справа № 325/1484/15-ц

провадження№2/325/669/2015

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2015 року Приазовський районний суд Запорізької області

в складі:

головуючого судді: Шеїної Л.Д., при секретарі : Красновій Ю.С.,

за участю представника позивачки ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні смт. Приазовське цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» про розірвання договору оренди земельної ділянки,

встановив: 08.04.2015 року позивачка звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» про розірвання договору оренди.

20 .04.2015 року ухвалою Приазовського районного суду Запорізької області позовна заява, повернута позивачці з підстав, передбачених ст121 ЦПК України. 08.07.2015 року ухвала суду скасована за наслідками розгляду апеляційної скарги позивачки на неї апеляційною інстанцією і справа повернута до Приазовського районного суду для розгляду по суті.

04.08.2015 року ухвалою Приазовського районного суду позовні вимоги роз*єднано , до провадження судді Шеїної Л.Д. справа надійшла 24.08.2015 року.

В обгрунтування позову позивачка посилається на наступні обставини:

так, відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серія ЗП № 147232, виданого 22 лютого 20047року Приазовською районною державною адміністрацією на підставі розпорядження голови Приазовської райдержадміністрації від 30.04.2003 року № 186 та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010727700033, їй належить на праві приватної власності земельна ділянка, площею 10,3001 га, кадастровий номер 23244555100:07 : 001: 0040 , що розташована на території Приазовської селищної ради Запорізької області з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

09.08.2011 року вона уклала договір оренди даної земельної ділянки б/н з відповідачем ТОВ «Прогрес» строком на 15 років. Договір зареєстровано у відділі Держкомзему у Приазовському районі 09 листопада 2011 року за № 232450004001408.

Відповідно до розділу «орендна плата» договору оренди , орендна плата вноситься у розмірі 3539,04 грн. в т.ч. прибутковий податок 15%, обчислення якої здійснюється з урахуванням індексу інфляції, вноситься орендарем один раз на рік до 31 грудня , передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформлюється відповідними актами. Розмір орендної плати переглядається один раз у три роки у разі: зміни господарювання, передбачених договором, зміни коефіцієнта інфляції, зміни розміру земельного податку, підвищення цін та тарифів, та в інших випадках, передбачених законом. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі ставки НБУ несплаченої суми за кожен день прострочення.

09.08.2011 року, вона уклала додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки, яка підписана сторонами, але не зареєстрована у відділі Держкомзему у Приазовському районі, де зазначені зміна орендної плати.

В додатковій угоді до договору оренди земельної ділянки зазначено, що розмір орендної плати у грошовому еквіваленті становитиме 4500,00 грн. в тому числі з урахуванням податку з доходів фізичних осіб або в товарному вигляді: пшениця фуражна – 2 тонни, ячмінь фуражний – 2 тонни, отруби – 100 кг, муку – 50 кг, олія соняшникова – 40 літрів, шрот соняшниковий – 100 кг, солома – 1200 кг та наданням послуг з оранки, дискування, культивації земельної ділянки.

Вважає, що відповідач порушив свої зобов’язання щодо належного розрахунку за користування земельної ділянкою у 2013 – 2014 роках на умовах, які зазначено у додатковій угоді до договору оренди земельної ділянки, а саме за 2013 рік орендар не надав їй як орендодавцю муку 50 кг, олію соняшникову 40 кг, отруби 100 кг, шрот соняшниковий 100 кг, а за 2014 рік - ячмінь 2 тонни, муки 50 кг, олію соняшникову 40 літрів, шрот соняшниковий 100 кг, отруби 100кг.

Договір оренди земельної ділянки належним чином зареєстрований у відділі Держкомзему у Приазовському районі 09 листопада 2011 року за № 232450004001408, а додаткова Угода – не зареєстрована і, на думку позивачки, в цьому не було потреби, оскільки така реєстрація є обв*язковою лише у випадку зміни сторони у договорі.

Позивач зазначає, що не зважаючи на існування додаткової угоди до договору оренди, ТОВ «Прогрес» ухилився від виконання взятих на себе зобов*язань щодо належної сплати орендної плати у відповідності до умов додаткової угоди. На направлену на адресу відповідача претензію, відповіді не отримала.

Вважає, що зазначені обставини є такими, що тягнуть розірвання договору оренди земельної ділянки з відповідачем ТОВ «Прогрес» .

Тому і просить суд договір оренди земельної ділянки б/н від 09.08.2011 року , який зареєстровано у відділі Держкомзему у Приазовському районі Запорізької області 09 листопада 2011 року за № 232450004001408, розірвати.

В судове засідання позивачка ОСОБА_4 не прибула, будучи належним чином сповіщеною про день та час розгляду справи ( а.с.67).

Представник позивачки ОСОБА_1 , який діє на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Мелітопольського міського округу ОСОБА_5 20 лютого 2015 року за номером в реєстрі 103 ( а.с.11 ), позов свого довірителя підтримав, в його обгрунтування послався на ті ж підстави, які були викладені позивачкою у позовній заяві і просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував в повному обсязі, мотивуючи тим, що відповідач – ТОВ «Прогрес» своєчасно та у повному обсязі виконує свої зобов*язання щодо сплати орендної плати позивачу у відповідності до договору оренди земельної ділянки між ОСОБА_4 та ТОВ «Прогрес» від б/н від 09.08.2011 року , який зареєстровано у відділі Держкомзему у Приазовському районі 09 листопада 2011 року за № 232450004001408, і навіть в більшому розмірі, ніж передбачено умовами договору, а що стосується додаткової угоди, то вважає, що така угода не має правових наслідків, так як не зареєстрована належним чином.

Представник відповідача ОСОБА_2 зазначив, що дійсно з 01 січня 2013 року відбулися зміни в законодавстві і з цього часу державній реєстрації підлягає право оренди, а не договір, але на дату укладання додаткової угоди, на яку, як обґрунтування своїх вимог, посилається позивач , її реєстрація була обов'язковою.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи встановив , що відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серія ЗП № 147232, виданого 22 лютого 20047року Приазовською районною державною адміністрацією на підставі розпорядження голови Приазовської райдержадміністрації від 30.04.2003 року № 186 та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010727700033, ОСОБА_4 належить на праві приватної власності земельна ділянка, площею 10,3001 га, кадастровий номер 23244555100:07 : 001: 0040 , що розташована на території Приазовської селищної ради Запорізької області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ( а.с. 70 ).

Встановлені судом фактичні обставини свідчать, що між сторонами склалися земельні правовідносини, зокрема, щодо оренди землі.

Правовідносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним Кодексом України (далі – ЗК України), Цивільним Кодексом України (далі – ЦК України), Законом України «Про оренду землі», іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ст. 2 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму ( оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст.ст. 125, 126 ЗК право користування земельною ділянкою виникає та реалізується на підставі договору оренди землі або державного акта на право постійного користування земельною ділянкою.

Згідно зі ст..13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір за яким орендодавець зобов*язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов*язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Частиною 1 ст.638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до п.15.1 Договору оренди земельної ділянки договір оренди земельної ділянки набуває чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Статтею 654 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст..14 Закону України «Про оренду землі» ( в редакції чинній на момент виникнення зазначених правовідносин) договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

За змістом статтей 18,20 Закону України «Про оренду землі» ( в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі підлягає державній реєстрації, якщо такий договір укладений. Після державної реєстрації укладеного договору оренди землі він набирає чинності.

Отже зміни до договору оренди землі набирають чинності в такому ж порядку, тобто після їх державної реєстрації.

Таким чином, додаткова угода , якою вносяться зміни у договір оренди землі, має укладатися в такій самій формі, що й договір, який змінюється.

Згідно зі статтею 202 Земельного Кодексу державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель. Державний реєстр земель складається із двох частин: а) книги записів реєстрації державних акті на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок; б) Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Пунктом 17 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року №2073 «Про затвердження порядку державної реєстрації договорів оренди землі», яка діє у частині, що не суперечить Земельному Кодексу України та нормативно-правовим актам, прийнятим пізніше, передбачено, що у разі внесення змін до договору оренди землі він підлягає перереєстрації. Перереєстрація, а також поновлення договорів оренди проводиться у порядку, встановленому для їх державної реєстрації.

Порядок державної реєстрації договору оренди землі визначений Тимчасовим порядком ведення державного реєстру земель, який затверджено наказом Держкомзему України від 02.07.2003 року №174.

Відповідно до абзацу шостого підпункту 1.2 пункту 1 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Держкомзему від 02.07.2003 року № 174 зареєстрованим в Мін*юсті 25.07.2003 року за № 641/7962,який був чинний на момент виникнення зазначених правовідносин, державний реєстр земель – це складова частина державного земельного кадастру, який складається з книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок та Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку і формується за допомогою автоматизованої системи державного земельного кадастру.

Для здійснення державної реєстрації додаткової угоди до договору оренди землі, у разі якщо умови додаткової угоди обумовлюють зміну інформації, яка зазначається у реєстраційній картці, структурним підрозділом державного підприємства « Центр державного земельного кадастру» вноситься відповідна інформація до АЗС ДЗК та роздруковуються реєстраційні картки земельної ділянки, які в подальшому включаються до Поземельної книги.

