ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2012 р. Справа № 148436/11/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гінди О.М.
суддів: Заверухи О.Б., Ніколіна В.В.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова на постанову Сихівського районного суду м. Львова від 05 жовтня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова про визнання рішення незаконним та його скасування, зобов’язання вчинити певні дії,–
встановив:
У серпні 2011 року позивач – ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідача – УПФУ в Галицькому районі м. Львова в якому з урахуванням змінених позовних вимог просив визнати незаконним рішення відповідача про припинення виплати пенсії згідно довідки про заробітну плату № 287 від 27.06.1991 року та утримання переплати розміру пенсії по 20 % до повного погашення та стягнути з відповідача незаконно утримані суми пенсії.
Позивач свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що з 10.06.2005 року йому призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», яка йому виплачувалась протягом п’яти років. Однак, під час проведення перевірки його пенсійної справи, відповідачем була встановлена переплата пенсії в сумі 101141,56 грн., у зв’язку із невідповідністю форми довідки про заробітну плату, на підставі чого відповідачем прийнято рішення про припинення виплати пенсії згідно цієї довідки та утримання переплати розміру пенсії по 20 % до повного погашення. Позивач вважаючи такі дії та рішення відповідача протиправними посилається на те, що відповідно до ст. 50 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» утримання надміру виплачених сум пенсій проводиться при здійсненні внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних. Однак, як вказує позивач у своєму позові, з його боку жодних зловживань не було, а всі подані ним документи на призначення пенсії перевірялися відповідними працівниками Пенсійного органу. Довідка яка була представлена відповідачу видана уповноваженим на це особами та відповідає формі та змісту довідки затвердженої Порядком подання та оформлення документів для призначення пенсії відповідно до законодавства України про пенсійне забезпечення.
Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 05.10.2011 року адміністративний позов задоволено. Визнано незаконними та скасовано рішення УПФУ в Галицькому районі м. Львова від 14.04.2011 року про перерахунок пенсії ОСОБА_1 в мінімальному розмірі та від 04.05.2011 року про утримання переплати пенсії по 20 % щомісяця до повного його погашення. Зобов’язано УПФУ в Галицькому районі м. Львова провести виплату ОСОБА_1 безпідставно стягнутих сум пенсії, починаючи з часу їх утримання.
Не погодившись з даною постановою суду першої інстанції, УПФУ в Галицькому районі м. Львова оскаржило її в апеляційному порядку. Вважає, що дана постанова прийнята з неповним з’ясуванням обставин справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає скасуванню з підстав викладених в апеляційній скарзі.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт посилається на те, що працівниками відповідача було скеровано запити до Пенсійного фонду РФ по Чукотському автономному округу для проведення зустрічної перевірки стажу роботи позивача та достовірності видачі довідки про заробітну плату, видану трестом «Дальвостуглеразведка» Чукотської ГРП. У відповідь на подані запити з архіву Анадирського муніципального району було отримано відповідь про те, що ОСОБА_2 з 07.01.1986 року (наказ № 12/к від 01.07.1986 року) по 27.06.1991 року (наказ № 93/к від 27.06.1991 року) працював мотористом-дизелистом 5 розряду тресту «Дальвостуглеразведка». Відповідно до листа УПФУ РФ по м. Анадир Чукотського автономного округу № 253 від 21.12.2010 року відомості про нарахування заробітної плати працівника геологорозвідувальної партії тресту «Дальвостуглеразведка» за 1986-1990 роки на ОСОБА_2 відсутні, у зв’язку з чим провести зустрічну перевірку достовірності видачі довідки про заробітну плату не являється можливим. Оскільки, як вважає відповідач, достовірність довідки належним чином не підтверджена, то Пенсійним органом правомірно прийнято рішення від 14.04.2011 року про перерахунок пенсії позивача у мінімальному розмірі без врахування довідки про заробітну плату, з часу первинного призначення. У зв’язку із проведеним перерахунком у позивача виникла переплата пенсії у сумі 101 141,56 грн., яку у добровільному порядку він погасити відмовився. Тому відповідачем було прийнято рішення від 04.05.2011 року про утримання з позивача переплати пенсії по 20 % щомісячно до повного погашення.
За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позивачу в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Враховуючи те, що особи які беруть участь в справі в судове засідання не прибули, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України розгляд справи судом апеляційної інстанції здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що така апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач з 10.06.2005 року перебуває на пенсійному обліку в УПФУ в Галицькому районі м. Львова та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Судом також встановлено та не заперечується сторонами, що з 10.05.2005 року пенсія позивачу була призначена із врахуванням довідки № 287 від 27.06.1991 року виданої трестом «Дальвостуглеразведка» Чукотської ГРП про заробітну плату ОСОБА_1, за підписом керівника цього підприємства та головного бухгалтера. Пенсія із врахуванням цієї довідки позивачу виплачувалася до 14.04.2011 року.
14 квітня 2011 року відповідачем прийнято рішення про перерахунок ОСОБА_1 пенсії по інвалідності 2 групи, без врахування заробітної плати за період з 01.01.1986 року по 31.12.1990 року. Дане рішення Пенсійного органу мотивоване тим, що так як відомостями отриманими з УПФУ РФ по м. Анадир Чукотського автономного округу № 253 від 21.12.2010 року та архіву Анадирського муніципального району, не підтверджено довідку № 287 від 27.06.1991 року виданої трестом «Дальвостуглеразведка» Чукотської ГРП, то пенсію позивача слід перерахувати без врахування цієї довідки.
