АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/655/15-к Номер провадження 11-кп/786/545/15Головуючий у 1-й інстанції Андрущенко-Луценко С.В. Доповідач ап. інст. Тараненко Ю. П.

Категорія ч. 2 ст. 121 КК - ТЗ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого - судді Тараненка Ю.П.

суддів Ландаря О.В. Герасименко В.М.

при секретарі Козин Н.В.

з участю прокурора Космач І.С.

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами старшого прокурора Миргородської міжрайонної прокуратури Ходатенка Д.М. та захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Миргородського міськрайонного суду від 26 травня 2015 р.,

В С Т А Н О В И В :

Цим вироком - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Львів, громадянин України, освіта середня, неодружений, не працює, проживає в АДРЕСА_1, не судимий,

- засуджений за ст. 121 ч. 2 КК України на 8 років позбавлення волі ;

- за ст. 125 ч. 2 КК України на 6 місяців арешту .

Згідно ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно на 8 (вісім) років позбавлення волі.

В задоволенні цивільного позову прокурора про відшкодування витрат на користь Миргородської ЦРЛ за стаціонарне лікування потерпілої відмовлено .

Визнавши останнього винним у вчинених злочинах, суд у вироку зазначив наступне .

« 8 грудня 2014 року, близько 20 години ОСОБА_2 перебував в стані алкогольного сп'яніння в приміщенні належної йому квартири, розташованої в АДРЕСА_2 разом із своєю бабусею ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5, яка проживала разом з ним і за якою він, зважаючи на її похилий вік, здійснював догляд.

Між ними з невстановлених причин виник конфлікт в ході якого обвинувачений ОСОБА_2, став наносити по голові, тулубу, кінцівках потерпілої ОСОБА_5, численні удари руками, ногами та алюмінієвим (палицею) ціпком, яким користувалася потерпіла, заподіявши їй, згідно висновку судово-медичної експертизи наступні тілесні ушкодження: крововиливи у м'які тканини голови правої лобно-скронево-тім'яної ділянки; правої потиличної та лівої скронево-тім'яної ділянок та у м'яку мозкову оболонку потиличної ділянки справа та по всій поверхні мозочка; забій речовини головного мозку правої та лівої лобних ділянок; правої скроневої ділянки; субдуральні гематоми в лобних ділянках справа та зліва; косо-поперечний перелом у середній третині лівого стегна з крововиливами у м'які тканини навколо та косо-поперечний перелом плечової кістки в ділянці хірургічної шийки зліва з крововиливом у м'які тканини навколо рани, що розташовані на спинці носа (на фоні синця); в надбрівній ділянці зліва (на фоні синця), синці, що розташован: навколо правого ока, навколо лівого ока; в лобно-скроневій ділянці справа; в лобно-скроневій ділянці зліва; на спинці носа, з розповсюдженням на стінки; в ділянці кута та тіла нижньої щелепи, зліва; в ділянці кута нижньої щелепи справа з розповсюдженням на щоку; на передній поверхні правого плечового суглобу; на зовнішній поверхні середньої третини правого плеча; на передній поверхні правого плеча в нижній третині; на задній поверхні правого ліктьового суглобу з розповсюдженням на плече; на тильній поверхні правої кисті з розповсюдженням на передпліччя; на зовнішній поверхні лівого передпліччя у верхній третині з розповсюдженням на плече; на зовнішній поверхні лівого плеча у верхній третині; на задній поверхні лівого плечового суглобу; на внутрішній поверхні лівого плеча в середній третині; на внутрішній поверхні лівого передпліччя у верхній третині; у середній третині; на боковій поверхні грудної клітини зліва по заднс-підпахвовій лінії на рівні 2-3 ребер; на рівні 5-го ребра; 8-го ребра; в лівій поперековій ділянці; на зовнішній поверхні правого стегна у верхній третині; на зовнішній поверхні правого колінного суглобу; на передньо-внутрішній поверхні правої гомілки; на задньо-зовнішній поверхні правої гомілки в нижній третині; на задній поверхні правої гомілки, в нижній третині; на внутрішній поверхні правого гомілко-ступеневого суглобу; на внутрішній поверхні лівого стегна в нижній третині; на передній поверхні лівого колінного суглобу; на зовнішній поверхні лівої гомілки у верхній третині; на передній поверхні лівої гомілки в середній третині; на задній поверхні лівого стегна у верхній третині з розповсюдженням на сідниці; на задній поверхні правого стегна у верхній третині з розповсюдженням на сідницю.

Дані тілесні ушкодження по ступеню тяжкості, у своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що призвели до смерті потерпілої ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_7 року.

Причиною смерті ОСОБА_5 стала тупа травма голови, яка призвела до виникнення крововиливів у м'які тканини голови, м'яку мозкову оболонку, забою речовини головного мозку та субдуральних гематом.

