Справа№2-а-73/10

Провадження№б/н

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2010 року Кіцманський районний суд Чернівецької області у складі:

головуючого - судді Усатого М.В.

при секретарі - Анучкіній Л.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Обласного УДАІ у Чернівецькій області, заступника командира Коломийського взводу ДПС Івано-Франківської області ОСОБА_2, УДАІ УМВС України у Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в серпні 2009 року звернулася до суду з позовом до відповідача про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення , мотивуючи свої вимоги тим, 30 березня 2009 року що за місцем проживання нею було отримано конверт, в якому знаходилась постанова по справі про адміністративне правопорушення та роздруковане фото транспортного засобу .

Із отриманих документів їй стало відомо, що постановою про адміністративне правопорушення, винесеної заступником командира Коломийського взводу ДПС в Івано-Франківській області ОСОБА_2 серії АТ №0053599 від 22 березня 2009 року на неї було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за вчинене адміністративне правопорушення передбачене ст.122 ч.1 КУпАП., а саме те, що 11 березня 2009 року 0 14 годині 15 хвилин керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 101 км/год, чим перевищила встановлену швидкість на 41 км/год, чим порушила п.12.4 ПДР України.

В підтвердження порушення ПДР додано комп'ютерну роздруківку фотознімку, який здійснено за допомогою прибору вимірювання швидкості Візир N 0812448.

Позивачка вважає вищеназвану постанову протиправною і такою, що порушує її права. Відповідно до ст. 256 КпАП України посадова особа ДАІ у разі виявлення адміністративного правопорушення повинна на місці його скоєння скласти протокол, або доставити особу, яка його скоїла в порядку ч. 1 ст. 259 КпАП України до правоохоронних органів, чого не було зроблено в даному випадку.

Прикладені до постанови фотографії не можуть бути належним доказом, оскільки з них не вбачається: у якому конкретно місці скоєно правопорушенні.

Крім того, у відповідності до ст. 141 КпАП України фіксація порушення ПДР проводиться за допомогою засобів фото- та відео фіксації, які працюють в автоматичному режимі. Між тим, фіксація правопорушення щодо якого позивачку притягнуто до адміністративної відповідальності, здійснювалася безпосередньо працівником ДАІ за допомогою прибору вимірювання швидкості Візир, що є порушенням вищеназваної норми.

На підставі викладеного, позивачка просить скасувати постанову СЕ N 0053599 від 22.03.2009 року по справі про адміністративне правопорушення у відношенні до неї.

У судове засідання позивачка не з'явилася, надала письмову заяву, про те, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі і просить розглянути справу за її відсутністю.

Відповідач також не з'явився у судове засідання, про день та час розгляду справи сповіщений належним чином, у зв'язку з чим, суд на підставі ч. 4 ст. 128 КАС України проводить розгляд справи за його відсутності на підставі наявних в ній доказів.

Дослідивши письмові докази, суд вважає, що заявлений адміністративний позов підлягає задоволенню за наступними підставами.

Судом встановлено,що 22 березня 2009 року працівником ДАІ була винесена постанова АТ № 0053599 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 була притягнута до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП і на неї було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 258 КУпАП, органам ДАІ дійсно надано право фіксувати порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за допомогою працюючих в автономному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки тощо, і у таких випадках протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова по справі виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Між тим, реалізуючи свої повноваження в даній сфері, суб'єкти владних повноважень повинні діяти добросовісно та на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Суд при вирішенні справи, відповідно до ст. 9 КАС України, перевіряє законність дій чи прийнятого рішення суб'єкта владних повноважень.

Згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, будь-які докази в обгрунтування правомірності своїх дій відповідачем не були надані після отримання ухвали суду про відкриття провадження, у зв'язку з чим суд розглядає справу на підставі наявних доказів.

Із наданих суду позивачем доказів вбачається, що 22.03.2009 року при проведенні нагляду за дотриманням ПДР за допомогою радіолокаційного відеозаписуючого вимірювача швидкості "Візир" N 0812448 , було зафіксовано, що о 14 год. 15 хв. керуючи автомобілем НОМЕР_1 рухався із швидкістю 101 км/год., чим перевищила встановлену швидкість на 41 км/год та порушила п. 12.4 ПДР України. Із пред'явленої суду фотографії не вбачається: де саме зроблена зйомка автомобіля НОМЕР_1 відсутня прив'язка до місцевості.

Відповідачем також не надані суду відомості щодо проходження службової підготовки до роботи з радіолокаційним відео-записуючим вимірювачем швидкості "Візир" особою, яка проводила зйомку; виписки із журналів про отримання ним 22.03.2009 року вищеназваного приладу для здійснення чергування та про маршрут патрулювання в цей день, а також відомості про проходження державної перевірки приладу вимірювання швидкості.

Всі ці факти у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації.

Рішення суб'єкта владних повноважень, повинно бути законним та обгрунтованим і не може базуватися на припущеннях та неперевірених фактах.

Відповідно до ч. 3 ст. 70 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Згідно постанови від 24.04.88 року Пленуму Верховного Суду України (з наступними змінами та доповненнями) "Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення" зазначає, що суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом'якшуючі обставини, майновий стан винного.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП України, не доведена належними доказами і постанова від 22.03.2009 року про накладення на неї адміністративного стягнення за це правопорушення підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю.

Керуючись ст. ст. 3, 8, 11, 69, 70, 71, 86, 99, 158 - 163 КАС України, ст. ст. 247, 288, 289, 293 КУпАП України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково. Визнати протиправними дії заступника командира Коломийського взводу ДПС в Івано-Франківській області ОСОБА_2 щодо винесення постанови АТ № 0053599 від 22.03.2009 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП ОСОБА_1.

Визнати протиправною та скасувати постанову АТ №0053599, винесену 22.03.2009 року заступником командира Коломийського взводу ДПС Конова люком В.М. в справі про адміністративне правопорушення, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП - закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

В решті частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подану. При поданні заяви на апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом 10 днів з дня її проголошення, а апеляційна скарга – протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до адміністративного суду апеляційної інстанції через Кіцманський районний суд.

Суддя: