13 липня 2006 року                                                м.Київ

             Суддя Верховного Суду України Сенін Ю.Л., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 та в його інтересах ОСОБА_2 на рішення Іваничівського районного суду від 11 листопада 2005 року та рішення апеляційного суду Волинської області від 24 січня 2006 року,

в  с  т  а  н  о  в  и  в :

ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що 27 травня 2005 року з вини відповідача сталась дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої пошкоджено їх автомобіль, їм заподіяна матеріальна та моральна шкода. Позивачі просили стягнути 17667 грн. 39 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та по 4000 грн. на користь кожного на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Іваничівського районного суду від 11 листопада 2005 року позов задоволено частково, постановлено стягнути із ОСОБА_1 на користь              ОСОБА_3 17667 грн. 39 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, на користь кожного із позивачів по 300 грн. на відшкодування моральної шкоди, а також стягнути із відповідача 376 грн. 62 коп. судових витрат за проведення експертизи, та в доход держави мито в сумі 891 грн. 85 коп.

Рішенням апеляційного суду Волинської області від 24 січня 2006 року рішення суду першої інстанції частково змінене, постановлено задовольнити позов частково, стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 12000 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, 480 грн. на відшкодування витрат за транспортування автомобіля, 100 грн. - витрат на юридичну допомогу, стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Волинській області 376 грн. 62 коп. витрат за проведення експертизи та в доход держави 125 грн. 80 коп. судового збору за вирішення майнового спору; в решті рішення суду першої інстанції залишене без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 та в його інтересах ОСОБА_2 просять скасувати ухвалені в справі судові рішення і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга не може бути прийнята до провадження з таких підстав.

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки  матеріалів справи.

 Із змісту касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що задовольняючи частково позов, суд виходив із того, що дорожньо-транспортна пригода сталась із вини відповідача, розмір шкоди судом визначено згідно наданих позивачами доказів.

Апеляційний суд, частково змінюючи рішення суду першої інстанції, дійшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_4 грубої необережності, що сприяла збільшенню збитків, тому відповідно до ч. 2 ст. 1193 ЦК України суд зменшив розмір відшкодування матеріальної шкоди до 12000 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або  вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині без наведення конкретних порушень судом норм процесуального права, які були допущені при встановленні зазначених в рішенні фактів, також не можуть бути визнані такими, що викликають необхідність перевірки матеріалами справи.

Доводи скарги та зміст оскаржуваних рішень також не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

       На підставі наведеного та керуючись пунктом 5 частини 3 статті 328 ЦПК України,

у  х  в  а  л  и  в :

            Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом              ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 та в його інтересах           ОСОБА_2 на рішення Іваничівського районного суду від 11 листопада 2005 року та рішення апеляційного суду Волинської області від 24 січня 2006 року.

             Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити ОСОБА_1, ОСОБА_2

             Ухвала оскарженню не підлягає.

                              Суддя

             Верховного Суду України                                                                  Ю.Л.Сенін