕСА_1 належить сторонам на праві спільної часткової власності, частки не визначені.

Відповідно до ч. 1 ст. 357 ЦК України, частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Визначаючи розмір часток, суд діє на підставі ч.2 ст. 357 ЦК України, якою закріплено, що якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна.

Кімнати НОМЕР_1та НОМЕР_2 в будинку НОМЕР_3 АДРЕСА_1 належить сторонам на підставі Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Суду не надано доказів наявності перерозподілу розміру часток між сторонами.

За таких обставин, суд визнає, що спірні житлові кімнати належать ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рівних частках, а саме по 1/4 кожному.

Крім того, як встановлено судом та не оспорюється сторонами, після розірвання шлюбу між позивачем та відповідачем склалися неприязненні стосунки в наслідок яких, ОСОБА_1 була змушена покинути належну їй житлову площу та проживати в іншому місці. Відповідач перебуває в фактичних шлюбних стосунках з іншою жінкою, яка проживає з ним. Тому, коли позивач спробувала повернутись на належну їй житлову площу, ОСОБА_2 її не пустив.

Відповідно до ч. 2 ст. 358 ЦК України співвласники можуть домовитись про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Однак, така домовленість між сторонами досягнута не була, тому суд, зважаючи на ту обставину, що відповідач перешкоджає позивачу у володінні та користуванні належним їй майном, встановлює, за проханням ОСОБА_1, наступний порядок користування спільними жилими кімнатами - виділяє в користування позивачу та неповнолітньому ОСОБА_3 кімнату НОМЕР_2, а відповідачу та неповнолітньому ОСОБА_4, в інтересах яких, як законні представники діють сторони, кімнату НОМЕР_1.

Крім того, враховуючи те, що ОСОБА_2 порушує право ОСОБА_1 у здійсненні нею володіння та користування належним їй майном, шляхом перешкоджання позивачу в проживанні в житлових кімнатах НОМЕР_1та НОМЕР_2, суд вважає за необхідне усунути таку перешкоду та вселити позивача і неповнолітнього ОСОБА_3 в кімнату НОМЕР_2.

На підставі ст. 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує понесені та документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, суд стягує з відповідача на користь позивача понесені нею та підтверджені квитанціями від 07.11 03.10.2006 року судові витрати, а саме 51 грн. державного мита та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 60, 88,212,213 ЦПК України, ст.ст. 357,358 ЦК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення часток в спільній сумісній власності, встановлення порядку користування жилим приміщення, відновлення порушеного права та вселяння задовольнити.

Визначити, що житлові кімнати НОМЕР_1та НОМЕР_2 в будинку НОМЕР_3 готельного типу АДРЕСА_1 належать ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рівних частках, а саме по 1/4 кожному.

Встановити наступний порядок користування спірними майном:

кімнату НОМЕР_2 в будинку НОМЕР_3 готельного типу АДРЕСА_1  виділити  в  користування  ОСОБА_1 та неповнолітньому ОСОБА_3; кімнату НОМЕР_1 в будинку НОМЕР_3 готельного типу АДРЕСА_1 виділити в користування ОСОБА_2 та неповнолітньому ОСОБА_4. Вселити ОСОБА_1 та неповнолітнього ОСОБА_3 в кімнату НОМЕР_2 будинку НОМЕР_3 готельного типу розташованого АДРЕСА_1.

Судові витрати - 30 (тридцять) грн. інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та 51 (п'ятдесят одну) грн. державного мита, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 2НОМЕР_2 ЦПК України.