Справа № 565/1345/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2015 року м. Кузнецовськ

Кузнецовський міський суд Рівненської області -

під головуванням судді Ковтуновича М.І.,

при секретарі судового засідання Ломазі С.О.,

з участю:

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача УСБУ в Рівненській області ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кузнецовського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Управління Служби безпеки України в Рівненській області про визнання протиправними дій та відшкодування майнової шкоди, завданої незаконними діями органу досудового розслідування,

в с т а н о в и в : 

В суд звернулася ОСОБА_1 з позовом до Державної казначейської служби України, управління Служби безпеки України в Рівненській області (далі – УСБУ в Рівненській області) про відшкодування майнової шкоди, завданої незаконними діями органу досудового розслідування, в розмірі 8216 грн. та про визнання незаконними дій УСБУ в Рівненській області при розгляді заяви позивача щодо відшкодування такої шкоди.

            Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що слідчим відділом УСБУ в Рівненській області проводилося досудове розслідування у кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_1 за ст.362 ч.1 КК України, що з обвинувальним висновком від 08.11.2011р. була направлена для розгляду до Кузнецовського міського суду Рівненської області. За результатами судового розгляду кримінальної справи 16.12.2013р. зазначеним судом було винесено постанову про повернення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_1 прокурору Рівненської області для організації проведення додаткового розслідування. Постанова суду про повернення справи для додаткового розслідування залишена без змін ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 06.02.2014р. 14.08.2014р. слідчим відділом УСБУ в Рівненській області внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22014180000000049 відомості про кримінальне провадження, передбачене ст. 362 ч.1 КК України. Протягом 2011-2014р.р. позивач неодноразово зверталася у різні інстанції Служби безпеки України та прокуратури з приводу закриття кримінальної справи.

05.11.2014р. ОСОБА_1 із листом від 27.10.2014р. №6/249-1732 отримала від УСБУ в Рівненській області копію постанови від 10.10.2014р. про закриття зазначеного кримінального провадження №22014180000000049.

13.01.2015р. позивач звернулася до УСБУ в Рівненській області із заявою про визначення розміру відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства та прокуратури в порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду». Заява надійшла в УСБУ в Рівненській області 15.01.2015р. Не отримавши відповіді, ОСОБА_1, 20.02.2015р. та 18.05.2015р. зверталася до відповідача з проханням направити для неї постанову про визначення розміру відшкодовуваної шкоди, прийняту за результатами розгляду її заяви. 12.03.2015р. позивач отримала від УСБУ в Рівненській області лист-відповідь на її заяву про відшкодування майнової шкоди від 12.02.2015р., в якому зазначено про те, що підстави для визначення розміру відшкодування шкоди, завданої ОСОБА_1 незаконними діями органів досудового слідства, відсутні. Аналогічна відповідь надійшла і на повторне звернення від 18.05.2015р.

Покликається ОСОБА_1 на незаконність відмови УСБУ в Рівненській області у визначенні розміру майнової шкоди. Зазначає, що при розгляді її заяви про відшкодування шкоди не враховано, що сам факт порушення кримінальної справи, пред’явлення обвинувачення, підписка про невиїзд, необхідність відстоювати свої права, а в подальшому закриття справи у зв’язку з відсутністю в її діях складу злочину, вже відповідно до закону, є підставою для відшкодування завданої матеріальної шкоди, оскільки вважається незаконним притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Незаконність дій УСБУ в Рівненській області полягає в тому, що не було прийнято постанови та не визначено розмір відшкодування за заявою позивача про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органу досудового слідства.

В обгрунтування обставин майнової шкоди, завданої незаконними діями органу досудового слідства, ОСОБА_1 посилається, що з вересня 2011р. вона була вимушена неодноразово їздити в м. Рівне на виклик слідчого СВ УСБУ в Рівненській області та укласти угоду про надання правової допомоги в кримінальній справі із адвокатом ОСОБА_3 Зокрема, за викликом слідчого позивач їздила із м.Кузнецовськ до м.Рівне 20.10.2011р., 24.10.2011р. та 26.10.2011р., загальна сума витрат на проїзд склала 216 грн. Сума оплати адвокату ОСОБА_3 за надання правової допомоги в кримінальній справі становить 8000 грн.

