ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 липня 2006 р. | № 10/4-06 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
Головуючий | Невдашенко Л.П. |
Суддів | Михайлюка М.В. Дунаєвської Н.Г. |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | Комунального підприємства “Комунальник” |
на постанову | від 29.03.2006 Запорізького апеляційного господарського суду |
у справі | №10/4-06 господарського суду Херсонської області |
за позовом | ВАТ “ЕК “Херсонобленерго” |
До | КП “Комунальник” |
про | стягнення 31599,98 грн. |
за участю представників сторін: |
позивача | Гончар Н.М. |
відповідача | Куцак А.П. |
ВСТАНОВИВ:
29.03.2006 року Запорізьким апеляційним господарським судом була прийнята постанова по справі № 10/4-06, в якій рішення господарського суду Херсонської області від 17.01.2006 року скасовано. Задоволено апеляційну скаргу ВАТ “Енергопостачальна компанія “Херсонобленерго” та стягнуто на користь позивача 31599,98 грн. вартості недоврахованої електричної енергії, 316 грн. витрат на держмито, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, та 158,00 грн. витрат по сплаті державного мита за розгляд апеляційної скарги.
Постанова мотивована порушенням підприємством п.п. 4.1, 4.5, 4.11, 7.30, 7.31, 9.1 Правил користування електричною енергією, порушенням господарським судом Херсонської області при прийнятті рішення статей 32, 36, 38, 43, 87 Господарського процесуального кодексу України і ст. 526, 530 Цивільного кодексу України.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить її скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, доводи касаційної скарги, правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановили попередні судові інстанції, між відповідачем та ВАТ ЕК "Херсонобленерго" укладено договір № 610 від 10.03.2004 р., за яким позивач зобов'язався постачати електричну енергію, а відповідач –оплачувати її вартість.
Преамбулою зазначеного договору визначено, що з усіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема, Правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку.
01.04.2004 р. представниками позивача було здійснено перевірки на об'єктах відповідача та складено акти про порушення Правил користування електричною енергією № 020631 та № 020632, в пунктах 1-а яких зазначено, що на лічильнику № 443858 відсутні пломби держповірника, замість них встановлені фальсифіковані пломби з підробленим відтиском, а на лічильнику № 526993 порушені пломби держповірника відповідно.
30.06.2004 р. позивачем проведено експертизу лічильників № 443858 СА4У -И672М та № 526993 СА4У - И672М та складено акти експертизи № 114/06 та № 115/06, в яких зазначено, що встановлені на них пломби держповірника 2003 р. "Р4" І кв. не відповідають оригіналу.
На підставі даних актів про порушення Правил користування електричною енергією позивачем зроблено розрахунок недоврахованої електричної енергії, вартість якої склала 20338 грн. 90 коп. (акт № 020631) та 11261 грн. 08 коп. (акт № 020632), а всього 31599 грн. 98 коп.
Рішенням місцевого господарського суду від 17.01.2006 р. відмовлено позивачу у задоволенні позову із-за недоведеності позову.
Скасовуючи вказане рішення та задовольняючи позов, Запорізький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що підставою для донарахування відповідачу суми 31599,98 грн. став факт виявлення на електролічильниках фальшивих пломб Держстандарту, тому застосування донарахування суми 31599,98 грн. спожитої електроенергії обґрунтовано п.7.30 Правил та п.п.2.1,6 та 7 Методики.
Також апеляційний господарський суд вважав безпідставними висновки господарського суду стосовно того, що підробку пломб не можна встановлювати фахівцями електропостачальника та інших організацій, котрі пов'язані з роботою приладів електричного обліку, оскільки вони не мають спеціальних знань та документів, які дають право на проведення трасологічних експертиз, виходячи з наступного: обов'язок електропередавальної організації перевіряти стан розрахункових засобів обліку електричної енергії і потужності та здійснювати вибіркові технічні перевірки розрахункових засобів обліку на місці встановлений в п.12.2 Правил.
