ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2006 р. | № 41/660 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Грейц К.В., |
суддів : | Бакуліної С.В., Глос О.І. |
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги | Комунального підприємства “Бюро технічної інвентаризації Оріхівського району” |
на постанову | від 26.04.2006 року Київського апеляційного господарського суду |
у справі | № 41/660 |
господарського суду | міста Києва |
за позовом | Комунального підприємства “Імпульс” |
до третя особа: | Державного підприємства “Інформаційний центр” Міністерства юстиції України КП “Бюро технічної інвентаризації Оріхівського району” |
про | спонукання до виконання дій |
в судовому засіданні взяли участь представники : |
від позивача: | Задорожній М.І. –директор |
від відповідача: третя особа: | Криницька Н.В. (довіреність від 21.12.2005р. №01-01/2067); Волошинець М.В. (довіреність від 21.12.2005р. №01-01/2066) Малахова Г.О. (довіреність від 05.08.2005р. № 53) |
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду м. Києва (суддя Пилипенко О.Є.) від 13.01.2006 року по справі № 41/660 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Рішення суду вмотивоване тим, що позивач не є правонаступником Пологівського МБТІ а також тим, що позивач не надав суду доказів прийняття виконавчими органами Кіровської, Білогір’ївської, Копанівської, Новояковліської, Димитрівської, Новоандріївської сільських рад і Оріхівської міської ради Оріхівського району рішень про делегування позивачу повноважень по обліку та реєстрації відповідно до закону об’єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.
Постановою Київського апеляційного господарського суду (головуючий суддя –Зеленін В.О., судді –Рєпіна Л.О., Синиця О.Ф.) від 26.04.2006 року по справі № 41/660 рішення Господарського суду м. Києва від 13.01.2006 року скасовано; позов задоволено; зобов’язано відповідача обмежити доступ третьої особи на території населених пунктів Кіровської, Білогір’ївської, Копанівської, Новояковлівської, Димитрівської, Новоандріївської, Нестерянської сільських Рад і Оріхівської міської Ради Оріхівського району Запорізької області до електронного Реєстру прав власності на нерухоме майно та відновити зону діяльності Комунального підприємства “Імпульс” Пологівської районної Ради по реєстрації прав власності та зобов’язано відповідача надати доступ до електронного Реєстру прав власності на території населених пунктів Кіровської, Білогір’ївської, Копанівської, Нестерянської, Димитрівської, Новоандріївської сільських Рад Оріхівського району Запорізької області; стягнуто з відповідача на користь позивача 85,00 грн. - суму державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та задовольняючи позов, апеляційний суд виходив із того, що відповідач безпідставно обмежив право позивача, який є правонаступником Пологівського МБТІ, здійснювати державну реєстрацію прав власності на території Кіровської, Білогір’ївської, Копанівської, Новояковлівської, Димитрівської, Новоандріївської, Нестерянської сільських Рад і Оріхівської міської Ради на виконання рішення №343 від 23.09.1986 року, оскільки державна реєстрація прав власності на нерухоме майно є державною функцією і це є підтвердженням державного виникнення, існування або припинення права власності на нерухоме майно; органи місцевого самоврядування не мають відношення до реєстрації прав власності.
В касаційній скарзі КП “Бюро технічної інвентаризації Оріхівського району” просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2006 року, а рішення Господарського суду м. Києва від 13.01.2006 року залишити в силі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: п.1.3, п.2.6 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5, ст.ст.35, 105 ГПК України.
У відзиві на касаційну скаргу позивач повністю заперечує викладені в ній доводи.
Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2006 року, а рішення Господарського суду м. Києва від 13.01.2006 року залишити в силі, мотивуючи свою позицію порушенням апеляційним судом ч.2 ст.35, п.6 ст.105 ГПК України.
Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника третьої особи, який підтримав викладені в ній доводи, пояснення представників відповідача, які висловились на підтримку касаційної скарги, заперечення на касаційну скаргу представника позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в рішенні місцевого господарського суду та в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Між Державним підприємством “Інформаційний центр” Міністерства юстиції України та Пологівським ДКП “Імпульс” був укладений договір № 62 від 15.10.2002 року про організацію доступу позивача до користування автоматизованою електронною системою “Реєстр прав власності на нерухоме майно”.
На підставі Акту про підключення від 16.11.2002 року позивач був підключений до електронного Реєстру по адміністративним територіям згідно рішення Запорізької обласної ради народних депутатів № 343 від 23.09.1986 року та наказу Управління комунального господарства № 356 від 11.10.1986 року.
20.10.2004 року відповідачем згідно листа за №1-25/1470 було обмежено позивачу доступ до електронного Реєстру реєстрації прав власності на нерухоме майно на території Кіровської, Білогір’ївської, Копанівської, Димитрівської, Новоандріївської сільських рад Оріхівського району, згідно відповідних рішень цих рад.
Позивач звернувся до суду з позовом про зобов’язання відповідача обмежити доступ третьої особи на території населених пунктів Кіровської, Білогір’ївської, Копанівської, Новояковлівської, Димитрівської, Новоандріївської, Нестерянської сільських Рад і Оріхівської міської Ради Оріхівського району Запорізької області до електронного Реєстру прав власності на нерухоме майно та відновити зону діяльності Комунального підприємства “Імпульс” Пологівської районної Ради по реєстрації прав власності, та про зобов’язання відповідача надати доступ до електронного Реєстру прав власності на території населених пунктів Кіровської, Білогір’ївської, Копанівської, Нестерянської, Димитрівської, Новоандріївської сільських Рад Оріхівського району Запорізької області.
В обґрунтування позову позивач посилався на те, що рішеннями Господарського суду Запорізької області від 24.01.2005 року, від 08.08.2005 року, від 23.08.2005 року та 05.10.2005 року були визнані недійсними та скасовані як такі, що прийняті органами місцевого самоврядування з порушенням визначеної законом компетенції рішення сільських рад, якими реєстрацію прав власності було делеговано Оріхівському БТІ. Позивач наполягав також на тому, що він є правонаступником Пологівського МБТІ, яке було створене на виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11.03.1985 року №105 “Про порядок державного обліку житлового фонду” та Рішення виконавчого комітету Запорізької обласної ради народних депутатів від 23.09.1986 року №343. Згідно наказу по Управлінню комунального господарства Запорізької обласної Ради народних депутатів №356 від 11.10.1986 року затверджено схему обслуговування районів області підприємствами технічної інвентаризації. До зони обслуговування Пологівського МБТІ віднесені: м. Токмак, м. Молочанськ, Токмацький, Пологівський, Оріхівський, Гуляйпільський, Черніговський райони.
Місцевий господарський суд встановив, що Пологівське МБТІ було створене рішенням виконавчого комітету Запорізької обласної ради народних депутатів від 23.09.1986 року за №343 з додатком про розмежування зони обслуговування.
Згідно статутних документів позивача КП “Імпульс” Пологівської районної ради засноване на майні Пологівської районної ради, отриманому на підставі постанови КМ України №311 від 05.11.1991 року “Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)”, Рішення облвиконкому від 14.01.1992 року “Про формування комунального майна Запорізької області” та Рішення дев’ятої сесії Пологівської районної ради №3 від 16.04.1992 року “Про перелік майна комунальної власності районної ради народних депутатів” і є власністю територіальних громад сіл та міста управління якими здійснює Пологівська районна рада.
29.08.2005 року Пологівське ДКП “Імпульс” провело державну реєстрацію змін до установчих документів, в яких зазначено, що КП “Імпульс” Пологівської районної ради з інд. кодом 05397611 згідно Статуту є правонаступником Пологівського МБТІ, створеного рішенням Запорізького облвиконкому від 23.09.1986 року за №343 з додатком про розмежування зони обслуговування.
Однак судом першої інстанції зазначені зміни до Статуту позивача не були прийняті як доказ того, що позивач є правонаступником Пологівського МБТІ, оскільки вони не відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи.
Колегія суддів вважає, що місцевий суд безпідставно не надав статусу доказу змінам до Статуту позивача з огляду на наступне.
Відповідно до п.10 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України №02-5/334 від 12.09.1996 року “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із створенням, реорганізацією та ліквідацією підприємств” вирішуючи питання про правонаступництво, потрібно мати на увазі, що запис в установчих документах про правонаступництво має істотне значення для визнання правонаступництва. Однак суттєве значення мають також фактично здійснені організаційно-економічні перетворення, з якими чинне законодавство пов’язує перехід майнових прав та обов’язків, а саме: рішення власника (власників), підписання передаточного або розподільного акта чи балансу. Отже у разі виникнення питань, пов’язаних з правонаступництвом, слід здійснювати аналіз документів, що стосуються переходу прав і обов’язків на майно (майнові права) чи його відповідну частину.
Апеляційним судом встановлено, що відповідно до відповіді Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області № 308/01-37 від 31.01.2006 року згідно даних з реєстраційної справи Комунального підприємства “Імпульс” Пологівської районної Ради до 1991 року існувало підприємство Пологівське міжміське бюро технічної інвентаризації з ідентифікаційним кодом 05397611, створене на підставі рішення № 343 від 23.08.1986 року Запорізького облвиконкому. 22.08.1991 року була проведена перереєстрація Пологівського МБТІ в Державне мале підприємство “Імпульс” загальнодержавної власності в зв’язку із зміною назви. Форма власності, державна, не змінилась. Організаційно-правова форма не змінювалась. Основні види діяльності: технічна інвентаризація та реєстрація прав власності, не змінювались.
Судом апеляційної інстанції також встановлено, що на сьогодні в Запорізькій області система реєстрації прав власності на нерухоме майно створена на виконання постанови Ради Міністрів УРСР “Про порядок державного обліку житлового фонду” № 105 від 11.03.1985 року і затверджена рішенням виконавчого комітету Запорізької обласної ради народних депутатів № 343 від 23.09.1986 року. Враховуючи те, що зазначене рішення виконавчого комітету Запорізької обласної Ради народних депутатів № 343 від 23.09.1986 року і наказ по Управлінню комунального господарства Запорізької Обласної Ради народних депутатів № 356 від 11.10.1986 року чинність не втратили, не визнанні незаконними і не скасовані в установленому законом порядку, а отже, є обов’язковими до виконання на території Запорізької області в частині затвердження зони обслуговування районів області організаціями технічної інвентаризації, апеляційний суд дійшов вірного висновку, що позивач у справі є правонаступником Пологівського міжміського бюро технічної інвентаризації та має встановлену для останнього зону обслуговування.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.
Апеляційним судом встановлено, що рішеннями Господарського суду Запорізької області від 24.01.2005 року, від 08.08.2005 року, від 23.08.2005 року та 05.10.2005 року були визнані недійсними та скасовані як такі, що прийняті органами місцевого самоврядування з порушенням визначеної законом компетенції відповідно рішення №2 від 22.07.2004 року 14 сесії 24 скликання Кіровської сільради від 22.07.2004року, рішення виконкому Білогір’ївської сільської ради № 38 від 20.07.2004 року, рішення № 6 від 02.07.2004 року 12 сесії 24 скликання Копанівської сільради, рішення № 47 від 22.06.2004 року виконкому Димитрівської сільської ради та рішення № 27 від 22.06.2004 року Новоандріївської сільської ради, якими реєстрацію прав власності було делеговано Оріхівському БТІ.
Судовою колегією правомірно взято до уваги той факт, що матеріали технічної інвентаризації та реєстрові книги Запорізького ОБТІ по Оріхівському району з 1944 року були передані на той час Пологівському міжміському БТІ.
Згідно п. 8.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно до створення Реєстру прав реєстрація прав здійснюється шляхом ведення реєстрових книг, записи яких прирівнюються до даних Реєстру прав. Відповідно до п. 3.1 Інструкції № 121 від 09.06.1998 року Реєстрові книги ведуться щодо кожного населеного пункту.
Пунктом 1.6 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, передбачено, що реєстрації підлягають права власності при наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію прав власності на ці об’єкти. Матеріали технічної інвентаризації та реєстрові книги з 1944 року знаходяться у позивача (п. 1.11 Тимчасового положення передбачено, що пріоритет має запис на паперових носіях).
Відповідно до ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об’єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.
На сьогодні державна реєстрація прав власності ведеться згідно Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно (назва в редакції наказу Міністерства юстиції України від 17.05.2004 року № 36/5), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 р. № 7/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за №157/6445.
Згідно п. 1.3 Порядку ведення Реєстру прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28 січня 2003 р.№7/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 січня 2003 року за №67/7388 року, БТІ здійснює Реєстрацію прав власності на об’єкти нерухомого майна, що розташовані в межах його зони обслуговування.