Рішенням Комісії по призначенню пенсії при управлінні Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова від 04.05.2011 року, вирішено утримувати з ОСОБА_1 переплату по 20 % пенсії щомісяця до повного її погашення.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги позивача виходив з того, що відповідачем протиправно прийнято рішення про перерахунок пенсії та її утримання, оскільки висновки відповідача про недостовірність довідки про заробітну плату № 287 від 27.06.1991 року є необґрунтованими, так як жодних даних, які б суперечили або спростовували достовірність цієї довідки відповідачем не здобуті, а відповіді отримані від органів РФ вказують тільки на неможливість проведення зустрічної перевірки, а не на недійсність цієї довідки. Дана довідка відповідає встановленій формі та змісту. Крім цього, суд вказав на те, що стаття 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не містить норм про неможливість прийняття для обчислення пенсії довідок, які додатково не підтвердженні.
Із такими висновками суду першої інстанції погоджується і суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (в редакції чинній на момент призначення позивачу пенсії) для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Пунктом другим частини першої статті 41 цього Закону передбачено, що до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.
Частиною першою статті 44 цього ж Закону визначено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якої, заява про призначення (перерахунок) пенсії або про її відстрочення та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» затвердженого спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 р. N 224/30 (чинним на момент призначення позивачу пенсії) визначено, що особа, яка звертається за призначенням пенсії по інвалідності разом із заявою подає документи про трудовий стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу; довідку про заробіток особи, а в разі, коли законодавством передбачено необхідність підтвердження заробітку за даними системи персоніфікованого обліку, - інформація про заробіток особи із системи персоніфікованого обліку та інші документи визначені цим порядком. Також цим Порядком визначено, що орган, що призначає пенсію, має право перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість поданих для призначення пенсії документів.
З аналізу даних положень видно, що орган, який призначає пенсію наділений правом перевіряти обґрунтованість поданих для призначення пенсії документів, однак а ні Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а ні вказаний вище Порядок не встановлює обов’язок особи, яка звертається за призначенням пенсії, підтверджувати подані для призначення пенсії документи.
При цьому, із матеріалів справи видно, що під час призначення пенсії позивачу, у відповідача не виникало жодних сумнівів щодо достовірності відомостей зазначених у довідці № 287 від 27.06.1991 року виданої трестом «Дальвостуглеразведка» Чукотської ГРП про заробітну плату ОСОБА_1. На підставі цієї довідки позивачу виплачувалась пенсія протягом періоду з 10.06.2005 року по 14.04.2011 року, та тільки 14.04.2011 року у відповідача виникли сумніви щодо достовірності відомостей зазначених в цій довідці та прийнято рішення про перерахунок пенсії позивачу без врахування вказаної довідки.
Як правильно вказав суд першої інстанції такі дії відповідача є протиправними, оскільки перелік підстав припинення виплати пенсії, який є вичерпним, визначений ст. 49 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до цієї статті, виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Згідно приписів ч. 1 ст. 50 цього Закону, суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
З аналізу даних правових норм Закону видно, що Пенсійний орган може припинити виплату пенсії та повернути надміру виплачені суми пенсії, якщо пенсія призначена на підставі документів поданих пенсіонером чи страхувальником, що містять недостовірні відомості. Однак, відповідачем не встановлено недостовірність відомостей зазначених у довідці № 287 від 27.06.1991 року виданої трестом «Дальвостуглеразведка» Чукотської ГРП про заробітну плату ОСОБА_1. Відповіді отримані Пенсійним органом на його запити з архіву Анадирського муніципального району та УПФУ РФ по м. Анадир Чукотського автономного округу № 253 від 21.12.2010 року стверджують тільки про відсутність у архіві та ПФ РФ відомостей по нарахуванню позивачу заробітної плати.
При цьому, із копії трудової книжки та архівної довідки виданої позивачу архівом Анадирського муніципального району № 20-40/Б-187 від 08.02.2010 року видно, що позивач протягом періоду з 07.01.1986 року (наказ № 12/к) по 27.06.1991 року (наказ №93/к) дійсно працював мотористом-дизелистом 5 розряду Чукотської польової геологорозвідувальної партії треста «Дальвостуглеразведка».
Разом з цим, із наявної в матеріалах справи копії довідки № 287 від 27.06.1991 року виданої трестом «Дальвостуглеразведка» Чукотської ГРП видно, що вона повністю відповідає формі та змісту довідки затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного фонду України № 224/30 від 30.04.2002 року «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Таким чином, оцінюючи в сукупності наведене, приймаючи до уваги характер розглядуваного спору, суд апеляційної інстанції погоджується із судом першої інстанції про протиправність дій та рішення відповідача від 14.04.2011 року про перерахунок пенсії позивачу без врахування довідки № 287 від 27.06.1991 року виданої трестом «Дальвостуглеразведка» Чукотської ГРП. Як наслідок незаконним є також рішення відповідача від 04.05.2011 року про утримання з позивача переплати пенсії по 20 % щомісячно до її повного погашення.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано задоволив адміністративний позов, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування оскарженої постанови, суд апеляційної інстанції не вбачає.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд –
ухвалив:
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова – залишити без задоволення, а постанову Сихівського районного суду м. Львова від 05 жовтня 2011 року у справі № 2а-1613/11/1304 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова про визнання рішення незаконним, скасування рішення та зобов’язання вчинити дії, – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: О.М. Гінда
Судді: О.Б. Заверуха
ОСОБА_3