Справа № 1-105 /2009 р.
№ 1-н-2 /2009 р.
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 червня 2009 року Смілянський міськрайсуд Черкаської області в складі:
головуючого - судді СУХОМУДРЕНКА В.В.,
при секретарі ХАРЧЕНКО М.О.,
з участю прокурора УЛЬЯНКІНА О.І..,
адвокатів ОСОБА_1,
ОСОБА_2,
законного представника неповнолітнього ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла кримінальну справу про обвинувачення:
- ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, а жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, неодруженого, військовозобов’язанного, раніше судимого:
- 11 червня 1992 року Смілянським міським судом за ч.3 ст. 81, ч.1 ст. 81, ч.1
ст. 222 КК України на 3 роки 6 міс. позбавлення волі;
- 9 лютого 1999 року тим же судом за ч.3 ст. 140, ч.2 ст. 140 КК України 1960
року на 5 років позбавлення волі;
- 23 вересня 2003 року Смілянським міськрайсудом Черкаської області за ч.3
ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі. Умовно-достроково
звільненого постановою Уманського міськрайсуду від 7 лютого 2007 року на
5 міс. 24 дні,
за ч. 2 ст. 186, ч.2 ст. 187, ч.1 ст. 304 КК України,
- ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_6, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_7, неодруженого, раніше судимого:
- 15 лютого 2007 року Смілянським міськрайсудом за ч.2 ст. 162 КК України –
850 грн. штрафу;
- 10 грудня 2008 року тим же судом за ч.1 ст. 185 КК України на 2 роки
позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік,
за ч. 2 ст. 186, ч.2 ст. 187 КК України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 3 січня 2009 року близько 21 год. 15 хв. в стані алкогольного сп’яніння, достовірно знаючи про неповнолітній вік ОСОБА_5, щодо якого він позбавлений батьківських прав, втягнув його в злочинну діяльність, після чого він та ОСОБА_5 за попередньою змовою групою осіб біля кінотеатру ”Комсомолець ” по вул. Свердлова в м. Сміла, із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоровя і виразилося в нанесенні удару рукою в обличчя ОСОБА_6, відкрито викрали у неї мобільний телефон “Самсунг Х-210”, вартістю 465 грн., завдавши потерпілій шкоди на вказану суму.
Вони ж, в цей же день, близько 22 год. за попередньою змовою групою осіб на вул. Петровського в м. Сміла з метою заволодіння чужим майном,
вчинили напад, поєднаний з насильством, небезпечним для життя та здоров’я, на ОСОБА_7 і, заподіявши їй легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров’я, заволоділи її мобільним телефоном “Самсунг-С-300”, вартістю 439 грн., завдавши потерпілій шкоди на вказану суму.
Підсудний ОСОБА_4, як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні, винним себе не визнав і пояснив, що 3 січня 2009 року він з ОСОБА_5 та знайомим того на ім’я ОСОБА_8 дійсно знаходилися в центрі міста, але він нікого в злочинну діяльність не втягував, пограбування та розбою не вчиняв. ОСОБА_5 та ОСОБА_8 його з невідомих причин оговорюють.
Підсудний, ОСОБА_5, на досудовому слідстві винним себе визнавав повністю, а в судовому засіданні - частково і суду пояснив, що 3 січня 2009 року близько 21 год. він разом з ОСОБА_8 знаходився в центрі міста, де він біля кінотеатру “Комсомолець” наздогнав незнайому дівчину, повалив її на землю і забрав у неї мобільний телефон. Через деякий час на вул. Петровського в м. Сміла він сам знову напав ще на одну дівчину, у якої також забрав мобільний телефон. Його батько ОСОБА_4 участі в пограбуваннях і в розбої не приймав і його в злочинну діяльність не втягував. ОСОБА_4 він обмовив за те, що він з дитинства його не доглядав і не утримував.
Не зважаючи на повне невизнання своєї вини ОСОБА_4 та часткове визнання своєї вини ОСОБА_5, їх вина повністю доведена і підтверджується:
По епізоду пограбування ОСОБА_6:
• показаннями потерпілої ОСОБА_6 про те, що 3 січня 2009 року близько 21 год. 15 хв. на вул. Свердлова в м. Сміла її вдарив незнайомий чоловік, а коли вона впала, то він забрав у неї мобільний телефон “Самсунг-Х-210” і втік. Коли вона піднялася, то побачила, що з ним було ще двоє чоловіків;
• показаннями свідка ОСОБА_8 про те, що 3 січня 2009 року він разом з ОСОБА_5 та його батьком ОСОБА_4, який обіцяв своєму синові “здобути” телефони, знаходилися в центрі міста і він був присутнім при пограбуванні тими двох дівчат. Вони відібрали у них мобільні телефони, які наступного дня він особисто поміняв на дисплей до телефону “Соні-Еріксон” у ОСОБА_9 та пневматичну гвинтівку, у ОСОБА_10, які віддав ОСОБА_5;
• показаннями свідка ОСОБА_11, дослідженими в суді про те, що 3 січня 2009 року ОСОБА_4 разом з сином ОСОБА_12 та його товаришем ОСОБА_8, близько 16 год. пішли з дому і повернулися о 23 год. Наступного дня ОСОБА_8 приніс пневматичну рушницю, яку віддав синові, та яку через кілька днів вилучили працівники міліції. Від них і дізналася, що син разом з ОСОБА_4 пограбували дівчат;
• показаннями свідка ОСОБА_13 про те, що 3 січня 2009 року його сестра ОСОБА_6 розповіла, що була пограбована і що у неї забрали мобільний телефон “Самсунг-Х-210”. 5 січня 2009 року телефон йому повернув ОСОБА_9, який повідомив, що цей телефон йому збув ОСОБА_8;
• показаннями свідка ОСОБА_9 про те, що 4 січня 2009 року до нього звернувся знайомий хлопець на ім’я ОСОБА_8, якому він поміняв телефон “Самсунг” на дисплей до телефону “Соні-Еріксон”. Наступного дня цей телефон у нього, як крадений, забрав брат потерпілої;
• даними протоколу огляду місця події від 3 січня 2009 року, зафіксувавшими обставини злочину;
• даними протоколів відтворення обстановки та обставин події від 5 лютого 2009 року за участю ОСОБА_11 та ОСОБА_8, згідно яких ОСОБА_11 та ОСОБА_8 розказали і показали, як ОСОБА_4 і ОСОБА_11 пограбували ОСОБА_7;
• довідкою про вартість викраденого мобільного телефону –465 грн.
2
По епізоду розбійного нападу на ОСОБА_7:
• показаннями потерпілої ОСОБА_7 про те, що 3 січня 2009 року близько 22 год. на перехресті вулиць Косіора та Петровського в м. Сміла її вдарив незнайомий чоловік, а коли вона намагалася втекти, то другий, утримуючи її за руки, забрав у неї мобільний телефон “Самсунг-С-300”. Пізніше вона довідалася про прізвища нападників: той хто її бив – ОСОБА_4, а той хто відібрав телефон - ОСОБА_11;
• показаннями свідка ОСОБА_8 про те, що 3 січня 2009 року він разом з ОСОБА_11 та його батьком ОСОБА_4, який обіцяв своєму синові “здобути” телефони, знаходилися в центрі міста і він був присутнім при пограбуванні тими двох дівчат. Вони відібрали у них мобільні телефони, які наступного дня він особисто поміняв на дисплей до телефону “Соні-Еріксон” у ОСОБА_9 та пневматичну гвинтівку у ОСОБА_10, які віддав ОСОБА_11;
• показаннями свідка ОСОБА_11, дослідженими в суді про те, що 3 січня 2009 року ОСОБА_4 разом з сином ОСОБА_12 та його товаришем ОСОБА_8, близько 16 год. пішли з дому і повернулися о 23 год. Наступного дня ОСОБА_8 приніс пневматичну рушницю, яку віддав синові, та яку через кілька днів вилучили працівники міліції. Від них і дізналася, що син разом з ОСОБА_4 пограбували дівчат;
• показаннями свідка ОСОБА_10, дослідженими в суді, про те, що 4 січня 2009 року до нього звернувся хлопець на ім’я ОСОБА_8, якому він обміняв мобільний телефон “Самсунг-С-300” на пневматичну гвинтівку, а 5 січня 2009 року цей телефон був вилучений працівниками міліції, як крадений;
• даними протоколу огляду місця події від 3 січня 2009 року, зафіксувавшим обставини злочину;
• даними протоколу огляду місця події від 5 січня 2009 року, згідно якого у ОСОБА_10 вилучено мобільний телефон “Самсунг-С-300” ОСОБА_7, як збутий йому ОСОБА_8;
• даними протоколу виїмки від 6 січня 2009 року, згідно якого у ОСОБА_11 вилучено пневматичну рушницю, передану йому ОСОБА_8;
• даними протоколів відтворення обстановки та обставин події від 5 лютого 2009 року за участю ОСОБА_11 та ОСОБА_8, згідно яких ОСОБА_11 та ОСОБА_8 розказали і показали, як ОСОБА_4 і ОСОБА_11 пограбували ОСОБА_7;
• даними висновку судово-медичної експертизи №071 від 4 лютого 2009 року, згідно якої ОСОБА_7 заподіяні легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров’я;
• довідкою про вартість викраденого мобільного телефону – 439 грн.
