Справа № 2-286/08

 ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

             07  квітня 2009 року Білогірський районний суд Автономної Республіки ОСОБА_1 у складі:  

головуючого                                           – судді Куртлушаєва М.І.,

при секретарі                                    -            Клімовій Ю.О.,      

             розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білогірську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Курської  сільської ради Білогірського району АР Крим, третя особа – Білогірська державна нотаріальна контора, про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування за законом,  

ВСТАНОВИВ:

      позивачка звернулася до суду з позовом до Курської сільської ради Білогірського району АР Крим, третя особа – Білогірська державна нотаріальна контора, про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування за законом. Свої вимоги мотивувала тим, що з 1944 року вона проживає, користується житловим будинком із господарське – побутовими будівлями, що знаходиться у с. Курське  Білогірського району АР Крим, по вул. Зарічна, 1. Разом з нею у зазначеному будинку проживала її мама – ОСОБА_3, яка померла 30.11.1988 року. Позивачка є спадкоємицею за заповітом після смерті матері, але до нотаріальної контори у встановлений законом строк не зверталася. Згідно записам господарських книг Курської  сільської ради  Білогірського району АР Крим за період з 1944-1991 роки, зазначене домоволодіння відноситься до категорії колгоспного двору, главою якого значилась ОСОБА_3, а після її смерті – ОСОБА_2 Згідно запису господарської книги № 7 Курської сільської ради Білогірського району АР Крим, арк. 524, особистий рахунок № 303, домоволодіння № 1 по вул. Зарічній с. Курське  належить  на праві  приватної власності ОСОБА_2, але  у зв’язку зі скрутним матеріальним становищем позивачка не зареєструвала своє прав власності на будинок у СМЕРТІ до 01.01.2004 року, тому для реалізації права власності вона вимушена звернутися до суду.

В судовому засіданні позивачка на вимогах наполягала, просила позов задовольнити.

             Представник відповідача та третьої особи в судове засідання не з’явилися, але надали заяви про розгляд справи за їх відсутністю, з позовними вимогами згодні. Про причини неявки суд не повідомили.

          Зі згоди представника позивача, дотримуючись вимог ст. 224 ЦПК України, суд  вважає за можливе   провести  заочний розгляд  по даній справі  та ухвалити заочне рішення.

           З урахуванням думки позивачки, суд у відповідності зі ст. 169 ЦПК України розглянув справу за відсутністю представника  третьої особи, оскільки наявних у справі доказів достатньо для з”ясування прав та взаємовідносин сторін.

             Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши   матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності суд дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

             Судом встановлено, що згідно довідки Курської сільської ради № 529 від 09.10.2008 року у відповідності до записам господарських книг Курської сільської ради  Білогірського району АР Крим за період з 1944-1991 роки домогосподарство, яке знаходиться за адресою: АР Крим Білогірський район с. Курське вул. Зарічна, 1, відносилося до категорії колгоспного двору, в його состав входять: глава двору - ОСОБА_3, яка померла 30.11.1988 року, дочка - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає по зазначеній адресі по теперішній час (а.с.20), відповідно до рішення виконкому Курської сільської ради № 45 від 23.08.1989 року (а.с.21), у зв’язку зі смертю ОСОБА_3 главою колгоспного двору № 1 по вул. Зарічній с. Курське  признана її дочка – ОСОБА_2, що узгоджується з записами будинковій книги (а.с.9-14), згідно довідки Курської сільської ради № 240 від 11.08.1994 року (а.с.23) – домоволодіння № 1 по вул. Зарічної с. Курське належить на праві  приватної власності ОСОБА_2, згідно запису господарської книги № 7 Курської сільської ради Білогірського району АР Крим, арк. 524, особистий рахунок № 303. Згідно технічного паспорту  на зазначений житловий будинок: його загальна площа - 83,8 кв.м., житлова площа – 41,7 кв.м. (а.с.15-18). Згідно свідоцтву про смерть(а.с.7) ОСОБА_4 померла 30.11.1988 року.

У відповідності  до  п. 6 ч. 2  Постанови  Пленуму   Верховного  Суду  України  від 22 грудня  1995 року № 20 з змінами та доповненнями  - право власності  на майно, яке  належало колгоспному двору і збереглося після  припинення його існування, мають члени двору, котрі  до 15 квітня 1991 року не втратили  право на частку в його майні.

Враховуючи те, що позивачка  до цього часу своє право  на  зазначене нерухоме майно не втратила, оскільки  постійно  проживала та зареєстрована за зазначеною адресою, що знайшло своє підтвердження у судовому засіданні, а також  й те, що  інших членів  колгоспного двору не має, її вимоги  щодо  визнання права власності на житловий будинок із господарське – побутовими будівлями, на думку суду,  підлягають задоволенню.

Що стосується встановлення факту прийняття спадщини позивачкою після смерті  ОСОБА_3, суд вважає, що у цих вимогах слід відмовити, тому що, як свідчать матеріали справи, на момент смерті ОСОБА_3, домоволодіння № 1 по вул. Зарічної с. Курське відносилося до категорії колгоспного двору, тому такі правовідносини вирішуються за нормами, що регулювали  право власності на майно, яке належало  колгоспному  двору.

             На підставі ст. ст. 86  ЦК України 1963 року,  керуючись п. 6 ч. 2  Постанови  Пленуму   Верховного  Суду  України  від 22 грудня  1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», ст.ст. 10, 11, 169, 209, 212, 214-215 ЦПК України   суд, -  

В И Р І Ш И В:

    позов задовольнити частково.

    Визнати  за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок із господарське – побутовими будівлями № 1 по вул. Зарічній с. Курське Білогірського району АР Крим, загальною площею -83,8 кв. м., житловою площею - 41,7  кв. м.

    В решті вимог – відмовити.

             Рішення може бути оскаржене шляхом подання заяви про оскарження до Білогірського районного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

            Апеляційна скарга може бути подана до Апеляційного суду Автономної Республіки ОСОБА_1 протягом двадцяти  днів після подання заяви про оскарження через Білогірський районний суд.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів  з дня отримання його копії.

              Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Головуючий:  /підпис/    З оригіналом згідно.

Рішення   не набрало законної сили.

Суддя Білогірського

районного суду АР ОСОБА_1 Куртлушаєв

секретар: