ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2012 р. Справа № 148997/11/9104

           Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:                                                  Гінди О.М.

суддів:                                                                      Заверухи О.Б., Ніколіна В.В.

за участі секретаря судового засідання:                    Долинській А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Трускавецького міського суду Львівської області від 19 липня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Трускавецької міської ради Львівської області про стягнення недоплаченої частини допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та компенсації витрат частини грошових доходів у зв’язку з порушенням строків виплати допомоги, -

встановив:

У січні 2009 року позивач – ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача – управління праці та соціального захисту населення Трускавецької міської ради Львівської області у якому з урахуванням змінених позовних вимог просив стягнути з відповідача недоплачену частину допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з липня по 31.12.2007 року та з травня по 31.12.2008 року в розмірі 5696,40 грн. та компенсацію витрат частини доходів у зв’язку із порушенням строків виплати допомоги у розмірі 909,29 грн..

Позивач свої позовні вимоги мотивував тим, що їй як особі, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відповідно до ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», повинна виплачуватися допомога, в розмірі, що встановлюється правління Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом. Однак, як вважає позивач, відповідач всупереч цієї норми, допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, їй виплачував в значно меншому розмірі.

Постановою Трускавецького міського суду від 16.03.2009 року вказаний вище адміністративний позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1896,42 грн. невиплаченої разової грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та 658,47 грн. компенсації у зв’язку з порушенням строків її виплати.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2010 року постанову Трускавецького міського суду від 16.03.2009 року скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано неправомірними дії відповідача щодо непроведення нарахування та виплати ОСОБА_1 недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» у розмірі, визначеному ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року включно, із врахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років відповідно до ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік». Зобов’язано відповідача провести нарахування та виплату ОСОБА_1 недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» у розмірі, визначеному ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року включно, із врахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років відповідно до ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» та виплачених за цей період сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.04.2011 року постанову Трускавецького міського суду Львівської області від 16.03.2009 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2010 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

За результатами нового судового розгляду Трускавецьким районним судом винесено постанову від 19.07.2011 року, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано неправомірними дії відповідача щодо непроведення нарахування та виплати ОСОБА_1 недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року включно, з урахуванням ч. 1 ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Зобов’язано відповідача провести нарахування і виплату ОСОБА_1 недоплаченої щомісячної державної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року включно, з урахуванням ч. 1 ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із постановою Трускавецького міського суду від 19.07.2011 року ОСОБА_1 оскаржила її в апеляційному порядку. Вважає, що дана постанова є незаконною, оскільки прийнята з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з підстав викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив в задоволенні позовних вимог за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, оскільки положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими обмежувалась дія ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», Рішенням Конституційного Суду України N 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнані неконституційними, а тому ст. 43 вказаного Закону діє в попередній редакції, відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку повинна виплачуватися у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За результатами апеляційного розгляду просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо визнання неправомірними дій та зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену частину допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та задоволити ці позовні вимоги.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь в справі і з’явилися в судове засідання суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що таку апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що апелянт рішення суду першої інстанції оскаржує тільки в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити нарахування та виплату недоплаченої частини допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, позивач є матір’ю малолітньої дитини, що підтверджується долученою до матеріалів справи копією свідоцтва про народження та перебуває на відповідному обліку у відповідача, як застрахована в системі загальнообов’язкового соціального страхування особа, яка здійснює догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку (а.с. 6-8).

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» (тут та далі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є одним із видів матеріального забезпечення та соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.

Статтею 42 цього Закону передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично здійснює догляд за дитиною..

Згідно із ст. 43 цього ж Закону, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пунктом 7 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» від 19.12.2006 р. N 489-V, з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом, дію ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» на 2007 рік зупинено. При цьому, статтею 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» установлено, що у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам та виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року, справа №6-рп/2007 за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, абзацу третього частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними та є обов'язковим до виконання на території України.

Частиною 2 статті 152 Конституції України встановлено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, з 09.07.2007 року відновили дію положення ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», згідно якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до цього, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності у позивача права на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі не менше встановленого законом прожиткового мінімуму, протягом періоду з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.

Однак, як видно із долученого до матеріалів справи розрахунку нарахованих та виплачених сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (а.с. 8), позивачу протягом періоду з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року дана допомога виплачувалась у значно меншому розмірі.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог позивача щодо нарахування та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.

Суд апеляційної інстанції також погоджується із висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог позивача за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.

Підпунктом 7 пункту 23 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» частину першу статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» викладено в нові редакції, відповідно до якої, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

Підпунктом 8 пункту 23 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», пункт 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» викладено у новій редакції, відповідно до якої, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50 відсотками, з 1 січня 2009 року - 75 відсотками, з 1 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

Також, пунктом 25 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», після набрання чинності яких Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» не встановлював порядок нарахування та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, застрахованим в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування особам.

Однак, Рішенням Конституційного Суду України N 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення підпунктів 1 - 6 пункту 19, статті 67 розділу I, пунктів 2 - 4, 6 - 8, 10 - 18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20 - 22, 24 - 34, підпунктів 1 - 6, 8 - 12 пункту 35, пунктів 36 - 100 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» та пункту 3 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнанні такими, що не відповідають Конституції України. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними та є обов'язковим до виконання на території України.

Частиною 2 статті 152 Конституції України встановлено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що положення підпункту 7 пункту 23 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким внесено зміни до частини першої статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», не конституційними не визнавалися та були чинними протягом всього 2008 року.

З наведеного вище, суд вбачає, що протягом періоду з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, діяли норми двох Законів України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», однакової юридичної сили, які по різному регулювали одні і ті ж правовідносини.

Враховуючи те, що Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» з 01.01.2008 року є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов’язані із призначенням та виплатою державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та те, що ст. 15 в редакції від 28.12.2007 року цього Закону, прийнята пізніше, а аніж ст. 43 Закону України ««Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що до розглядуваних правовідносин, застосуванню підлягають саме норми Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».

Відповідно до наведеного вище, суд першої інстанції прийшов до правильного і обґрунтованого висновку, що позовні вимоги позивача за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування оскарженої постанови, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення, а постанову Трускавецького міського суду Львівської області від 19 липня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Трускавецької міської ради Львівської області про стягнення недоплаченої частини допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та компенсації витрат частини грошових доходів у зв’язку з порушенням строків виплати допомоги, – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:                                                                                О.М. Гінда

Судді:                                                                                          О.Б. Заверуха

ОСОБА_2

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 27.01.2012 року.