Жовтневий районний суд Миколаївської області
м. Миколаїв, вул. Ольшанців, 77, 54050, (0512) 25-20-11
Справа № 2а-2.8-158/10
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМУКРАЇНИ
9 вересня 2010 року
Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі головуючої судді Царюк Л.М., при секретарю судового засідання - Бітюковій С.В., за участю позивача -ОСОБА_1.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Миколаєві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державної автомобільної інспекції Управління МВС України в Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом де просить скасувати постанову серії ВЕ № 177471 від 10 серпня 2010 року, винесену інспектором дорожньо-патрульної служби Коблевської роти ДПС Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_3 про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 255 грн.
Позивач в судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги та пояснив, що 10 серпня 2010 року приблизно о 15-00 год. відносно нього був складений протокол за порушення Правил дорожнього руху України та винесена постанова серії ВЕ № 177471, згідно якої його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.І ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу. В той час він керував автомобілем «Хюндай Акцент» реєстраційний номер НОМЕР_1 на автодорозі «Миколаїв-Одеса-Новоазовськ». На одній з ділянок дороги на дорозі стояв знак, що обмежував швидкість руху до 40 км/год., у зв’язку з ремонтними роботами. Вказаний знак був розташований не на стовпі, а знаходився на дорозі, підпертий з тильної сторони гілкою. В зв’язку з чим розцінив, що працівники забули знак після виконання дорожніх робіт, оскільки ремонтні роботи не велися. Однак, він почав зменшувати швидкість руху, але не встиг остаточно зменшити швидкість до дозволеної і був зупинений інспектором ДПС. Останній пояснив, що він перевищив швидкість руху, але на йогорохання показати технічний прилад, на якому визначена його швидкість, показати відмовився. З зазначеним в постанові не згоден, оскільки правил дорожнього руху не порушував про що й зазначив у протоколі про адміністративне правопорушення, не погоджуючись з ствердженнями працівника ДАІ.
Відповідач - Управління державної автомобільної інспекції Управління міністерства внутрішніх справ України в
Миколаївській області в судове засідання свого представника не направив про дату та час слухання справи повідомлений належним чином.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердив пояснення позивача, з яким в зазначений час він знаходився в салоні автомашини як пасажир та є власником зазначеного транспортного засобу.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 10 серпня 2010 року приблизно о 15-00 год. ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Хюндай Акцент» реєстраційний номер НОМЕР_1, на автодорозі «Миколаїв-Одеса- Новоазовськ» перевищив швидкість в зоні дії дорожнього знаку 3.29 «обмеження швидкості до 40 км/год.» під час проведення дорожніх робіт, а відтак вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Свідків зазначеного правопорушення в протоколі не зазначено (а.с.5).
З постанови серії ВЕ № 177471 від 10 серпня 2010 року вбачається, що інспектор Коблевської роти ДПС Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в
Миколаївській області ОСОБА_3 виніс постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у виді штрафу в сумі 255 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.І ст.122 КУпАП (а.с.4).
Згідно свідоцтва про реєстрацію вказаного транспортного засобу його власником є ОСОБА_2 (а.с.6).
Аналізуючи надані докази, судом встановлено, що в протоколі про адміністративне правопорушення не вказано на якій саме ділянки дороги та в якій зоні діяв зазначений знак, не надана відповідачем схема зони дії знака, відповідно до якої можливо визначитися щодо порушення дії зазначеного знаку.
Незважаючи на те, що позивач заперечував проти вказаного в протоколі правопорушення, посадова особа, що складала цей протокол, не вказала свідків вказаних обставин та не зазначила будь-яких інших доказів на підтвердження вчиненого правопорушення. Таким чином, суд вважає, що відповідачем не надано доказів, які б спростовували ствердження свідка та позивача про його дії в межах Правил дорожнього руху України.
Крім того, зазначені протокол про адміністративне правопорушення та постанова про притягнення до
адміністративної відповідальності не відповідають вимогам Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України від 22.02.01 р., який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.03.01 р. Зокрема, постанова та протокол заповнені нерозбірливим почерком та містять незрозумілі скорочення.
Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку, що постанова, винесена інспектором дорожньо-патрульної служби Коблевської роти ДПС Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_3 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення є протиправною та підлягає скасуванню, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 159-162 Кодексу Адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову серії ВЕ № 177471 від 10 серпня 2010 року, винесену інспектором дорожньо- патрульної служби Коблевської роти ДПС Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_3 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 255 грн.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Л. Царюк