При внесенні змін до договору оренди землі ( зміна розміру орендної плати, додаткового включення прав та обов*язків орендаря і орендодавця, відповідальності сторін) землевпорядні роботи не здійснюються та обмінний файл не створюється , якщо на земельну ділянку , яка передається в оренду, було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, виготовлено обмінний файл та відомості про неї були внесені до АС ДЗК.

Отже, враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що додаткова угода, якою вносяться зміни до договору оренди землі ( на момент виникнення зазначених правовідносин), вчиняється в письмовій формі та підлягає державній реєстрації шляхом внесення відповідних даних до державного реєстру земель.

А відтак суд не приймає до уваги доводи позивачки та її представника стосовно порушення відповідачем умов, зазначених у додатковій угоді до договору оренди земельної ділянки від 09.08.2011 року.

Згідно ч.1 ст.32 Закону України «Про оренду землі» , на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов*язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об*єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах , визначених Земельним Кодексом України .

Підставою для припинення права користування земельною ділянкою згідно п. «д» ч.1 ст.141 Земельного Кодексу України є систематична несплата орендної плати.

Аналіз правових норм, зазначених у ч.2ст.651,652 ЦК України, ст..ст.1,15, ч.1 ст.32 Закону України «Про оренду землі» приводить суд до переконання, що підставою для розірвання договору оренди є систематична несплата орендної плати.

Зазначений висновок відображено і в постанові Верховного Суду України від 12 грудня 2012 року у справі № 6-146 цс 12.

В силу ст..360-7 ЦПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом ( судами ) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов*язковим для всіх суб*єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно- правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов*язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Судку України.

Відповідно до ст..22 Закону України «Про оренду землі», в редакції чинній на час укладення сторонами договору, орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій ( надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки ( паї ) встановлюється , як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки ( паю) орендна плата за земельні частки ( паї) може встановлюватися у натуральній формі.

Відповідно до ст..15 Закону України «Про оренду землі» однією із істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, форм платежу, строків, порядку внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За змістом ст...21 зазначеного Закону розмір та умови орендної плати, що зазначені в договорі, не можуть суперечити чинному на час укладання договору оренди законодавству.

Судом встановлено, що на момент укладення чинного договору оренди, визначений сторонами розмір орендної плати в сумі 3539,04 грн. відповідав трьом відсоткам вартості земельної ділянки.

У пункті 4.3 Договору оренди земельної ділянки ( а.с. 12 ) зазначено, що орендна плата вноситься не пізніше 31 грудня, тобто того року, в якому використовувалася земельна ділянка.

Розрахунок за 2013 -2014 роки відповідач здійснював у натуральній формі та шляхом надання послуг, що передбачено і самими умовами договору оренди ( п. 4.4 Договору) ( а.с. 12).

Згідно платіжної відомості ( а.с. 71-76) у 2013 році ТОВ «Прогрес» видало ОСОБА_4 зерно пшениці - 1622 кг , зерно ячменю 2378кг, видало 70 тюків соломи , а також надало послуги з культивації городу – земельної ділянки 0,50га , оранки городу - земельної ділянки площею 0,50 га.

Згідно платіжної відомості (а.с.77-80) у 2014 році ТОВ «Прогрес» видало ОСОБА_4 зерно пшениці - 2000кг, 80 тюків соломи . надало послуги з посіву городу – земельної ділянки 0,50га , культивації городу - земельної ділянки площею 0,50 га., оранки городу - земельної ділянки площею0,40га.

Зазначені обставини представник позивачки не оспорював і крім того зазначив, що жодних претензій щодо орендної плати за період з 2011 року по 2013 рік до ТОВ «Прогрес» не має, а за 2013 -2014 роки отримував орендну плату, але, на його думку, в неповному обсязі.

Сукупність зазначених обставин, свідчить про те, що плата за орендовану земельну ділянку за спірний період відповідачем здійснювалася, а відтак відсутні підстави для визнання систематичної несплати орендної плати.

З урахуванням викладеного , суд приходить до переконання, що позов ОСОБА_4 щодо розірвання договору оренди заявлений безпідставно, а тому задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст..10 ЦПК України , цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів,їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Суд сприяє всебічному і повному з*ясуванню обставин справи: роз*ясніє особам, які беруть участь у справі, їх права та обов*язкі, попереджає про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов*язана довести ті обставини,на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків , встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і що до яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 10, 11, 60, 212-215, 218 ЦПК України , на підставі ст..5, ч.2 ст.625,ст..ст. 651,652, 654, 632 ЦК України, ст..ст. 125-126 Земельного Кодексу України, ст..ст.1,13,14, 15,18, 21,22, ч.1ст.32 Закону України «Про оренду землі»,суд

в и р і ш и в:

у задоволені позову ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» про розірвання договору оренди земельної ділянки, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги через Приазовський районний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали учать у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Л.Д. Шеїна