Справа 2-2526\08

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2008 року     Рівненський міський суд

під головуванням судді - Ковальова І.М. при секретарі - Мізера А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне під час попереднього розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-

встановив :

В судовому засіданні позивач позовні вимоги уточнила. Остаточно просить суд розірвати шлюб між нею та відповідачем, зареєстрований 28 липня 2000 року відділом РАГС м.Рівне та стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей - доньки Вікторії, ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки Яни, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1\3 частини всіх видів заробітку відповідача до повноліття дітей.

Суду пояснила, що спільне життя у них не склалось, вони мають різні погляди на вирішення сімейних проблем, на подружнє життя, проживають окремо, не підтримують подружніх стосунків, не ведуть спільного господарства та бюджету, проживають окремо. Подальше збереження сім"ї та шлюбу є неможливим.

За таких обставин, вважає, що сім"я розпалась остаточно і існує лише формально. Примирення між ними не можливе. Просить шлюб розірвати, дітей залишити на проживанні з нею та стягнути з відповідача аліменти на їх утримання посилаючись на ті обставини, що в добровільному порядку батько коштів на утримання дітей не надає, ухиляється від їх утримання, життям та здоров"ям доньок не цікавиться.

Відповідач в судовому засіданні заявлені позовні вимоги визнав повністю. Суду пояснив, що на даний час їх сім"я розпалась остаточно, вони проживають окремо, не ведуть спільного господарства та бюджету, не підтримують подружніх стосунків, примирення не можливе. Не заперечує проти розірвання шлюбу та стягнення з нього аліментів на утримання дітей.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справ, суд вважає, що позовні вимоги є обгрунтованими і такими, що підлягають до повного задоволення.

Судом встановлено, що сторони мають різні погляди на життя, різні погляди на вирішення сімейно-шлюбних проблем та питань. Сторони не ведуть спільного господарства та бюджету, проживають окремо, не підтримують подружніх стосунків, примирення між ними не можливе. Вони втратили один до одного почуття любові та поваги. На думку суду, шлюб існує формально, подальше збереження сім"ї не можливе.

Відповідно до ст.180 Сімейного Кодексу України батьки зобов"язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Враховуючи вищевикладені обставини в їх сукупності та те, що відповідач в добровільному порядку коштів на утримання дітей не надає, їх життям та здоров"ям не цікавиться, матеріально позивачу не допомагає, працездатний, тому позовні вимоги підлягають до повного задоволення.

Керуючись ст.ст.10,60,212,213,215,294 ЦПК України, ст.84,110,111,180,184 Сімейного Кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 28 липня 2000 року відділом РАГС м.Рівне, актовий запис №64 9 - розірвати.

Неповнолітніх дітей сторін - дочку ОСОБА_3 та дочку ОСОБА_4 залишити на проживанні з матір"ю.

При реєстрації розірвання шлюбу в органах РАГСу стягнути з ОСОБА_2 17 грн., ОСОБА_1 від витрат звільнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки Вікторії, ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки Яни, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1\3 частини всіх видів його заробітку, але не менше 1\2 частини прожиткового мінімуму дитини відповідного віку, починаючи з 22 січня 2008 року до досяггнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 державне мито в сумі 51 грн. в прибуток держави.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляціне оскарження.