Справа № 2-1124/08

                                                    ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

                                                   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 червня  2009 року.     Дзержинський районний суд міста Харкова

у складі: головуючого - судді Федосенко В.В.

                при секретарі- Прядко Н.І.

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-тя особа - ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики грошових коштів, процентів, річних, індексу, збитків, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення моральної шкоди,

                                                         ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позивною заявою до ОСОБА_2., 3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3, в якій просить суд в зв'язку з невиконанням Відповідачем набутих зобов'язань по договору позики грошових коштів стягнути з останнього борг в розмірі 184 800 00грн., 60% річних - 80 696,00грн., 3% проценти - 3 812,44грн., індекс інфляції -13 305,60грн., збитки в розмірі 44 745,00грн., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, в порядку передбаченому ст.39 Закону України "Про іпотеку". Позивач також просить суд стягнути з Відповідача моральну шкоду в розмірі 20 000,00грн. та  витрати, що пов'язані зі сплатою держмита у розмірі 2 700,00грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 45,00грн.

Представник позивача в судове засідання не з’явився та просив розглядати справу за його відсутності, позов підтримує, про що надав суду письмову заяву.

Відповідач та 3-тя особа,  у судове засідання не з'явились про місце і час розгляду справи з урахуванням вимог ст.74 ЦПК України повідомлені належним чином, доказом чого є їх підписи в розписках про одержання судових повісток.

Згідно до ст. 169 ч. 4 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляду справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

14 травня 2008р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір позики грошових коштів. Даний договір укладено в письмовій формі та відповідає вимогам ст. 1046, ст.1047 ЦК України. Позивач (Позикодавець) виконав відповідно до умов договору позики б/н від 14 травня 2008р. своє зобов'язання та 14.05.2008р. передав грошові кошти - суму еквівалентну 24 000,00 $ USA (двадцять чотири тисячі) доларів США, що по курсу НБУ на момент укладення договору становила 121 200,00грн. (сто двадцять одна тисяча двісті гривень), підтвердженням чого є договір (а.с. 8).

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму коштів (суму позики) або така ж кількість речей того ж роду і якості.

Ч. 1 ст. 1048 ЦК України передбачає, право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. п.3 договору позики б/н від 14 травня 2008р. передбачає обов'язку виплати Позичальником щомісячно до дня повернення позики проценту у розміру 30 % річних, а при простроченні повернення позики 60% річних, виходячи з розрахунку 360 днів.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти в такій же самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у термін и порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений термін повернення позики або це термін визначений моментом пред'явлення вимоги, позика повинна бути повернута позичальником протягом тридцяти днів із дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України  станом, на день подання представником Позивача заяви про збільшення розміру позовних вимог курс гривні по відношенню до долару США, становив 100 доларів США дорівнює 770 гривен 00 копійок.

Ст.ст. 11, 526, 530 ЦК України передбачають, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в строки, відповідно до умов договору та чинного законодавства України.

п.4. договору позики грошових коштів встановлює обов'язок Відповідача в рахунок погашення боргу в строк не пізніше 25-го числа кожного календарного місяця перераховувати (передавати) грошові кошти позикодавцеві в розмірі не менш ніж еквіваленту 1 000,00 USD.

Судом встановлено, що Позичальник набуті по договору позики б/н від 14 травня 2008р зобов'язання не виконував.

В ч.2 ст. 1050 ЦК України передбачає, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором, або законом.

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Статтею 625, ст.1050 ЦК України передбачено що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три відсотка річних від простроченої суми та індекс інфляції.

Відповідно до вимог Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Ст. 3 зазначеного Закону закріплює, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

В забезпечення виконання позичальником зобов'язань по договору позики грошових коштів б/н від 14.05.2008р., між Позивачем та Відповідачем тієї ж дати було укладено та нотаріально посвідчено іпотечний договір, предметом якого є 2 кімнатна квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 44,9 м2 . На дату укладення даного іпотечного договору згідно з витягом з реєстру права власності на нерухоме майно, виданим КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" загальна вартість визначеної квартири склала 18 095, 00грн., за домовленістю сторін вартість цієї квартири (предмета іпотеки)  складала 121 200,00 грн. Пунктом 3 договору іпотеки зазначено, що предмет іпотеки, вказаний в п.2 іпотечного договору квартири належить Іпотекодавцю - Відповідачу на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 01.08.2007р., за реєстровим номером №НОМЕР_1.

Позивачем у відповідності до вимог Закону України "Про іпотеку" на нерухоме майно було накладено обтяження шляхом державної реєстрації в порядку встановленому законодавством. Іпотечний договір був зареєстрований в Державному реєстрі іпотек та в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, внаслідок чого пріоритет права на задоволення вимог за рахунок предмета іпотеки збережено за Позивачем, що підтверджується матеріалами справи.

Позивач виконав вимоги ст. 35 Закону України "Про іпотеку" та п.15 іпотечного договору від 14.05.2008р., що передбачає обов'язок останнього у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю, письмову вимогу про усунення порушення. Так, 14.06.2008р. Позивач на адресу Відповідача направив телеграму (арк.) про невиконання позичальником умов договору позики та вимогу про погашення заборгованості. Натомість Відповідач не надав суду доказів добровільного виконання вимог Позивача.

Статтею 20 ЗУ "Про заставу" ст.589 ЦК України передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не було виконано.

Ст. 16 ЦК України закріплює право кожної особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Ст.22 ЦК України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

14 травня 2008р. Позивач укладав договір позики грошових коштів з Відповідачем розраховуючи на своєчасну сплату Відповідачем боргу та відсотків до 26.08.2008р. (останній день розрахунку).

Позивач 30.07.2008р. в письмовій формі з урахуванням вимог ст. 1046, ст.1047 ЦК України уклав договір позики з ОСОБА_5 на загальну суму 25 250, 00грн. з зобов'язанням повернути кошти разом з відсотками до 30.08.2008р. Але в наслідок не виконання з боку Відповідача зобов'язань Позивач поніс збитки у розмірі 24 745,00грн., нараховані по договору позики від 30.07.2008р.(відсотків та штрафних санкцій).

Також, 29.08.2008р. за №01-09/08 Позивачем з ФО-П ОСОБА_6 було укладено договір про надання юридичних послуг по веденню справи про стягнення з Відповідача утвореної заборгованості. Вартість юридичних послуг по умовам договору становлять 20 000, 00грн., що також в розумінні цивільного законодавства є збитками.

Ст.3, ч.1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" закріплено, право іпотекодержателя в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання задоволення своїх вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

В ст. 7 Закону України "Про іпотеку " визначено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. Іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування збитків, завданих порушенням основного зобов'язання чи умов іпотечного договору.

Враховуючи, що відповідач не надав суду доказів добровільного погашення заборгованості по договору позики грошових коштів, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення з Відповідача боргу в розмірі 184 800,00грн., 60% річних, що складає - 80 696,00грн., 3% проценти, що складає 3 812,44грн. та індекс інфляції в розмірі 13 305,60грн., збитки в розмірі 44 745,00грн., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме шляхом продажу предмету іпотеки: квартиру, що розташована за адресою: м. Харків квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та складається з двох кімнат, житловою площею 27,4 кв.м., загальною площею 44,9 кв.м., оціненої в розмірі 121 200, 00грн. згідно іпотечного договору від 14.05.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7. та зареєстрованого в реєстрі за № НОМЕР_2  на  прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, з дотриманням порядку передбаченому ст.39 Закону України "Про іпотеку".

Позивач в позовній вимозі  просив суд задовольнити моральну шкоду, спричинену йому в наслідок невиконання з боку Відповідача своїх зобов'язань, що спричинило  зміну укладу його життя, перенесення дуже тяжких моральних переживань, що в свою чергу негативно вплинули на стан його здоров'я, стало наслідком порушення нормальних життєвих зв'язків та неможливість продовження активного громадського життя, виникнення в колі його сім'ї складностей як фінансового характеру так і психологічного характеру.  Моральну шкоду завдану неправомірними діями Відповідача Позивач оцінив в 20 000,00грн.

Ст.23 ЦК України визначне право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, ця ж норма розкриває поняття моральної шкоди. Враховуючи неправомірність з боку Відповідача дій та наявність між його діями і шкодою причинного зв'язку, наявність вини Відповідача та беручи до уваги принцип справедливості та розумності, суд приходить до висновку, про часткове задоволення моральної шкоди, а саме 5 000, 00грн.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України судові втрати по оплаті судового збору та витрати за інформаційно-технічне забезпечення підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 16, 22, 23, 575, 526, 530, 1046 - 1053 ЦК України, ст.ст.3, 4, 5, 6,  10- 11, 15, 209, 212, 213, 215, 224-226 ЦПК України, Закон України "Про іпотеку", суд -

                                                             ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (Адреса: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_3) на користь ОСОБА_1 (Адреса: АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_4) 184 800,00грн. борг по договору позики, 60% річних, що складає - 80 696,00грн., 3% проценти, що складає 3 812,44грн., індекс інфляції в розмірі 13 305,60грн., збитки в розмірі 44 745,00грн., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме шляхом продажу предмету іпотеки: квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та складається з двох кімнат, житловою площею 27, 4 кв. .м., загальною площею 44, 9 кв.м., з початковою ціною предмета іпотеки для його подальшої реалізації в розмірі 121 200, 00грн (п.3.ч.1ст.39. Закону України "Про іпотеку"), згідно іпотечного договору від 14.05.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7. та зареєстрованого в реєстрі за № НОМЕР_2 на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, з дотриманням порядку передбаченому ст.39 Закону України "Про іпотеку".

Стягнути з ОСОБА_2 (Адреса: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_3) на користь ОСОБА_1 (Адреса: АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_4) моральну шкоду в розмірі 5 000,00грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (Адреса: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_3) на користь ОСОБА_1 (Адреса: АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_4) витрати, що пов'язані зі сплатою держмита у розмірі 2 700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 45,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою  відповідача, яку може бути подано до Дзержинського районного суду м. Харкова протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд міста Харкова шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя: