Справа № 466/3327/15 Головуючий у 1 інстанції: Зима І.Є.

Провадження № 22-ц/783/6732/15 Доповідач в 2-й інстанції: Штефаніца Ю. Г.

Категорія: 48

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Штефаніци Ю.Г.

суддів: Бойко С.М., Курій Н.М.,

за участі судового секретаря: Брикайло М.В.,

представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 15 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, третя особа Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради про участь у вихованні малолітньої дитини, позовом ОСОБА_3 до Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, третя особа ОСОБА_5 про визнання частково незаконним висновку органу опіки і піклування щодо розв'язання спору між подружжям про участь у вихованні дитини, -

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 15 вересня 2015 року провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, третя особа Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради про участь у вихованні малолітньої дитини, за позовом ОСОБА_3 до Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, третя особа ОСОБА_5 про визнання частково незаконним висновку органу опіки і піклування щодо розв'язання спору між подружжям про участь у вихованні дитини закрито у частині вимог ОСОБА_3 до Шевченківської райадміністрації Львівської міської ради , третя особа ОСОБА_5 про визнання частково незаконним висновку органу опіки та піклування щодо розв'язання спору між подружжям.

Вказану ухвалу суду оскаржила ОСОБА_3. В апеляційній скарзі посилається на незаконність вказаного судового рішення, порушення судом при її постановленні норм процесуального права, постановлення ухвали внаслідок неповного з'ясування та неправильного встановлення обставин, які мають значення для справи. Апелянт зазначає, що оскільки суд першої інстанції відкрив судове провадження за її позовом та об'єднав в одне провадження з позовом ОСОБА_5, місцевий суд не вправі був закривати провадження і скасовувати попередні ухвали, так як до компетенції місцевих судів не належить прийняття рішень щодо перегляду судових рішень першої інстанції. Стверджує, що якщо провадження у справі закривається з підстав, визначених п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України, суд повинен повідомити заявника до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ, однак суд не навів доказів, що розгляд даної справи може відбуватися в порядку господарського, кримінального чи адміністративного судочинства. Крім того зазначає, що судом не було зазначено та не було роз'яснено сторонам правові наслідки закриття провадження у справі. Просить ухвалу суду скасувати та скерувати справу на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с. 20-22).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4 на обґрунтування апеляційної скарги, заперечення на скаргу представника позивача ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до положень ст.ст.55, 124 Конституції України та ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно положень ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

У відповідності до вимог ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, який подає письмовий висновок щодо розв`язання спору та підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитись з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим , суперечить інтересам дитини , що врегульовано ч. 6 ст. 19 СК України.

За змістом ст. 212 ЦПК України, суд не пов'язаний висновками певних органів, експертів та оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні заявлених у справі доказів та обставин справи. Жоден доказ, у тому числі і висновок органу опіки та піклування, не має для суду наперед встановленої сили. Отже, суд може не погодитись із даним висновком і не взяти його до уваги.

Таким чином, письмовий висновок органу опіки та піклування при розгляді судом спорів між подружжям про участь у вихованні дитини сам по собі не породжує прав та обов'язків сторін та не є документом, на підставі якого виникають, змінюються або припиняються права та обов'язки, не є правочином і не може визнаватись в судовому порядку недійсними або незаконним у відповідності до ст.16 ЦК України, а є лише одним із доказів у справі, який підлягає оцінці судом у сукупності з іншими доказами при вирішенні спору.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що питання щодо законності висновку органу опіки і піклування щодо розв'язання спору між подружжям про участь у вихованні дитини носить лише рекомендаційний характер та не підлягає розгляду в судовому порядку, а тому місцевий суд, виходячи з положень п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України обґрунтовано закрив провадження у справі.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, та не заслуговують на увагу з огляду на зазначені вище обставини.

Відповідно до положень ч.1 п.1 ст. 312 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.2 ст. 307, п.1 ч.1 ст. 312, ст.313, п.4 ч.1 ст.314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 15 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий: Штефаніца Ю.Г.

Судді: Бойко С.М.

Курій Н.М.