Справа № 2 – 269 / 2009 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2009 року смт. Ріпки
Ріпкинський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді Шляхова В. І.,
за участю секретаря Левошко І. Г.
та позивача,
розглянувши у відкритому засіданні в залі суду смт. Ріпки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Радульської селищної ради, про визначення додаткового строку для подання ОСОБА_2 заяви про прийняття спадщини, третя особа що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Ріпкинська районна державна нотаріальна контора,
встановив:
Позивач просить визначити її матері, ОСОБА_2 додатковий строк для подання до державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за заповітом ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Причиною не подання про це своєчасно відповідної заяви зазначає необізнаність матері в діючому законодавстві.
У судовому засіданні позивач вимоги підтримала з підстав зазначених у позові та пояснила, матір поховала ОСОБА_4 та фактично своєчасно прийняла спадщину.
Інші учасники надали заяви про проведення засідання у відсутність їх представників. Протокольною ухвалою суду відповідачу відмовлено у прийнятті визнання позову, яке було надано письмово.
Вислухавши пояснення, дослідивши письмові докази, суд виходить з того, що згідно ч. 2 ст. 237 Цивільного кодексу України 2003 р. (далі ЦК України) не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені. Статтею 1272 ЦК України визначено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. У Постанові від 30 травня 2008 року N 7 «Про судову практику у справах про спадкування» Пленум Верховного Суду України роз’яснив, що о соба, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до ІНФОРМАЦІЯ_2 тощо.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до суду від власного імені, хоча довіреністю (а.с. 10) ОСОБА_2 уповноважила ОСОБА_1 подавати заяви «від мого імені». До того ж суду не надано доказів спорідненості ОСОБА_2 та ОСОБА_4, адже остання заповіла все своє майно своїй дочці ОСОБА_2 Зважаючи на те, що спадщина відкрилася до ІНФОРМАЦІЯ_2, то взагалі відсутнє коло осіб на вимогу яких може бути застосована ст. 1272 ЦК України, тому у справі потрібно винести рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог в повному обсязі.
Судові витрати відсутні.
На підставі ст. 1272 ЦК України, керуючись ст. ст. 10; 11; 58 - 60; 209; 212- 215; 293 ЦПК України, суд, -
вирішив:
У задоволенні позову відмовити.
Судові витрати відсутні.
Рішення набирає законної сили по закінченню строку на його оскарження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через Ріпкинський районний суд шляхом подання в 10 – денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
Суддя В. І. Шляхов