Зона обслуговування БТІ - це перелік населених пунктів, у межах території яких БТІ має здійснювати реєстрацію прав власності на нерухоме майно.
Зона обслуговування КП “Імпульс”, що була встановлена на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької обласної ради № 343 від 23.09.1986р. (з додатком) не змінювалась.
Відповідно до п.1.3 вищенаведеного Порядку розділ Реєстру прав відкритий одним БТІ, може бути змінений, закритий лише тим БТІ, яким він був відкритий. При ліквідації БТІ або зміні зони обслуговування БТІ права на ведення відповідних розділів Реєстру прав передаються адміністратором Реєстру прав до правонаступника цих прав.
Держава з метою виконання державної реєстрації прав власності на об’єкти нерухомості створила державні підприємства БТІ у складі Мінкомунгоспу на які поклала функції реєстратора. Згідно інструкції від 31.01.1966 року, реєстрацію будинків з обслуговуючими їх будівлями і спорудами та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР проводять бюро технічної інвентаризації виконкомів місцевих Рад депутатів трудящих. Правила державної реєстрації об’єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затверджені наказ Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995 року №56, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 січня 1996 року за №31/1056, які втратили чинність згідно з наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 9 червня 1998 року №121, розроблені з метою впровадження державної системи реєстрації, обліку та оцінки вартості нерухомого майна на виконання Постанови Кабінету Міністрів України № 150 від 27.02.1995 року встановлювали порядок державної реєстрації об’єктів нерухомого майна, що знаходилися у власності юридичних та фізичних осіб.
Згідно п. 1.4 вказаних правил державну реєстрацію об’єктів нерухомого майна здійснювали державні підприємства БТІ місцевих органів державної виконавчої влади.
Відповідно до п. 1.5 Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 9 червня 1998 року №121, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 червня 1998 року за № 399/2839, яка втратила чинність згідно з наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 15 лютого 2002 року №36 у зв’язку з прийняттям Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за №157/6445, державну реєстрацію прав власності на об’єкти нерухомого майна здійснювали Державні комунальні підприємства БТІ.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України № 311 від 05.11.1991 року Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю), якою було затверджено перелік державного майна України, яке передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності), БТІ з державної власності було передано у комунальну власність, залишивши за БТІ функції державного реєстратора. Пологівська райрада отримала у спільну власність Мале підприємство “Імпульс” 16.04.1992 року.
Згідно п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” майно, яке до прийняття Конституції України у встановленому законодавством порядку передане державою до комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць та набуте ними на інших законних підставах, крім майна, що відчужене у встановленому законом порядку, є комунальною власністю відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст, тобто визнається автоматично без прийняття спеціального рішення.
Оскільки державна реєстрація є державною функцією і це є підтвердженням державного виникнення, існування або припинення права власності на нерухоме майно, що в свою чергу гарантується Конституцією України, органи місцевого самоврядування не мають ніякого відношення до реєстрації прав власності, а тим більше створення своїх підприємств по реєстрації прав власності та делегуванню їм таких повноважень, яких самі не мають згідно Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”.
За таких обставин, згідно перехідних положень Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” до створення єдиної системи органів реєстрації прав власності при Держкомземі, відповідно до вимог “Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно”, та “Порядку ведення Реєстру прав власності на нерухоме майно” № 7/5 від 28.01.2003 року, вірним є висновок апеляційного суду, що позивач має право проводити на території населених пунктів Оріхівського району реєстрацію прав власності на майно, тобто має право на відновлення зони обслуговування та доступу до електронного Реєстру прав власності на нерухоме майно. Відповідач безпідставно обмежив право позивача виконувати державну реєстрацію прав власності на території Кіровської, Білогір’ївської, Копанівської, Димитрівської, Нестерянської, Новоандріївської, Новояковлівської сільських Рад Оріхівського району та на території Оріхівської міськради на виконання рішення № 343 від 23.09.1986 року.
Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови Київського апеляційного господарського суду.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, п.1 ч.1 ст.1119, ст. 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу КП “Бюро технічної інвентаризації Оріхівського району” від 05.06.2006 року № 61 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2006 року у справі № 41/660 залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2006 року у справі № 41/660 –без змін.
Головуючий-суддя | К.Грейц |
С у д д і | С.Бакуліна О.Глос |