Відповідно до умов договору № 610 позивач зобов'язався періодично здійснювати контроль розрахункових засобів обліку електричної енергії та раціонального її споживання.
Виходячи з наведеного, апеляційний суд зазначив, що наявність в комісії, яка проводила експертизу лічильників державного повірителя свідчить про компетентність висновків проведеної експертизи, якою встановлено, що лічильники не придатні для подальшої експлуатації.
Однак, погодитись з постановою Запорізького апеляційного господарського суду не можливо, оскільки застосувавши пункт 4.10. 4.11 Правил користування електричною енергією в редакції постанови НКРЕ №1305 від 11.12.2003 року (далі по тексту Правила) суд повністю ігнорував пункт 4.5, 4.12 зазначених Правил, а саме п.4.5 Правил - Повірка діючих розрахункових засобів обліку забезпечується електропередавальною організацією у відповідності до договору між сторонами
Повірка розрахункових засобів обліку має здійснюватися у терміни встановлені нормативними документами державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики.
Якщо повірка розрахункових засобів обліку не виконана в передбачені терміни, електропередавальна організація не має права на виставлення додаткових рахунків, виставлення яких пов'язане з неправильною роботою розрахункових засобів обліку електричної енергії. Судом не перевірені обставини - чи проведена повірка розрахункових засобів, обліку в передбачені законодавством терміни.
Посилання відповідача на те, що така перевірка здійсненна поза термінами, визначеними законодавством залишилась поза увагою суду.
Згідно пункту 4.12 Місця пломбування у вузлах розрахункового обліку, електричних колах розрахункових засобів обліку електричної енергії, лініях зв'язку автоматизованих систем обліку тощо узгоджуються сторонами у відповідності до вимог нормативних актів з обов'язковим оформленням акта про пломбування, в якому має бути зазначене місце встановлення кожної пломби та сторона, яка її встановила, із передачею на зберігання пломб тій стороні, на чиїй території встановлено розрахунковий засіб обліку.
Акт про пломбування обліку підписується керівниками або уповноваженими особами сторін, які брали участь у пломбуванні обліку та звіряється печатками.
Як зазначив відповідач, підприємством неодноразово вказувалось на відсутність актів прийомо - передачі їх на зберігання.
Отже, судом не застосовані п. 4.5 та 4.12 Правил.
В абзаці 8 сторінки 4 Постанови, судом зазначається, що підставою донарахування відповідачу суми 31599,98 грн. став факт виявлення на електролічильниках невідповідності пломб Держстандарту. Проте такий висновок суду не базується на фактичних матеріалах та не підтверджений законодавством. Установити відповідність пломб Держстандарту неможливо по причині відсутності даних, які саме пломби встановлювались, та зобов'язанням законодавства в обов'язковому порядку такі пломби передати актом на схоронність підприємству.
Також в Постанові вказується, що відповідно до 7.31 та 7.32 Правил у разі виявлення уповноваженим представником постачальника електричної енергії від якого споживач одержує електроенергію, або передавальної організації порушень цих правил, або умов договору, на місці оформляється двосторонній акт порушень за встановленою формою.
На підставі акту порушень, узгодженого з споживачем, уповноваженими представниками постачальника електричної енергії за регульованим тарифом, визначається обсяг недорахованої електричної енергії.
Таким чином, законодавець пов'язує визначення обсягу недорахованої електроенергії та її оплати виключно на підставі акту порушень узгодженого з споживачем.
Відповідно до пункту 7.30. Правил у випадках виявлення у споживача порушень встановлених даним показником розрахункового засобу обліку не враховуються, а постачальник електричної енергії здійснює перерахунок за користування електричною енергією за період від дня останнього контрольного зняття представником постачальника електричної енергії показів розрахункового засобу обліку чи фактично проведеної підтвердженої актом технічної перевірки роботи схеми комерційного обліку, що мала передувати виявленню порушень, але цей період має не перевищувати шести місяців.
Перерахунок здійснюється відповідно до методичних рекомендацій, затверджених НКРЕ у відповідності до наданих законодавством України повноважень, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням.