            В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги та їх обгрунтування підтримала повністю. Дала суду пояснення, що за змістом близькі до обґрунтувань позовної заяви. З її пояснень також слідує, що в позові оскаржується незаконність дій УСБУ в Рівненській області щодо невинесення постанови за заявою про відшкодування шкоди. ОСОБА_1 посилається, що вищевказаних майнових витрат вона зазнала у зв’язку із кримінальною справою №293 щодо неї за ст.362 ч.1 КК України. Після закриття кримінального провадження від УСБУ в Рівненській області для неї не надходило повідомлення про можливість звернутися за відшкодуванням шкоди.

           Представник відповідача Державної казначейської служби України в судове засідання за викликом суду не прибув.

Представник відповідача УСБУ в Рівненській області ОСОБА_2 в судовому засіданні позову не визнав повністю, подав до суду письмові пояснення по справі, в яких просив відмовити у позові ОСОБА_1 повністю. В суді посилався на те, що жодних незаконних дій з боку УСБУ в Рівненській області щодо позивача не було допущено. Постанова про відшкодування шкоди не виносилася, так як не було підстав для цього, про що повідомлено ОСОБА_1 в листі. Також вважає, що законом не передбачено відшкодування витрат на проїзд до місця досудового слідства. Просив у позові відмовити.

            Заслухавши та проаналізувавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши докази, які є в матеріалах справи, суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

В судовому засіданні із наданих копій документів встановлено, що 19.09.2011р. слідчим слідчого відділу УСБУ в Рівненській області ОСОБА_4 винесено постанову про порушення кримінальної справи проти ОСОБА_1 за ст.362 ч.1 КК України, за ознаками злочину – вчинення несанкціонованої зміни інформації, яка обробляється в електронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах), вчинені особою, яка має право доступу до неї. 20.10.2011р. слідчим винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 як обвинуваченої в кримінальній справі за ст.362 ч.1 КК України та обрано запобіжний захід обвинуваченій у виді підписки про невиїзд. 08.11.2011р. заступником прокурора Рівненської області Патрикеєм В.О. затверджено обвинувальний висновок у кримінальній справі №293 по обвинуваченню ОСОБА_1 за ст.362 ч.1 КК України. Далі, справа перебувала в суді на розгляді. За результатами судового розгляду кримінальної справи 16.12.2013р. Кузнецовським міським судом Рівненської області було винесено постанову про повернення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_1 прокурору Рівненської області для організації проведення додаткового розслідування, через істотну неповноту досудового слідства. Цією ж постановою скасовано запобіжний захід ОСОБА_1 у виді підписки про невиїзд. Постанова суду про повернення справи для додаткового розслідування залишена без змін ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 06.02.2014р. 10.10.2014р. кримінальне провадження щодо позивача слідчим УСБУ в Рівненській області було закрите на підставі ст.284 ч.1 п.2 КПК у зв’язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. Вказані обставини не оспорюються представником відповідача ОСОБА_2

Отже, із вищенаведених доказів в суді встановлено, що під слідством та судом ОСОБА_1 у кримінальному провадженні щодо неї за ознаками злочину, передбаченого ст.362 ч.1 КК України, перебувала із 19.09.2011р. до 10.10.2014р.

Відповідно до наданих суду копій повісток видно, що ОСОБА_1 була викликана слідчим Кучеруком С.В. в слідчий відділ УСБУ в Рівненській області 20, 24 та 26 жовтня 2011р. Квитками на автобус підтверджено витрати ОСОБА_1 на проїзд у ці дні по маршруту Кузнецовськ-Рівне-Кузнецовськ, по 36 грн. за кожен рейс, в загальній сумі 216грн. Представником відповідача ОСОБА_2 не оспорюється підпис слідчого Кучерука С.В., в тому числі на повістці про виклик ОСОБА_1 на 24.10.2011р.

Також документально, поданими до суду копією угоди про надання правової допомоги від 20.10.2011р. з додатковою угодою до неї та квитанцією від 05.08.2012р. підтверджені витрати ОСОБА_1 за надання правової допомоги адвокатом ОСОБА_3 на суму 8000грн., саме за здійснення захисту прав та представництво інтересів у кримінальній справі, порушеній проти ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ст.362 ч.1 КК України. Вказані обставини теж не оспорювалися в суді представником відповідача ОСОБА_2

Згідно із ст.2 ч.1 п.2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» (далі – Закон №266/94-ВР) право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках, в тому числі закриття кримінального провадження за відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення.

Відповідно до норми ст.1 ч.1 п.1 Закону №266/94-ВР (в редакції, що була чиною до 19.11.2012р.), відшкодуванню підлягає шкода, завдана громадянинові, в тому числі, внаслідок незаконного притягнення як обвинуваченого та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.

У нормах ст.3 пункти 3, 4 Закону №266/94-ВР врегульовано, що у наведених в статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються), в тому числі, інші витрати, сплачені громадянином і суми, сплачені громадянином у зв'язку з поданням йому юридичної допомоги.

Отже, в суді позивачем доведено наявність підстав для відшкодування витрат на правову допомогу у вищевказаній кримінальній справі в розмірі 8000 грн. та інших сум – 216 грн., витрачених на проїзд, за викликом слідчого, до місця досудового розслідування. Витрати на проїзд слід віднести до категорії інших витрат, сплачених громадянином, про які йдеться у ст.3 пункті 3 Закону №266/94-ВР.

Покликання відповідача УСБУ в Рівненській області на те, що позивачу після повернення справи для додаткового розслідування підозра не оголошувалася, не позбавляє ОСОБА_1 права на відшкодування спірної шкоди, оскільки кримінальна справа, що була порушена конкретно проти неї, після повернення справи для додаткового розслідування, так і не знаходила тривалий час свого процесуального завершення у тих формах закінчення досудового розслідування, що визначені в параграфі 1 Глави 24 КПК. Це означає, що після повернення кримінальної справи для додаткового розслідування, аж до закриття кримінального провадження, позивач перебувала у стані правової невизначеності щодо висунутого для неї обвинувачення у вчиненні злочину.

Вирішуючи питання щодо позовних вимог у частині визнання незаконними дій УСБУ в Рівненській області при розгляді заяви позивача щодо відшкодування такої шкоди, суд виходить із того, що за змістом норм Закону №266/94-ВР, зокрема ст.12, передбачається обов’язок відповідного органу винести постанову про визначення розміру відшкодування. Однак із змісту норм вказаного Закону не випливає категоричного обов’язку виносити постанову про відмову в такому відшкодуванні в тому випадку, коли орган не вбачає до того підстав. По суті у письмовій формі в листі УСБУ в Рівненській області відмовило позивачу у визначенні розміру відшкодування шкоди, пославшись на відсутність підстав. Отже, в цій частині позову про визнання незаконними дій УСБУ в Рівненській області при розгляді заяви позивача щодо відшкодування шкоди суд відмовляє, так як належним і ефективним способом захисту права позивача є стягнення у її користь шкоди (витрат на правову допомогу і проїзд до місця досудового слідства).

Керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 60, 88, 209, 212, 215 ЦПК України, суд , -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути із Державної казначейської служби України за рахунок коштів державного бюджету, шляхом безспірного списання коштів державного бюджету, у користь ОСОБА_1 8000 (вісім тисяч) гривень відшкодування суми у зв’язку із поданням правової допомоги та 216 (двісті шістнадцять) гривень інших витрат.

У решті позовних вимог – відмовити за безпідставністю.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, через Кузнецовський міський суд Рівненської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

С у д д я :