Справа № 2а – 4-4763/09 р.
Центральний районний суд м. Миколаєва
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 квітня 2009 р.
Центральний районний суд міста Миколаєва к складі : головуючого - судді Яворської Ж.М., при секретарі – Литвинчук О.М., за участю позивача – ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Миколаєва адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Миколаївської міської Ради про захист соціальних прав,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовами до Департаменту праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Миколаївської міської Ради про захист соціальних прав, посилаючись на те , що він є учасником бойових дій і відповідно до вимог ч.5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право отримувати разову грошову допомогу у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Але, відповідач протягом 1999 – 2006 років виплачував йому таке підвищення у меншому розмірі. Посилаючись про порушення своїх прав, просив визнати дії відповідача по недоплаті щорічної грошової допомоги як ветерану війни за 199902006 рр. незаконними, стягнути з відповідача на його користь недоотриману у вказаний період суму разової грошової допомоги у розмірі 4358 грн.97 коп та зобов’язати відповідача щорічно у квітні проводити доплату до пенсію у встановленому законом розмірі.
У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала, у їх задоволенні просила відмовити.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 .є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серія АА № НОМЕР_1 , виданого 18.12.1996 р. і на нього розповсюджуються вимоги Закон України «Про соціальний статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» в частині, що стосується учасників бойових дій, зокрема, частина 5 статті 12 згаданого Закону, що встановлює право на отримання разової грошової допомоги. .
Протягом 1999 – 2006 років така допомога позивачам виплачувалась у таких розмірах:
|
- |
у 1999 |
році |
- |
20 |
грн. |
|
- |
у 2000 |
році |
- |
40 |
грн. |
|
- |
у 2001 |
році |
- |
40 |
грн. |
|
- |
у 2002 |
році |
- |
80 |
грн. |
|
- |
у 2003 |
році |
- |
90 |
грн. |
|
- |
у 2004 |
році |
- |
120 |
грн. |
|
- |
у 2005 |
році |
- |
250 |
грн. |
|
- |
у 2006 |
році |
- |
250 |
грн. |
Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» /в редакції закону № 367 – XIV від 25.12.1998 року / учасникам бойових дій щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком.
Однак, ст. 33 Закон України «Про державний бюджет України на 2000 рік» встановлено, що виплата у 2000 р. виплата щорічної разової допомоги відповідно до вищевказаного закону здійснюється у розмірі 40 грн.;
• ст.20 Закон України «Про державний бюджет України на 2001 рік» встановлено розмір такої допомоги у 2001 році у сумі 40 грн.;
• ст. 19 Закон України «Про державний бюджет України на 2002 рік» встановлено розмір такої допомоги у 2002 році у сумі 80 грн.;
• ст. 28 Закон України «Про державний бюджет України на 2003 рік» встановлено розмір такої допомоги у 2003 році у сумі 90 грн.;
• ст. 44 Закон України «Про державний бюджет України на 2004 рік» встановлено розмір такої допомоги у 2004 році у сумі 120 грн.;
• ст. 34 Закон України «Про державний бюджет України на 2005 рік» встановлено розмір такої допомоги у 2005 році у сумі 250 грн.;
• ст. 30 Закон України «Про державний бюджет України на 2006 рік» встановлено розмір такої допомоги у 2006 році у сумі 250 грн..
Згідно з ч.11 Закону від 22 жовтня 1993 року «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» /в редакції закону № 367 – XIV від 25.12.1998 року /, порядок виплати разової грошової допомоги ветеранам війни визначається Кабінетом Міністрів України. Державними бюджетом 2004,2005,2006 рр. Кабінетом Міністрів України передбачалися грошові кошти необхідні для виплати разової грошової допомоги до дня перемоги ветеранам війни на відповідний рік.
Згідно зі ст.75 Конституції України, Верховна Рада є єдиним органом законодавчої влади в Україні.
Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмету правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів , що мають однакову юридичну силу.
Як вбачається із змісту ч.3 ст.150 Конституції України, рішення Конституційного суду України є обов’язковими до виконання на території України.
Отже, за наявності декількох законів, норми які по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів слід застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята раніше.
Виходячи з наведеного, Конституції України та рішення Конституційного суду України, а також враховуючи, що Законом України «Про державний бюджет України» за 2000-2006 рр. фактично змінено положення Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», який діяв у часі раніше, пріоритетними в даному випадку є положення статей Закону України «Про державний бюджет України». Крім того, враховуючи, що ст.24 Закону України «Про державний бюджет на 2004», «Про державний бюджет на 2005», ст.77 Закону України «Про державний бюджет на 2006» дію ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в частині визначення розміру щорічної разової грошової допомоги було зупинено, тому суд не може застосовувати до спірних правовідносин норму, яка не діяла. Оскільки позивачеві було виплачено за відповідні роки разова грошова допомога учасникам бойових дій, як передбачено законом, який діяв на час призначення і виплати зазначеної разової допомоги, то підстав для задоволення вимог суд не вбачає.
Позивач просить про стягнення щорічної грошової допомоги також за 1999-2003рр., між тим встановлений статей 99 КАС України строк для звернення за захистом права у вищевказаний період сплинув, про його поновлення позивач не просить
З врахуванням викладеного , у задоволенні позову належить відмовити .
Керуючись ст.ст. 9, 11, 158-163 КАСУ, суд, -
П О С Т А Н О В И В
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Миколаївської міської Ради про захист соціальних прав - відмовити
Постанова може бути оскаржена через суд першої інстанції до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження з надісланням особою, яка її подає , копії апеляції до апеляційної інстанції.
СУДДЯ Ж.М. Яворська