код суду 0555 Справа 2-А-121/2009
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 травня 2009 року Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області у складі головуючого судді Шигірт Ф.С.,
при секретарі Махоті О.В.,
за участю позивачки ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2, представника УДАІ ГУМВС в Донецькій обл. ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ясинуватій справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до посадової особи інспектора ВДПСБ ДПС при УДАІ ГУ МВС України в Донецькій області Доценко Руслана Володимировича та УДАІ ГУ МВС України в Донецькій області про визнання дій посадової особи – суб’єкта владних повноважень незаконними, скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, стягнення суми штрафу та моральної шкоди-
В С Т А Н О В И В :
03.03.2009 року позивачка звернулась до суду з адміністративним позовом до відповідача.
З позовної заяви вбачається, що 28.12.2008 року інспектором ВДПСБ при УДАІ УМВС України в Донецькій області Доценко Р.В. було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої на позивачку був накладений штраф в сумі 255 грн. за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кодексу про адміністративне правопорушення.
В оскаржуваній постанові вказано, що 28.12.2008 р., вона керувала автомобілем НОМЕР_1 на 459 км. а/д «Знам'янка-Луганськ-Ізваріне» на ділянці дороги з обмеженою швидкістю 50 км/год.
Зазначений автомобіль належить позивачці на підставі договору купівлі – продажу, однак посвідчення водія вона не має та не вміє керувати автомобілем. Отже не могла скоїти правопорушення про яке йдеться в постанові про адміністративне правопорушення.
Вважає, що працівник ДАІ повинен був зупинити автомобіль та скласти протокол про адміністративне правопорушення, щоб зафіксувати правопорушення, а не виносити постанову лише на підставі фотознімків.
Крім того, копія постанови та фотознімка їй надіслана не була, і про наявність постанови вона дізналася лише у лютому 2009 року, коли поїхала в МРЕО для отримання постійного технічного паспорту на транспортний засіб. Там їй пояснили, що доки вона не сплатить штраф, не отримає свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Вона була змушена оплатити штраф в сумі 255 грн. для належного оформлення автомобіля. Таким чином, вона була позбавлена права передбаченого КпАП України повідомити до органів ДАІ про водія який фактично керував транспортним засобом, ще й була змушена сплатити штраф за правопорушення яке вчинила не вона.
Просила поновити строк для звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки пропустила його з поважних причин, скасувати постанову, стягнути з відповідача на її користь 255 грн. сплачених в якості штрафу та моральну шкоду, завдану незаконними діями відповідача в сумі 5000 грн.
В судовому засіданні позивачка підтримала позов та пояснила, що вона постанову та матеріали поштою не отримувала. Дізналася про наявність постанови лише 24 лютого 2009 року в МРЕО. Вона не має посвідчення водія і ніколи не керувала транспортними засобами. Фактично автомобілем керує її син. Була змушена платити штраф, бо час дії тимчасового технічного паспорту на автомобіль закінчився, а постійний погодилися видати лише після сплати штрафу.
Вона є чесною людиною, пенсіонером, ветераном праці. Незаконне притягнення її до адміністративної відповідальності негативно вплинуло на її здоров’я, бо вона була змушена сплатити штраф з пенсії за ті дії, яки вона фактично не скоювала.
Відповідачі заперечували проти позову. Суду пояснили, що постанова була складена у відповідності з законом і підстави для задоволення позову відсутні. Крім того відповідач ОСОБА_2 пояснив, що він не займається відправленням пошти і не повинен відповідати за те, що копія постанови була помилково надіслана за іншою адресою.
Дослідивши докази по справі та пояснення сторін, суд вважає що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 28.12.2008 р. відповідачем ОСОБА_2 було складено постанову про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності та накладення штрафу в сумі 255 грн. З постанови вбачається, що позивачка керувала ТЗ «Шевроле Лачетті» д/н НОМЕР_2 на 459 км. а/д «Знам'янка-Луганськ-Ізваріне» де рухалась зі швидкістю 75 км/год. на ділянці дороги з обмеженою швидкістю 50 км/год.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 при винесенні оскаржуваної постанови, діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, використовував повноваження з метою, з якою це повноваження надано. Постанову по справі про адміністративне правопорушення виніс з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, з дотриманням принципу рівності перед законом.
Відповідно до ст. 258 КпАП України, у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а копія постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови.
Відповідно до ст. 14-1 КпАП України, До адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.
За наявності обставин, які свідчать про вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, іншою особою, власник (співвласник) транспортного засобу може протягом десяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу повідомити про відповідні обставини (транспортний засіб знаходився у володінні чи користуванні іншої особи, вибув з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб тощо) орган (посадову особу), що виніс постанову про накладення адміністративного стягнення. На період з’ясування та перевірки цих обставин виконання постанови про накладення адміністративного стягнення зупиняється до моменту встановлення особи, яка вчинила це правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.38 КпАП України, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Як вбачається з пояснень позивачки, листа поштового відділення зв'язку та копії реєстру №20 ВДАІ м.Ясинувата (а.с.20), копія оскаржуваної постанови була напрвлена не за адресою позивачки, тому вона її і не отримувала. Відповідачі не оспорювали цей факт.
Такими діями позивач позбавив позивачку права, передбаченого ст. 14-1 КпАП України, повідомити про особу що дійсно керувала транспортним засобом для скасування постанови відносно неї. Це призвело до того, що адміністративне стягнення було накладено не на ту особу, яка фактично скоїла правопорушення.
За таких обставин, суд вважає за необхідне скасувати постанову відповідача у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1
Крім того, суд вважає не доведеним факт того, що діями відповідача позивачці було завдано моральної шкоди. Так на підтвердження цієї позовної вимоги позивачкою не було надано суду жодного доказу.
Суд вважає що сума штрафу в сумі 255 грн. повинна бути повернута позивачці з рахунку Управління державного казначейства на який його було внесено.
Керуючись ст. ст. 11, 86, 159-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до посадової особи інспектора ВДПСБ ДПС при УДАІ ГУ МВС України в Донецькій області Доценка Руслана Володимировича та УДАІ ГУМВС України в Донецькій області задовольнити частково.
Скасувати постанову ВДАІ м. Ясинувата від 28.12.2008 р.
Управлінню державного казначейства повернути ОСОБА_1 255 гривень сплачених нею 24.02.2009 року за квітанцією №318 на р/рахунок 33111336700097, МФО834016, ЄДРПОУ 34686701.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області.
Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або протягом десяти днів з дня проголошення даної постанови без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Шигірт Ф.С.