Крім того, в ніч з 31 січня на 01 лютого 2015 року ОСОБА_2, за місцем свого проживання в АДРЕСА_3 вживав алкогольні напої разом з ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8

В той час, як ОСОБА_6 та ОСОБА_7 пішли спати, ОСОБА_2, на ґрунті неприязних відносин, що раптово виникли з ОСОБА_8, наніс потерпілому один удар кулаком руки в область носа , чотири удари кулаком руки у скроневу частину обличчя та один удар в область щелепи, спричинивши потерпілому згідно висновку судово-медичної експертизи тілесні ушкодження у виді перелому спинки носа, рани на переніссі, що по ступеню тяжкості, відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я та не є небезпечними для життя в момент спричинення. »

В апеляційній скарзі захисник вказує про необґрунтованість засудження ОСОБА_2 за ст.121 ч.2 КК України, непричетність останнього до вчинення цього злочин, фальсифікацію досудовим слідством доказів його винуватості та порушення вимог кримінально-процесуального закону, необ»єктивний судовий розгляд, невідповідність висновків суду фактичним обставинам і просить вирок суду в цій частині скасувати .

Прокурор в апеляційній скарзі вказує про неправильність виправдання ОСОБА_2 за ст. 189 ч. 4 КК України, вважаючи вчинення останнім цього злочину доведеним, вважає безпідставною перекваліфікацію дій обвинуваченого із ст. 296 ч.1 КК України на ст.125 ч.2 КК України цього ж Закону і ставить питання про скасування вироку у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, що призвело до неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та, як наслідок, до невідповідності призначеного ОСОБА_2 покарання тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень та особі обвинуваченого, яке є явно несправедливим через м'якість і не відповідає особі винного, ступені тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, та не достатнє для його виправлення й попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Просить ухвалити новий вирок, за яким визнати ОСОБА_2 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 121, ч.4 ст.189, ч.І ст.296 КК України, та призначити йому покарання за ч.2 ст. 121 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 8 років;за ч.2 ст.189 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією всього майна;за ч.І ст.296 КК України у вигляді обмеження волі строком па 1 рік та в порядку ст.70 КК України за сукупністю злочинів остаточно визначити покарання шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим у вигляді 10 років позбавлення з конфіскацією всього майна.

Заслухавши доповідача, пояснення обвинуваченого і його захисника на підтримання апеляційної скарги захисника, думку прокурора на підтримання апеляційної скарги прокурора у кримінальному провадженні, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав .

Винуватість ОСОБА_2 в заподіянні тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілої за вказаних у вироку обставин, доведена перевіреними в судовому засіданні і наведеними у вироку доказами, зокрема даними протоколу огляду місця пригоди про виявлення трупу потерпілої ОСОБА_5 з ознаками насильницької смерті та вилучення з місця пригоди речового доказу -металевого ціпка (а.с.54-63 т.1); висновком судово-медичної експертизи за № 1-А від 26.02.2015 р. про характер, механізм та ступінь тяжкості виявлених у потерпілої тілесних ушкоджень і причину її смерті, які зазначені вироку (а.с.107-108 т.1); висновком судово-медичної експертизи про виявлення на металевому ціпку слідів крові, походження яких не виключається від потерпілої ОСОБА_5 (а.с. 110 т.1); даними протоколу прийняття Миргородським міським відділом міліції від матері обвинуваченого - ОСОБА_9 заяви про вчинений злочин, в якій вона повідомила про спричинення ОСОБА_2 18.12.2014 р. потерпілій ОСОБА_5 тілесних ушкоджень (а.с.52 т.1); показаннями свідка ОСОБА_10 про виклик на місце пригоди швидкої медичної допомоги жінкою, яка по телефону повідомила про «побиття пьяним онуком бабусі - ОСОБА_5 віком 88 років по АДРЕСА_4 яка лежить на підлозі і хрипить» та звукозаписом такого повідомлення (а.с.53,55 т.1); медичним висновком за № 155 від 19.12.2015 р. про перебування обвинуваченого ОСОБА_2 в цей день в стані алкогольного сп»янінння (а.с 233 т.1); показаннями свідка ОСОБА_11 про виїзд на місце пригоди швидкої медичної допомоги і доставку потерпілої в лікарню, під час якої жінка, яка супроводжувала потерпілу, переживала за неї та висловлювала занепокоєння, промовляючи «що він наробив, ось так я його виховала», що могла говорити мати обвинуваченого ОСОБА_9-ОСОБА_12 тільки відносно свого сина; показаннями свідка ОСОБА_13 про відомі їй обставини побиття загиблої ОСОБА_5 обвинуваченим ОСОБА_2, про що їй детально розповідала ОСОБА_9; показаннями свідка ОСОБА_14 про те, що в грудні 2014 р. обвинувачений ОСОБА_2 сам розповідав йому, що при сварці з бабусею він двічі вдарив її долонею в обличчя з приводу чого вона потрапила до лікарні.