З наданих до суду розрахунків не вбачається: чи враховано при розрахунку вартості спожитої електроенергії правила зазначеного пункту; з якого часу донараховані кошти; чи включалось в суму донарахунку показники прибору обліку; на підставі якого документу визначалась ціна за електроенергію.
Тоді як, відповідальність настає виключно за умов передбачених в Правилах.
Невідповідність пломб без акту прийому передачі не є підставою для нарахування додаткових коштів недоврахованої електроенергії. На це вказує і пункт 7 Методики, затвердженої постановою НКРЕ від 05.12.2001 року №1197 „Про затвердження методики обчислення обсягу електричної енергії, недорахованої унаслідок порушення споживачем - юридичною особою Правил користування електроенергією" у разі виявлення у споживача пошкодження або зриву пломб Держстандарту на розрахункових приладах обліку.
Цивільно - правова відповідальність настає за наявності:
- противоправної поведінки;
- завданої шкоди такою поведінкою;
- причинного зв'язку між противоправною поведінкою і завданою шкодою;
- вини, особи, що заподіяла шкоду.
Відповідно до п.7.30 Правил перерахунок за користування електричною енергією здійснюється при наявності пошкоджень, зриву пломб, штучного гальмування диска, зупинки електрогодинника та інших порушень, спричинених діями споживача, які призводять або можуть призвести до зниження показів споживання елекричної енергії.
В актах за № 114/06 та № 115/06 немає ніяких висновків щодо того, що споживачем були проведені будь - які дії, спрямовані на зниження показів споживання електроенергії лічильника.
Причиною, що викликала визнання лічильників непридатними до подальшої експлуатації є їх фізичний знос - корозія металу, нахил розрахункового механізму, оплавлення ізоляції токової котушки. Визнання лічильників непридатними до подальшої експлуатації є підставою для їх заміни або ремонту споживачем, а не доказом того, що споживачем були здійснені дії по заниженню показів лічильника.
Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
ВАТ ЕК „Херсонобленерго" належним чином не доведено факт порушення комунальним підприємством „Комунальник" умов договору на постачання електричної енергії та правил користування електричною енергією.
Не спростовано апеляційним судом і застосування господарським судом Херсонської області Закону України " Про судову експертизу" та Інструкції Міністерства юстиції України "Про порядок призначення та проведення судових експертиз.”
П.6.8.2. Інструкції про порядок здійснення державного метрологічного нагляду за забезпеченням єдності вимірювань , затвердженої наказом Держстандарту України 17.05.2000 р. № 315, на яку посилається Запорізький апеляційний господарський суд в постанові, вказано, що перевіркою стану та застосування засобів вимірювальної техніки встановлюється: наявність на засобах вимірювальної техніки або в експлуатаційній документації відтиску повірочного товару або свідоцтва про їх повірку.
Отже, присутність в комісії, яка проводила експертизу лічильників, державного повірителя свідчить про те, що він, відповідно до наданих йому законодавством повноважень, міг встановити тільки наявність відтиску повірочного тавру і відповідність метрологічних характеристик нормованим значенням .
Висновок про підробку встановленої пломби міг надати тільки фахівець, що має спеціальні знання та документи, що дають право на проведення трасологічних експертиз.
Проведення такої експертизи регулюється Законом України „Про судову експертизу" та Інструкцією Міністерства юстиції України „Про порядок проведення судових експертиз"
Таким чином, висновок по акту № 114/06 та № 115/06 про те, що пломби державного повірителя, які встановлені на електричному лічильнику, не відповідають оригіналу ГПХРЦСМС, не може бути взяти до уваги, оскільки суперечить ч.2 ст. 34 ГПК України —обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що постанова апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а рішення господарського суду залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу задовольнити.
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 29.03.2006р. у справі №10/4-06 скасувати, а рішення господарського суду Херсонської області від 17.01.2006р. у даній справі залишити без змін.
Головуючий Л.Невдашенко
Судді: М.Михайлюк
Н.Дунаєвська