Справа № 640/6755/15-ц

н/п 2/640/3226/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2015 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Якуша Н.В.

при секретарі - Пічугіної А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Київського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, ОСОБА_3, за участі третьої особи - прокуратури Київського району м. Харкова, про звільнення майна з-під арешту, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з уточненим в процесі розгляду позовом, в якому заявила вимоги про зняття арешту з належних їй на праві власності нежитлових приміщень першого поверху №22-25, 37, 38, 39, 39а загальною площею 101,1 кв.м, приміщення №21-А площею 8 кв.м в літ. «А-4», та приміщень №20, 20а загальною площею 18,5 кв.м в літ. «А-4», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначала, що вона є власником вищевказаних нежитлових приміщень відповідно до договорів купівлі - продажу від 15.08.2013 року та 19.09.2013 року. Вказувала, що на зазначене нерухоме майно на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 16.10.2013 року було накладено арешт, проте зазначила, що вона жодного відношення до кримінального провадження, в рамках якого було заявлено клопотання слідчого про арешт майна, немає.

У зв'язку із чим вважала, що законних підстав для продовження дії арешту майна, що належить їй на праві власності, не має.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, повідомлялась належним чином про місце і час розгляду справи, її представник ОСОБА_4, який діє на підставі довіреності від 09.10.2014 року (а.с.23), в попередніх судових засіданнях уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, на їх задоволенні наполягав.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, про місце і час розгляду справи були повідомлений належним чином (а.с.79,90-93), причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення слухання справи не надавали.

Представник відповідача ГУ МВС України в Харківській області Маховицький М.Є., який діє на підставі довіреності №90/1485 від 03.03.2014 року (а.с.69) в попередніх судових засіданнях заперечував проти задоволення позовних вимог, вказував, що питання про зняття арешту з нерухомого майна має вирішуватися виключно слідчим суддею в порядку Кримінально-процесуального кодексу України. Крім того, вказував, що на теперішній час розслідування у кримінальному провадженні, в рамках якого було накладено арешт на спірні приміщення, ще триває, тому підстав для зняття арешту з нежитлових приміщень немає. Через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Третя особа в попередніх судових засіданнях проти задоволення позову заперечувала, вказувала, що вирішення питання про правомірність чи неправомірність накладення арешту повинно вирішуватися в порядку, передбаченому Кримінально-процесуальним кодексом, а не в позовному провадження, тому на цих підставах просила суд провадження по справі закрити.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення сторін, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось сторонами по справі позивач є власником нежитлових приміщень першого поверху №22-25, 37, 38, 39, 39а загальною площею 101,1 кв.м, приміщення №21-А площею 8 кв.м в літ. «А-4», та приміщень №20, 20а загальною площею 18,5 кв.м в літ. «А-4», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.4-12).

Як встановлено з відомостей, вказаних у Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження від 17.01.2014 року, оригінал якого було оглянуто судом під час дослідження матеріалів справи №1кс/640/6452/13к, на вищезазначені нежитлові приміщення ухвалою слідчого судді Київського району м. Харкова від 16.10.2013 року було накладено арешт (реєстраційний номер обтяження 4297514) (а.с.8). Зазначений арешт був накладений в рамках досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42013220080000207 від 06.08.2013 року за заявою громадянина ОСОБА_3, що підтверджується долученою до матеріалів справи копією ухвали про накладення арешту на майно (а.с.83).

Відповідно до долученої до матеріалів справи відповіді Слідчого управління ГУМВС України в Харківській області від 14.09.2015 року №47/19697 судом встановлено, що 06.08.2013 року прокуратурою Київського району м. Харкова на підставі заяви ОСОБА_3 внесене відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42013220080000207 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, за фактом того, що у травні 2013 року ОСОБА_2, який є відповідачем у справі та ще одна особа, шахрайським шляхом заволоділи приміщеннями, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, які належать ОСОБА_3 На теперішній час, досудове розслідування триває і здійснюється СУ ГУМВС України в Харківській області (а.с.89).

Тобто, судом встановлено, що в межах проведення досудового розслідування у відношенні ОСОБА_2, за клопотанням слідчого слідчого відділу Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області від 09.10.2013 року слідчим суддею було накладено арешт на нежитлові приміщення першого поверху №22-25, 37, 38, 39, 39а загальною площею 101,1 кв.м, приміщення №21-А площею 8 кв.м в літ. «А-4», та приміщень №20, 20а загальною площею 18,5 кв.м в літ. «А-4», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Судом вбачається, що при розгляді даного клопотання слідчим було надано Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об'єкта нерухомого майна, яка була сформована станом на 20.08.2013 року (а.с.95-96), в якій було зазначено, що власниками нежитлових приміщень першого поверху №20, 20а загальною площею 18,5 кв.м в літ. «А-4», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 у рівних частинах є ОСОБА_6 та ОСОБА_2. Щодо нежитлового приміщення першого поверху №22-25, 37, 38, 39, 39а загальною площею 101,1 кв.м, приміщення №21-А площею 8 кв.м в літ. «А-4 за цією ж адресою, то його власником було зазначено ОСОБА_1

Разом із тим, як вбачається з матеріалів справи за договором купівлі - продажу від 19.09.2013 року власником нежитлових приміщень першого поверху №20, 20а загальною площею 18,5 кв.м в літ. «А-4», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 (а.с.6).

Таким чином, суд приходить до висновку, що на час ухвалення рішення про накладання арешту на нежитлові приміщення, їх одноособовим власником була саме позивач по справі - ОСОБА_1, яка не була та не є ані підозрюваною ані обвинуваченою у кримінальній справі, в рамках якої було накладено арешт на спірні нежитлові приміщення.

Тобто, на теперішній час обґрунтованих підстав для продовження дії обтяження у вигляді

арешту відносно нежитлових приміщень першого поверху №22-25, 37, 38, 39, 39а загальною площею 101,1 кв.м, приміщення №21-А площею 8 кв.м в літ. «А-4», та приміщень №20, 20а загальною площею 18,5 кв.м в літ. «А-4», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 не існують.

Відповідно п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.08.76 року № 6 «Про судову практику в справах про виключення майна з опису», за правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним.

Відповідно до ст.41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою ст. 353 цього Кодексу.

Статтями 391, 392 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Отже, на даний час ОСОБА_1 є особою, яка правомірно володіє нерухомим майном, та не є учасником кримінального провадження в рамках якого було накладено арешт на її майно, проте не може в повній мірі володіти та розпоряджатися своїм правом власності, що в свою чергу порушує її права, а тому вони підлягають судовому захисту саме шляхом звільнення цього майна з-під арешту, тобто законодавство про захист права власності поширюється на ці правовідносини.

Саме до такого висновку прийшов Верховний Суд України у своїй постанові від 15.05.2013 року по справі №6-26цс13, що у відповідності до ст.360-7 ЦПК України є обов'язковим для всіх судів України.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, аналізуючи надані докази та даючи їм правову оцінку, враховуючи встановлені судом і наведені вище обставини, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині звільнення належних їй на праві власності нежитлових приміщень з - під арешту є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-58, 60, 88, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 321, 391, 392 ЦК України, ст. 41 Конституції України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Прокуратури Київського району м. Харкова, про звільнення майна з-під арешту - задовольнити.

Звільнити з-під арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 16.10.2013 року, реєстраційний номер обтяження 4296561, нежитлові приміщення першого поверху №22-25, 37, 38, 39, 39а загальною площею 101,1 кв.м, приміщення №21-А площею 8 кв.м в літ. «А-4», та приміщень №20, 20а загальною площею 18,5 кв.м в літ. «А-4», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та належать на праві власності ОСОБА_1.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо її не було подано, а у разі її подання - після розгляду справи апеляційним судом, якщо його не скасовано судом апеляційної інстанції.

Рішення складено в єдиному екземплярі в нарадчий кімнаті.

Суддя Н.В. Якуша