ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2012 р. Справа № 148438/11/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гінди О.М.
суддів: Заверухи О.Б., Ніколіна В.В.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 05 жовтня 2011 року про забезпечення адміністративного позову у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова про визнання рішення незаконним, скасування рішення та зобов’язання вчинити дії,–
встановив:
У серпні 2011 року позивач – ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідача – УПФУ в Галицькому районі м. Львова в якому, з урахуванням змінених позовних вимог, просив визнати незаконним рішення відповідача про припинення виплати пенсії згідно довідки про заробітну плату № 287 від 27.06.1991 року та утримання переплати розміру пенсії по 20 % до повного погашення та стягнути з відповідача незаконно утримані суми пенсії.
Під час судового розгляду вказаного вище адміністративного позову, ОСОБА_1 подав також клопотання про забезпечення цього адміністративного позову шляхом зупинення дії рішення УПФУ в Галицькому районі м. Львова про утримання з розміру пенсії по 20 % до повного погашення та заборони стягувати з його пенсії утримання в розмірі 20 % до вирішення справи по суті.
Позивач дане клопотання обґрунтовував тим, що він є інвалідом 2 групи, годувальником двох неповнолітніх дітей, а його пенсія його єдиним джерелом доходу. Оскільки спірне рішення про перерахунок його пенсії вже виконується та з його пенсії відповідачем утримується 20 %, позивач вважає, що існує очевидна небезпека заподіяння значної шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення по справі, після чого для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. При цьому, позивач також звертає увагу суду на те, що рішення про перерахунок його пенсії в мінімальному розмірі, відповідачем прийняте 14.04.2011 року, а сам перерахунок в меншому розмірі було проведено вже починаючи з січня 2011 року.
Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 05.10.2011 року дане клопотання про забезпечення адміністративного позову задоволено. Зупинено на час розгляду справи в суді дію рішення Комісії по призначенню пенсії при управлінні Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова від 04.05.2011 року. Заборонено управлінню Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова стягувати з пенсії ОСОБА_1 утримання в розмірі 20 % на час розгляду справи в суді.
Не погодившись з даною ухвалою суду першої інстанції, УПФУ в Галицькому районі м. Львова оскаржило її в апеляційному порядку. Вважає, що дана ухвала прийнята з невідповідністю висновків обставинам справи, а тому підлягає скасуванню з підстав викладених в апеляційній скарзі.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не встановлено, а позивачем не доведено про існування очевидної небезпеки заподіяної шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів адміністративного позову, що для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Враховуючи те, що особи які беруть участь в справі в судове засідання не прибули, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України розгляд справи судом апеляційної інстанції здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що така апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Суд першої інстанції приймаючи оскаржувану ухвалу виходив з того, що позивач є інвалідом 2 групи, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, а єдиним джерелом для існування є його пенсія. Враховуючи те, що рішенням Комісії по призначенню пенсії при управлінні Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова від 04.05.2011 року позивачу значно зменшено розмір пенсії та утримується 20 %, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову, оскільки існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача і у випадку невжиття заходів забезпечення цього позову, для відновлення його прав необхідно буде докласти значних зусиль, оскільки на підставі цього рішення уже проводяться відрахування з його пенсії.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Згідно із частинами 3 та 4 цієї ж статті, способами забезпечення адміністративного позову є зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються та заборона вчиняти певні дії.
Із змісту вимог наведеної статті вбачається, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співрозмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов’язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
При розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв’язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв’язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.
Враховуючи те, що рішенням Комісії по призначенню пенсії при УПФУ в Галицькому районі від 04.05.2011 року позивачу – інваліду 2 групи значно зменшено розмір пенсії і утримується 20 % розміру пенсії та те, що на його утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей, а пенсія є його єдиним джерелом доходів, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача у випадку невжиття заходів забезпечення адміністративного позову до вирішення адміністративної справи.
При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу також на те, що у разі задоволення судом адміністративного позову та невжиття заходів забезпечення адміністративного позову, позивачу слід буде докласти значних зусиль для повернення утриманих коштів, оскільки рішенням Комісії по призначенню пенсії при УПФУ в Галицькому районі від 04.05.2011 року виконувалося з січня 2011 року.
Таким чином, оцінюючи в сукупності наведене, приймаючи до уваги характер розглядуваного спору, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано та із додержанням норм процесуального права застосовні заходи забезпечення позову, які передбачені ст. 117 КАС України.
Окрім цього, вжиті заходи забезпечення позову відповідають предмету позову (матеріально-правовій) вимозі, є співрозмірними із заявленими вимогами, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано задоволив клопотання про забезпечення позову, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування оскарженої ухвали, суд апеляційної інстанції не вбачає.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд –
ухвалив:
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова – залишити без задоволення, а ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 05 жовтня 2011 року про забезпечення адміністративного позову у справі № 2а-1613/11/1304 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова про визнання рішення незаконним, скасування рішення та зобов’язання вчинити дії, – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: О.М. Гінда
Судді: О.Б. Заверуха
ОСОБА_2