Визнав в суді, що двічі вдарив потерпілу долонею по обличчю і сам обвинувачений.

Його твердження про непричетність до вчинення цього злочину та спричинення смертельних тілесних ушкодження ОСОБА_5 не ним, а іншою особою неспроможні, спростовуються наявними в кримінальному провадженні доказами, а тому на увагу не заслуговують .

Доведеною слід вважати і вину ОСОБА_2 в навмисному заподіянні ОСОБА_8 легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров»я, оскільки його винуватість і в цій частині підтверджується показаннями потерпілого про його побиття обвинуваченим за обставин, наведених у вироку, письмовою заявою потерпілого з цього приводу до прокуратури (а.с.216 т.1); висновком судово-медичної експертизи про механізм і ступінь тяжкості спричинених йому тілесних ушкоджень (а.с.221 т.1); даними протоколу пред»явлення ОСОБА_8 обвинуваченого ОСОБА_2 на пізнання по фотографіям (а.с.221 т.1); даними протоколу слідчого експерименту з участю потерпілого (а.с.223 т.1) та взаємоузгодженими з поясненнями потерпілого показаннями свідків ОСОБА_15 і ОСОБА_6 про відомі їм обставини вчиненого злочину, зокрема про розпиття спиртних напоїв 31.01.2015 р. з потерпілим і обвинуваченим в будинку останнього, куди ОСОБА_8 прийшов без тілесних ушкоджень, сварку між ними та про виявлення вранці потерпілого побитим в будинку ОСОБА_2, де вони всі і ночували .

Доводи обвинуваченого про непричетність до вчиненого цього злочину неспроможні також, оскільки спростовують вище наведеними доказами, а тому до уваги прийнятими бути не можуть .

Протиправні дії ОСОБА_2 за ст.ст.121 ч.2; 125 ч. 2 КК України судом кваліфіковано правильно, а призначене обвинуваченому покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України .

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону досудовим слідством і судом, що є підставою для скасування вироку, про що йдеться в апеляційних скаргах, при апеляційному розгляді не виявлено .

Судовий розгляд місцевим судом проведений, а вирок ухвалений у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства, згідно встановлених в судовому засіданні фактичних обставин вчинених злочинів, визнаних судом доведеними обгрунтовано.

Факту фальсифікації доказів у кримінальному провадженні, про що також вказує захист, при апеляційному розгляді не встановлено .

Належним чином дослідивши надані прокурором в судовому засіданні докази та надавши їм відповідний аналіз, суд прийшов до обгрунтованого висновку про відсутність в даному випадку підстав для кваліфікації дій обвинуваченого за ст.189 ч.2 КК України, а тому виправдав ОСОБА_2 за цим Законом правильно, навівши у вироку згідно вимог ст.374 КПК України детальні мотиви, які колегія суддів вважає переконливими, з яких відкинув доводи обвинувачення щодо необхідності такої кваліфікації дій обвинуваченого .

Доводи прокурора в апеляційній скарзі з приводу неправильності рішення суду в цій частині безпідставні, а тому задоволенню не підлягають .

Непереконливі і доводи прокурора про необхідність надання діям ОСОБА_2 по факту побиття потерпілого ОСОБА_8 юридичної оцінки за ст. 296 ч. 1 КК України, враховуючи те, що в судовому засіданні не здобуто доказів того, що своїми діями, скоєними в нічний час в своєму приватному будинку за відсутності сторонніх осіб під час сварки на грунті неприязних стосунків, обвинувачений вчинив хуліганство, тобто дії, які були спрямовані на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувалися особливою зухвалістю .

Кваліфікація діям ОСОБА_16 по даному епізоду надана судом у відповідності до фактичних обставин вчиненого, а рішення суду в цій частині належним чином мотивоване у вироку згідно положень ст.374 КПК України .

Оскільки цивільний позов прокурора про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої судом не вирішувався, повноваженнями рішити його по суті апеляційний суд не наділений.

Невирішення судом питання про стягнення процесуальних витрат до підстав для скасування вироку законом не віднесено. Дана обставина не позбавляє можливості прокурора звернутися до суду з позовом з цього приводу в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.405, 407 КПК України колегія суддів апеляційного суду, -

У Х В А Л И Л А:

апеляційні скарги захисника ОСОБА_3 та прокурора Миргородської міжрайонної прокуратури Ходатенка Д.М. залишити без задоволення, а вирок Миргородського міськрайонного суду від 26 травня відносно ОСОБА_2 - без зміни .

С У Д Д І :

Тараненко Ю.П. Ландар О.В. Герасименко В.М.

-------------------- ----------------- -----------------------