Показання підсудних ОСОБА_4 і ОСОБА_11 про те, що ОСОБА_4 участі в пограбуванні ОСОБА_6 і в розбійному нападі на ОСОБА_7 не приймав і нікого в злочинну діяльність не втягував спростовуються детальними, послідовними і правдивими показаннями потерпілих, свідка ОСОБА_8 в ході досудового та судового слідства та такими ж показаннями підсудного ОСОБА_11 на досудовому слідстві та в судовому засіданні 28 квітня 2009 року.
Дії ОСОБА_4 та Яременка суд кваліфікує за ч. 2 ст. 186 КК України, оскільки вони за попередньою змовою групою осіб відкрито викрали чуже майно, застосувавши насильство, яке не є небезпечним для життя та здоровя потерпілої, повторно; за ч. 2 ст. 187 КК України, так-як вони вчинили розбій, тобто, напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров’я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, повторно, а ОСОБА_4 ще і за ч.1 ст. 304 КК України, оскільки він втягнув неповнолітнього у злочинну діяльність.
Призначаючи покарання підсудним, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ними злочинів, особи підсудних, які хоча і характеризуються позитивно, але раніше вже притягувалися до кримінальної відповідальності, як пом’якшуючі покарання обставини для ОСОБА_11 – вчинення злочину неповнолітнім, так і обтяжуючу покарання обставину для обох підсудних – рецидив злочинів та вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння – для ОСОБА_4, а тому суд вважає, що вони повинні відбувати покарання лише в місцях позбавлення волі.
Пом’якшуюча покарання обставина істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_11 розбою, а тому суд із застосуванням ст. 69 КК України призначає йому покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої ч.2 ст. 187 КК України та без конфіскації майна.
ОСОБА_11 вчинив злочин в період іспитового строку, у зв’язку із чим, на підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання за цим вироком повинна бути приєднана частина невідбутого покарання за вироком Смілянського міськрайсуду від 10 грудня 2008 року.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ч.2 ст. 187 та ч.1 ст. 304 КК України і призначити йому покарання:
• за ч. 2 ст. 186 КК України – 5 років позбавлення волі;
• за ч. 2 ст. 187 КК України – 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна;
• за ч. 1 ст.304 КК України - 4 роки позбавлення волі.
У відповідності з ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_4 покарання у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого.
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186 та ч.2 ст. 187 КК України і призначити йому покарання:
• за ч. 2 ст. 186 КК України – 4 роки позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 187 КК України, із застосуванням ст.69 КК України – 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.
У відповідності з ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_5 покарання у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ч.1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання приєднати 6 місяців позбавлення волі, невідбутих за вироком Смілянського міськрайсуду від 10 грудня 2008 року і остаточно визначити ОСОБА_5 до відбування 5 років 6 міс. позбавлення волі без конфіскації майна.
Запобіжний захід засудженим до вступу вироку в законну силу залишити дотеперішнім – тримання під вартою.
Строк відбування покарання обом засудженим рахувати з 5 січня 2009 року.
Речові докази, які зберігаються в камері схову речових доказів Смілянського МВ УМВС України в Черкаській області (а.с.70) – повернути власнику, а передані потерпілим (а.с. 71, 116)- залишити їм за належністю.
Апеляція на вирок може бути подана до апеляційного суду Черкаської області через Смілянський міськрайсуд в 15 – добовий термін з моменту його проголошення, а засудженими - з моменту вручення їм копії вироку.
Головуючий: