Справа № 645/5600/15-ц

Провадження № 2/645/1856/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2015 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Алфьорової Т.М.

за участю секретаря судових засідань Ляхової І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою Моторного (транспортного) страхового бюро Українидо ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування,

встановив:

У січні 2015 року МТСБУ звернулося до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 23.12.2012 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки Geely MR» державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3, що належав ОСОБА_3 та автомобіля марки «Hyundai Getz» державний номерний знак НОМЕР_2, який керувала відповідач ОСОБА_2 Постановою Київського райсуду м. Харкова від 11.04.2012 року, винуватцем пригоди визнана відповідач ОСОБА_2 Враховуючи те, що її автомобіль не був застрахований за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, бюро виплатило відшкодування у розмірі 5 198 грн.55 грн. На підставі ст. ст. 1166, 1188, 1191 ЦК України, ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивач просив стягнути з відповідача 5 198 грн.55 грн. страхового відшкодування у порядку регресу, витрат, пов'язаних із встановленням розміру збитків та збором документів, тобто витрати на аварійного комісара в розмірі 653,72 грн.Вони звернулися до відповідача з листом про компенсацію витрат у добровільному порядку, але до цього часу відповідач завдану матеріальну шкоду не сплатив, тому вимушені звертатися до суду з цим позовом і нести додаткові витрати на сплату судового збору у розмірі 243,60 грн.

Представник відповідача позов не визнав, посилаючись на те, що відповідно до цивільного законодавства шкода, завдана майну та особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відшкодування шкоди потерпілому можливе у двох випадках: 1) внаслідок невиконання контрагентом потерпілого своїх договірних зобов'язань; 2) внаслідок дій особи, що не пов'язана з потерпілим будь-якими договірними відносинами (деліктна відповідальність). Якщо дії третьої особи, якими страхувальнику спричинені збитки, є страховим випадком, то у такого потерпілого (страхувальника за договором страхування) є дві можливості відшкодування шкоди: за рахунок безпосереднього заподіювана шкоди; за рахунок страховика шляхом отримання страхового відшкодування. Право вибору належить самому потерпілому. Уданому випадку треба застосовувати вимоги ст. 993 ЦК України і тому перебіг строку позовної давності, починається від дня настання страхового випадку. ДТП за участі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 сталася 23.02.2012 року і тому позовна давність для звернення із даним позовом спливла 23.02.2015 р. Крім того, позивач необґрунтовано просить стягнути з ОСОБА_2 витрати на аварійного комісара в розмірі 653 грн. 72 коп., але таки витрати не регламентовано Законом, а також аварійний комісар виконав свою роботу ще 23.05.2012 року, а тому позовна давність також спливла і щодо цієї частини. Позивач не довів, що страхове відшкодування сплачено ОСОБА_4, так як в платіжному дорученні № 3273 від 19.07.2012 року на суму 5 198 грн. 55 коп. не вбачається, що отримувачем вказаних коштів був саме ОСОБА_4, оскільки в графі «отримувач» міститься напис «Приватбанк». Отже, в матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують правомірність та обґрунтованість вимог позивача.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача та дослідив матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, права та обов'язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, приходить до наступного.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 23.12.2012 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Geely MR» державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3, що належав на праві власності ОСОБА_3 та автомобіля марки «Hyundai Getz» державний номерний знак НОМЕР_2, яким керувала відповідач ОСОБА_2 Постановою Київського райсуду м. Харкова від 11.04.2012 року, винуватцем пригоди визнана відповідач ОСОБА_2 Унаслідок дорожньо-транспортної природи з вини відповідача було завдано шкоду автомобілю «Geely MR» д.н.з НОМЕР_1, що належав ОСОБА_3

Автомобіль «Hyundai Getz» державний номерний знак НОМЕР_2 всупереч вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не був застрахований за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до ст. 39.1. Закону № 1961-IV Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють і обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є удовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

МТСБУ не є страховіком і проводить пергаментні виплати виключно на на підставі ст.. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та не укладає зі страхувальниками договорів, оскільки всі виплати відбуваються виключно на підставі закону, а не договору.

Відповідно до п. п. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів «МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

23 травня 2012 року ОСОБА_3 скориставшись своїм правом передбаченим Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», звернувся до МТСБУ за відшкодуванням шкоди, заподіяної в результаті пошкодження його автомобіля.

Відповідно до ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна життю, здоров'ю та майну третіх осіб під час дорожньо - транспортної пригоди.

Ст.29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованому у порядку, встановленому законодавством.

Відповідач відшкодування за завдану матеріальну шкоду добровільно не сплатив.

В зв'язку з настанням події, передбаченої ст.41 п.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»МТСБУ 19 липня 2012 року здійснило виплату відшкодування ОСОБА_4 в розмірі 5 198,55 грн. виходячи з наступного розрахунку: 6 238,26 грн. (розмір шкоди) -1 039,71 грн. (20% ПДВ).

Виплата страхового підтверджується платіжним дорученням №3273 від 19.07.2012 року, в якому зазначено, що отримувачєм коштів є ПАТ « Приватбанк», а також внизу вказане: «страхове відшкодування згідно наказу №2154 від 17.07.2012 року ОСОБА_5.» У ОСОБА_5 відкрито рахунок в ПАТ « Приватбанк» і тому МТСБУ сплатило страхове відшкодування на цій рахунок.

Відповідно до п. 38.2.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відтак, відповідно до ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та ч. 1 ст. 1191 ЦК України МТСБУ набуло право зворотної вимоги (регресу) до відповідача.

При вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика слід розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». Зокрема, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні (заміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. У процесуальному відношенні страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. В порядку суброгації страховик може стягнути із завдавача шкоди лише ту суму, яку він сам виплатив страхувальнику. У випадку регресу одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.

При цьому регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, статтею 1191 ЦК), а також статтею 38 Закону № 1961-IV, а для суброгації відповідно до статті 993 ЦК і статті 27 Закону України «Про страхування» встановлено особливий правовий режим.

Згідно зі ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 6 ст. 261 ЦК України за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

У п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» судам роз'яснено, що регресна вимога може бути пред'явлена протягом трьох років, з дня виконання зобов'язання про відшкодування шкоди (відшкодування в натурі, виплати суми періодичних платежів тощо).

Оскільки страхове відшкодування виплачено 19 липня 2012 року, а до суду МТСБУ звернулося поштою 19.06.2015 року, тому позивач не пропустив строк позовної давності.

Позивач МТСБУ також прохав стягнути витрати на аварійного комісара в розмірі 653,72 грн., але не було надані докази виплати цих витрат, тому суд відмовляє в задоволенні цих вимог

Позивач звертався до відповідача з листом про компенсацію витрат у добровільному порядку, але до цього часу відповідач завдану матеріальну шкоду не сплатив, тому вимушений звертатися до суду з цим позовом і нести додаткові витрати на сплату судового збору у розмірі 243,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 61, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 1166, 1188, 1191 ЦК України, ст.ст. 22,29, 41 п.41.1 п. п. «а 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд -

ВИРІШИВ:

Позов Моторного ( транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування задовольнити частково

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІН НОМЕР_3 ) на користь Моторного ( транспортного) страхового бюро України грошові кошті в порядку регресу у розмірі 5198,55 грн. ( п'ять тисяч сто дев'яносто вісім грн.)

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, (ІН НОМЕР_3 ) на користь Моторного ( транспортного) страхового бюро України судовий збір у розмірі 243,60 грн.

Врешті вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги. Особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя-