Апеляційний суд Львівської області
м. Львів, пл. Соборна, 7, 79008, (032) 235-90-15
Справа №11а-712/10 Головуючий у 1 інстанції Кунцік О.С.
Доповідач Танечник І.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року жовтня 08 дня Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого: Галина В.П.
Суддів: Яременка О.Д., Танечника 1.1.
З участю. прокурора Горин 1.1,
та адвоката ОСОБА_1, та захисника
ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальну справу за апеляцією прокурора у справі - ОСОБА_3
на вирок Самбірського міськрайонного суду Львівської області від ЗО березня 2010 року.
Цим вироком:
ОСОБА_4,
народження 11.09.1970 року, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_2, невійськовозобо’язаний, розлучений, непрацюючий, несудимий, проживаючий в ІНФОРМАЦІЯ_3
засуджений за ст. 121 ч.2 КК України на 7 років позбавлення волі.
Вирішено питання судових витрат та речових доказів по справі.
Засуджений ОСОБА_4 знаходиться під вартою з 18 березня 2008
року.
ОСОБА_4 визнаний винуватим і засуджений за те, що він 12 березня 2008 року приблизно о 18 год. ЗО хв., знаходячись у парку культури та відпочинку, що по вул. Завокзальній м. Самбора, під час розпиття спиртних напоїв з ОСОБА_5 розпочав з ним конфлікт, під час якого в нього виник умисел на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень останньому. З цією метою він відвів ОСОБА_5 до туалетів в парку культури та відпочинку проти „Тиру” та почав наносити удари потерпілому по обличчю, від чого останній вдрав на землю. Після чого, ОСОБА_4, сівши на ОСОБА_5 зверху, почав наносити удари потерпілому по обличчю, а потім, підвівшись, наніс декілька ударів ногами в різні частини тіла потерпілого. Враховуючи те, що ОСОБА_5 не міг чинити йому опір, відвів останнього вглиб парку до огорожі заводу ДЕМЗ, що по вул. Децика в м. Самборі, де поклав його на землю, а потім, взявши камінь, наніс останньому два удари каменем по голові потерпілого в результаті чого, заподіяв ОСОБА_5 перелом кісток склепіння черепа, крововилив у оболонки та тканину мозку, множинні двобічні переломи ребер по різних анатомічних лініях, травматичні пошкодження печінки, кровотечу в плевральні та черевну порожнини, забійні рани та садна обличчя, ускладнились кровотечею в плевральні та черепну порожнини та гострою дихальною недостатністю, які спричинили смерть потерпілого ОСОБА_5
В своїй апеляції прокурор у справі - ОСОБА_3 зазначав про те, що суд першої інстанції безпідставно перекваліфікував дії ОСОБА_4 з ч.1 ст.115 КК України на ст. 121 ч.2 КК України, покликаючись на відсутність наміру в нього на позбавлення життя потерпілого ОСОБА_5 При цьому не врахована та обставина, що ОСОБА_4 застосовував таке знаряддя злочину, як камінь, яким завдав потерпілому два удари в голову, який є життєво-важливим органом, внаслідок цього заподіяв останньому тяжке тілесне ушкодження, від якого через незначний час настала його смерть. Просив оскаржуваний вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про необхідність скасування вироку та направлення справи на новий судовий розгляд, міркування адвоката, засудженого і його захисника про законність та обґрунтованість оскаржуваного вироку, ознайомившись зі справою № 4-76/2008, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора у справі не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції, вирішуючи питання про умисел засудженого ОСОБА_4 відносно потерпілого ОСОБА_5, правильно виходив з його послідовних показань в якості підозрюваного і обвинуваченого про відсутність наміру на позбавлення життя потерпілого, якому заподіяв тяжке тілесне ушкодження за наведених у вироку обставин, але такі були сумісні із життям при наданні своєчасної медичної допомоги протягом 8 годин.
Про відсутність умислу на вбивство свідчать пояснення підозрюваного ОСОБА_4 в судовому засіданні від 19 березня 2007 року, де він стверджував, що потерпілий був живий, а, довідавшись про зворотнє, не заперечував, щоб його суд взяв під варту, а також - мотиви постанови представника досудового слідства від 24 березня 2008 року (т.1 а.с.115), з яких вбачається про намір ОСОБА_4 заподіяти ОСОБА_5 саме тяжке тілесне ушкодження, в тому числі із нанесенням в ділянку голови потерпілого двох ударів каменем, підібраним засудженим на місці події. Будь-яких даних про те, що засуджений ОСОБА_4 вчинив певні дії, які б свідчили про його переконання у втраті свідомості потерпілим ОСОБА_5, не здобуто.
Що торкається доводів апеляції прокурора у справі про настання смерті ОСОБА_5 саме від 2 ударів каменем в життєво важливий орган, то такі спростовуються висновком судово-медичної експертизи його трупа № 55/08 від
12.05.2008року (т.2 а.с.165-171).
Суд першої інстанції дав належну оцінку всім зібраним по справі об’єктивним доказам, які з достовірністю стверджують вину засудженого ОСОБА_4 в умисному заподіянні тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого ОСОБА_5, тому дії засудженого ОСОБА_4 вірно перекваліфіковано з ч.1 ст.115 КК України на ч.2 ст.121 КК України, оскільки ставлення винного до настання смерті потерпілого характеризується необережністю.
На думку колегії суддів, судом першої інстанції призначено засудженому ОСОБА_4 покарання, яке відповідає вимогам ст.ст.50, 65, КК України.
При наведених обставинах підстав для задоволення апеляції прокурора у справі колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст..ст.362, 366 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
Вирок Самбірського міськрайонного суду Львівської області від ЗО березня 2010 року відносно ОСОБА_4 залишити без зміни, а апеляцію прокурора у справі - без задоволення.
Головуючий:
Судді: