Справа № 22-ас/1227 Головуючий в суді 1 інст. Трояновська Г.С.
Категорія 42 Доповідач Худяков А.М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" червня 2006року
Апеляційний суд Житомирської області у складі: головуючого: Худякова А.М.,
суддів: Ракаловича В.М., Павицької Т.М.,
при секретарі Прищепі О.А.,
за участю сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділу освіти Романівської райдержадміністрації про стягнення грошової винагороди, відшкодування моральної шкоди,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Романівського районного суду Житомирської області від 13 березня 2006 року,
ВСТАНОВИВ:
В лютому 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом. Свої вимоги обґрунтовував тим, що в жовтні 2005 року звільнений з посади ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку з виходом на пенсію, а тому має право на отримання грошової винагороди в розмірі чотирьох середньомісячних заробітних плат враховуючи безперервний стаж роботи в органах державної влади більше 25 років. Крім того, позивач посилається на те, що не отримав від відповідача відповіді на своє письмове звернення, тому наполягає на відшкодуванні моральної шкоди, яку оцінив у розмірі 1000 грн.
Постановою Романівського районного суду Житомирської області від 13 березня 2006 року в задоволенні позову відмовлено за безпідставністю.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить вказану постанову скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Крім того, на думку апелянта суд неправильно застосував Постанову КМ України №212 від 24.02.2003 року.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.2 Постанови КМ України «Про затвердження Порядку видачі грошової винагороди державним службовцям за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов'язків», №212 від 24.02.2003 року, грошова винагорода видається один раз на п'ять років за умови зразкового виконання посадових обов'язків та відсутності порушень трудової дисципліни з урахуванням щорічної оцінки виконання державним службовцем покладених на нього завдань та обов'язків. Винагорода видається, якщо за результатами проведення щорічної оцінки рівень виконання державним службовцем обов'язків та завдань оцінений як "добрий" і "високий". При цьому повинні враховуватися результати щорічних оцінок за п'ять років.
З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 відповідно до наказу №НОМЕР_1 був звільнений з посади ІНФОРМАЦІЯ_1 відділу освіти Романівської райдержадміністрації у зв'язку з виходом на пенсію державного службовця по інвалідності.
Відмовляючи у задоволенні позову щодо стягнення грошової винагороди, суд першої інстанції правильно виходив з того, що підстави для виплати цієї винагороди у ОСОБА_1 відсутні, оскільки за останні п'ять років за результатами щорічної оцінки виконання державним службовцем посадових обов'язків і завдань за 2002 рік його рівень оцінений на "задовільно" і в подальшому він не оскаржив цю оцінку, яку отримав від безпосереднього керівника.
Такий висновок суду ґрунтується на чинному законодавстві.
Так, відповідно до наказу Головного управління державної служби України №39 від 31.05.2002 року «Про затвердження Загальних методичних рекомендацій щодо проведення щорічної оцінки виконання державними службовцями покладених на них обов'язків і завдань» передбачено, що у період між атестаціями проводиться щорічна оцінка виконання державними службовцями покладених на них завдань та обов'язків і крім того, ця щорічна оцінка виконання запроваджується за підсумками роботи у 2002 році згідно установленої форми бланку, • який містить підсумкові оцінки "низька", "задовільна", "добра" і "висока" та примірний перелік загальних критеріїв та показників якості роботи державного службовця як "низький", "задовільний", "добрий" і "високий".
Відмовляючи у задоволенні позову щодо відшкодування моральної шкоди, суд не врахував, що таке відшкодування передбачено ст.25 Закону «Про звернення громадян».
Як вбачається з матеріалів справи та не оспорюється відповідачем, відділ освіти Романівської райдержадміністрації в порушення ст.20 цього Закону своєчасно не надав письмової відповіді позивачу, в зв'язку з чим останньому була заподіяна моральна шкода. Вказані дії відповідача принизили ОСОБА_1 в очах колишніх працівників, завдали йому хвилювань. Таким чином, позивачу були завдані моральні страждання, тому судове рішення у вказаній частині підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення. При цьому судом враховується характер негативних наслідків, які настали, моральні
страждання, що виникли у зв'язку з заподіянням шкоди, і визначає її розмір в сумі 200 грн.
Керуючись ст.25 Закону «Про звернення громадян», ст.ст.160,198,202,205,207 КАС України, апеляційний суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Романівського, районного суду Житомирської області від 13 березня 2006 року в частині відмови у відшкодуванні моральної шкоди - скасувати, прийнявши нову постанову. Стягнути з відділу освіти Романівської райдержадміністрації на користь ОСОБА_1 200 грн. на відшкодування моральної шкоди та судовий збір в доход держави в розмірі 8 грн.50 коп.
В решті постанову залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.