Решетилівський районний суд Полтавської області

с. Решетилівка, вул. Леніна, 24, 38400, (05363) 2-15-47

Справа № 2-27/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2010р. Решетилівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого Беркути Л.Г.

при секретарі Захарченко Л.Я.

з участю адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Решетилівка справу за позовом

ОСОБА_2 до ЗАТ « Полтавський ремонтно - механічний завод», треті особи: територіальна державна інспекція праці у Полтавській області про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

25 серпня 2009 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ЗАТ «Полтавський ремонтно-механічний завод» про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати та моральної шкоди.

В обґрунтуванні своїх позовних вимог позивачка посилалася на те, що вона з 20 жовтня 2006 року працювала у відповідності до наказу № 116-к у відповідача на посаді охоронця.

Наказом № 20- К від 21 травня 2008 року вона була звільнена з роботи по ст..36 п.1 КЗпП України.

На день звільнення з роботи відповідач заборгував заробітну плату в розмірі 1782 грн. 65 коп. і вдень звільнення її не видав, що підтверджується довідкою про заборгованість від 27 травня 2008 року за № 71.

У відповідності до довідки про середню заробітну плату від 12.06.2008 року № 77, середньоденна заробітна плата становить 18 грв.09 коп.

На день звільнення сума середнього заробітку, який відповідач зобов»язаний сплатити на її користь за час затримки становить 8158 грн.59 коп.

На її неодноразові звернення до відповідача щодо виплати їй заробітної плати, відповідач не реагує і відмовляється її видати, тому вона змушена звертатися до суду.

Крім того, неправомірними діями відповідача і його бездіяльністю, щодо не своєчасної виплати заробітної плати, вона змушена звертатись за правовою допомогою до адвоката і відповідно вона понесла витрати в розмірі 300 грн., а також їй завдано моральної шкоди, яка полягає в тому, що вона залишилась без засобів існування, поставило її в скрутне матеріальне становище, цю моральну шкоду вона оцінює

в 5000 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 свої позовні вимоги збільшила і прохала стягнути із ЗАТ «Полтавський ремонтно-механічний завод» на її користь заборговану заробітну а плату в розмірі 1782 грн. 65 коп., середній заробіток за період затримки остаточного розрахунку при звільненні за період з 21.05.2008р. по 28.01.2010 року в сумі 16244 грн. 82 коп., середній заробіток за час вимушеного прогулу за 21 день травня 2008 року – 379 грн. 89 коп., а також судові витрати пов»язані з оплатою правової допомоги адвоката в розмірі 800грн. 00 коп. та стягнути на її користь моральну шкоду в сумі 5000 грн.

Представник відповідача ЗАТ «Полтавський ремонтно-механічний завод» позов визнав частково, згідний сплатити заборгованість по заробітній платі в сумі 1782, 65 грн., так як з самої вини позивачки, вона не отримала дану суму, в іншій частині позову просить відмовити.

Представник третьої особи Територіальної державної інспекції праці. в судове засідання не з»явився, прохає справу розглянути без його участі.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що позов підлягає частковому задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_2була прийнята на роботу до відповідача на посаду охоронця, що стверджується копією наказу № 32-к від 13.03.2006 року (а.с.102 ).

З копії наказу № 20- К від 21 травня 2008 року ЗАТ «Полтавський ремонтно-механічний завод» вбачається, що ОСОБА_2 звільнена з роботи за п.1 ст.36 КЗпП України з 21 травня 2008року (а.с. 103 ).

Дана обставина підтверджена також записом в трудовій книжці на ім.»я ОСОБА_2І.(а.с. 145-149).

З довідки ЗАТ «Полтавський ремонтно-механічний завод» № 71 від 27 травня 2008р. вбачається, що за позивачкою ОСОБА_2 залишилась заборгованість по заробітній платі в сумі 1782, 65 грн. (а.с.5-6).

Відповідно до ч.1ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організацій, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред»явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Таким чином, суд рахує, що з відповідача необхідно стягнути на користь позивача заборгованість по заробітній платі в сумі 1782,65 грн.

Судом встановлено, що після звільнення 21 травня 2008року позивачка ОСОБА_2 звернулася 30 травня 2008 року до Решетилівського районного центру зайнятості про надання їй статусу безробітної, що стверджується власноручно написаною заявою, копією трудової книжки та даними відвідування центру зайнятості, де позивачці була призначена допомога по безробіттю.(а.с. 134-139).

Згідно ч.1 ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що вини власника, тобто відповідача ЗАТ «Полтавський ремонтно-механічний завод» в невиплаті середнього заробітку за час затримки не має, так як позивачу неодноразово пропонували отримати заробітну плату, в тому числі і в ході судового розгляду даної справи.

Крім того позивачка отримувала в цей період соціальну допомогу по безробіттю, а тому суд рахує позовні вимоги в цій частині є безпідставними.

Також суд рахує, що вимоги щодо відшкодування моральної шкоди є безпідставними, так як позивачка не надала суду достатніх доказів вищезазначеної шкоди.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 116,117 КЗпП України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути із ЗАТ «Полтавський ремонтно-механічний завод» на користь ОСОБА_2 1782 (одну тисячу сімсот вісімдесят дві) гривні 65 копійок заборгованості по заробітній платі.

Стягнути із ЗАТ «Полтавський ремонтно-механічний завод» на користь ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 8, 50 грн.

Стягнути із ЗАТ «Полтавський ремонтно-механічний завод» на користь ОСОБА_2 витрати, пов»язані з оплатою правової допомоги адвоката в розмірі 5000 (п»ятсот) гривень.

В іншій частині позову відмовити за безпідставністю.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області протягом 10 днів з часу проголошення рішення шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 УПК України.

Суддя