Судове рішення #5036260

Справа №2- 60/2009рік


РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ


18   лютого 2009 року                                                                                        м.Болехів

   Болехівський міський суд Івано-Франківської областів складі :

головуючого: судді                   Головенко О.С.

 секретаря                             Латик В.Є.

з участю позивача               ОСОБА_1

відповідача                          ОСОБА_2

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-


ВСТАНОВИВ:

 

30 січня 2009року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою, в якій зазначає, що за час перебування в шлюбі з відповідачем у них народилася  дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка перебуває на її утриманні. Відповідач з 2002 року проживаючи окремо, ухиляється від утримання дочки, матеріальної допомоги добровільно не надає.  Посилаючись на ці обставини, просить суд стягнути з відповідача аліменти на її  утримання.

В судовому засіданні позивачка, уточнивши вимоги щодо визначення розміру стягнення аліментів, просила суд стягувати аліменти в розмірі ?  від доходів відповідача, але не менше 30%  прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Додатково пояснила, що відколи відповідач залишив сім’ю, він взагалі перестав надавати будь-яку матеріальну допомогу. Раніше вона не зверталася з позовом про стягнення аліментів, оскільки, маючи відповідну роботу та зарплату, могла утримувати сім’ю. На даний час вона не працює, має на утриманні сина від іншого шлюбу,  а тому їй важко одній забезпечувати дочку .  

 Відповідач позовні вимоги про стягнення з нього аліментів в розмірі 1/4  від всіх його доходів визнав, про що надав суду письмову заяву та пояснив, що в даний час він не працює,  має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. від іншого шлюбу.  Щодо стану здоров’я, то жаліється на болі в спині, що перешкоджає йому працювати. Але в лікувальні заклади не звертався, а тому доказів про погіршення стану здоровя надати не може. Не заперечував той факт, що з 2002року не надавав допомоги на утримання дочки.

 Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.3 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього ж Кодексу.

Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено, що за час перебування сторін у шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 в них народилася дочка ОСОБА_3, стан здоров’я якої задовільний.

Суд визнав, що в даний час відносини між сторонами ускладнилися; вони проживають окремо, неповнолітня дочка перебуває на утриманні позивачки.

Суд вважає, що проживання батьків окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дітей.

Конституцією України визначено основні права й обов’язки держави та громадян щодо забезпечення захисту дітей. Зокрема, у ч.2 ст.51 Основного Закону зазначається, що батьки зобов’язані утримувати дітей до їх повноліття. Відповідно до положень Конвеції ООН про права дитини від 20 листопада 1989р. (ратифікована Україною 27 лютого 1991р.) дитина, враховуючи її фізичну й розумову незрілість, потребує спеціальної охорони та турботи, включаючи належний правовий захист, як до, так і після народження.

Обов’язок батьків утримувати дітей до досягнення останніми повноліття визначено статтею180 СК України.  

Статтею 182 цього кодексу передбачено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Враховуючи згоду сторін, суд вважає, що інтересам дитини відповідатиме  присудження з відповідача коштів на її утримання  у частці від заробітку відповідача.

При  визначенні розміру аліментів суд, з додерженням вимог ст.182 СК України, враховує стан здоров’я, загальний матеріальний стан дочки  та відповідача, наявність  в нього іншої дитини, яку він зобов’язаний утримувати і приходить до висновку, що з відповідача  слід стягувати аліменти на дитини  щомісячно в розмірі  1/4  від його заробітку, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Позивачка звернулася до суду з вимогами – 30 січня 2009року, а тому з цього часу слід присудити стягнення аліментів і до  досягнення дочкою  повноліття.

Питання судових витрат суд вирішує згідно вимог ст. 88 ЦПК України.

На підставі наведеного, ст.ст.180-184 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст.174, 214, 215  ЦПК України, суд,-


В И Р І Ш И В:

 

Позов задовольнити.

 Стягнути з  ОСОБА_2  :

•   на користь ОСОБА_1  щомісячно аліменти в розмірі 1/4  від його заробітку, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження  .

•   судовий вий збір в дохід держави  в сумі 51 (п’ятдесят одну) гривню.

    -  на користь Державного бюджету 22050000 сім гривень 50коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення ( р/р 31210259700008 код 20568642, банк ГУДК в Івано-Франківській області, МФО 836014)      

      Стягнення аліментів розпочати з   01 лютого  2009року і проводити до досягнення  дитиною  повноліття. Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення. У разі подачі заяви про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не подана в строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

         


 СУДДЯ                                                                   ГОЛОВЕНКО  О.С.  





































Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація