ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
У Х В А Л А
про відмову щодо вжиття заходів забезпечення позову
07 лютого 2011 року № 2а-1473/11/2670
Судя Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 при секретарі судового засідання Висоцькій Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про забезпечення позову
за позовом ОСОБА_2
до Начальника Головного управління державної служби України
про визнання наказу від 25.01.2011 № 17к/о незаконним, поновлення на роботі, стягнення моральної шкоди
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Начальника Головного управління державної служби України про визнання дій протиправними, скасування наказу Головного управління державної служби України № 17-к/о від 25 січня 2011 року про звільнення, поновлення на посаді головного спеціалісту відділу професійної підготовки управління організації професійного навчання державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування з 26 січня 2010 року, стягнення з відповідача середню заробітну плату за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди у розмірі 1500, 00 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-1473/11/2670 та призначено справу до розгляду у попередньому судовому засіданні на 14 лютого 2011 року.
31 січня 2011 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) позивачем подано клопотння про забезпечення позову, в якій просить:
- на період розгляду справи в суді та з моменту отримання цього клопотання зобов’язати відповідача не здійснювати розподіл однокімнатної квартири серед працівників установи –Головне управління державної служби України далі –ГУДС України), оскільки головною причиною звільнення з роботи є незаконне прагнення відповідача усунути позивача від участі на отримання однокімнатної квартири;
- заборонити відповідачу до повного розв’язання трудового спору вчиняти будь-які дії, що пов’язані з звільненням позивача з роботи, в тому числі пересилати трудову книжку з установи ГУДС України;
- описати та взяти під збереження усі особисті речі та майно позивача, які залишились у службовому кабінеті № 420 після незаконного звільнення з роботи;
- зобов’язати начальника Головдержслужби ОСОБА_4 здійснити прийом згідно встановленого графіка разом з адвокатом ОСОБА_5;
- зобов’язати відповідача надати письмові відповіді з усіх моїх заяв, на які не надходило належних відповідей, а саме на заяви: від 16 грудня 2010 року «Про включення до контрольного списку на отримання житла за місцем роботи ГУДС України»; від 22 грудня 2010 року № Ж –1398 «Про включення до контрольного списку місцем роботи»; від 22 грудня 2010 року № Ж –1405 «Про надання квартири»; від 04 січня 2011 року № Ж –5 «Про складання акту про умови проживання за місцем реєстрації»; від 20 січня 2011 року № Ж –57, Ж –57/1 «Про недотримання строків щодо надання відповіді про вжиті заходи для постановки на квартирний облік»; від 25 січня 2011 року № Ж-76 «Про забезпечення та дотримання законодавства України про звернення громадян та здійснення особистого прийому»;
- на період розгляду справи в судових органах призупинити дію наказу № 17-к/о від 25 січня 2011 року;
- зобов’язати відповідача до остаточного вирішення спору в судових органах допустити позивача до виконання службових обов’язків;
- зобов’язати відповідача оплатити дні вимушеного прогулу з 26 січня 2011 року по день допущення позивача до виконання службових обов’язків;
- заборонити відповідачу удаватись до будь-яких заходів, провокацій та переслідувань у зв’язку зі зверненням до суду з адміністративним позовом та цим клопотанням;
- заборонити відповідачу залучати у якості свого представника будь-кого з працівників юридичного департаменту Головного управління державної служби України, оскільки вказані працівники згідно Закону України «Про державну службу»не мають права надавати юридичну допомогу в приватному порядку.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2011 року розгляд клопотання позивача про забезпечення позову призначено до розгляду у судовому засіданні на 07 лютого 2011 року.
У судовому засіданні 07 лютого 2011 року позивач відмовився від частини заявлених вимог у заяві про забезпечення адміністративного позову, а саме:
- на період розгляду справи в суді та з моменту отримання цього клопотання зобов’язати відповідача не здійснювати розподіл однокімнатної квартири серед працівників установи –Головне управління державної служби України далі –ГУДС України), оскільки головною причиною звільнення з роботи є незаконне прагнення відповідача усунути позивача від участі на отримання однокімнатної квартири;
- заборонити відповідачу до повного розв’язання трудового спору вчиняти будь-які дії, що пов’язані з звільненням позивача з роботи, в тому числі пересилати трудову книжку з установи ГУДС України;
- описати та взяти під збереження усі особисті речі та майно позивача, які залишились у службовому кабінеті № 420 після незаконного звільнення з роботи;
- зобов’язати начальника Головдержслужби ОСОБА_4 здійснити прийом згідно встановленого графіка разом з адвокатом ОСОБА_5;
- зобов’язати відповідача надати письмові відповіді з усіх моїх заяв, на які не надходило належних відповідей, а саме на заяви: від 16 грудня 2010 року «Про включення до контрольного списку на отримання житла за місцем роботи ГУДС України»; від 22 грудня 2010 року № Ж –1398 «Про включення до контрольного списку місцем роботи»; від 22 грудня 2010 року № Ж –1405 «Про надання квартири»; від 04 січня 2011 року № Ж –5 «Про складання акту про умови проживання за місцем реєстрації»; від 20 січня 2011 року № Ж –57, Ж –57/1 «Про недотримання строків щодо надання відповіді про вжиті заходи для постановки на квартирний облік»; від 25 січня 2011 року № Ж-76 «Про забезпечення та дотримання законодавства України про звернення громадян та здійснення особистого прийому»; України про звернення громадян та здійснення особистого прийому».
Розглянувши клопотання про забезпечення адміністративного позову та додані до неї матеріали, суд вважає, що заявлене клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
В матеріалах справи відсутні докази та підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
У відповідності до пункту 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 6 березня 2008 року № 2 в адміністративних справах щодо визнання незаконним рішення про звільнення з посад, позовними вимогами є скасування правових актів індивідуальної дії та поновлення на посаді. Забезпечуючи позов шляхом зупинення дії правового акта індивідуальної дії про звільнення з посади, суд фактично продовжує службові відносини між позивачем та роботодавцем (суб'єктом владних повноважень) з відповідними наслідками - виконанням службових обов'язків, виплатою заробітної плати тощо. Таким чином, судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Отже, судам слід мати на увазі, що забезпеченням зазначеного адміністративного позову в такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, передбачених частиною першою статті 117 КАС України, що є неприпустимим.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Позивачем не доведено існування обставин, вказаних у частині 1 статті 117 КАС України.
Фактично, заявлені позивачем вимоги щодо забезпечення позову і є вимогами щодо вирішення справи по суті.
За таких обставин, керуючись ст.ст. 117, 118 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
УХВАЛИВ:
1. Відмовити ОСОБА_3 у задоволенні клопотання про забезпечення позову.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Шарпакова В.В.