ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2015 р. Справа № 876/9179/15

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Гінди О.М., Качмара В.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.08.2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління регіонального розвитку та будівництва Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Івано-Франківської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору державний реєстратор виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання незаконними дій та бездіяльності відповідачів, зобов'язання до вчинення дій та стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА :

Позивачем 21.01.2015 року подана заява про внесення змін до виконавчого листа по даній справі в частині накладення на керівника Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської ОДА, відповідального за виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2013 року у справі №2а-4069/10/0970, штрафу у розмірі 12180 грн. , оскільки державним виконавцем відмовлено у відкритті виконавчого провадження так , як виконавчий лист не відповідає вимогам ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження».

Оскаржуваною ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.08.2015 року в задоволенні заяви - відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі позивач просить зазначену ухвалу скасувати та прийняти нову, якою задоволити заяву в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує, що суд відмовив у задоволенні заяви про внесення виправлень у виконавчий лист, не маючі на це законної підстави, грубо порушив чинне законодавство та права - записав в ухвали що виконавчий лист правильно оформлений відповідно до резолютивної частини ухвали Львівського апеляційного суду від 24.11.2014 р., на підставі якої виданий виконавчий лист.

Покликається на те, що суд був зобов'язаний знати про те , що відповідно до п. 4. ст. 206 КАС України резолютивна частина ухвали апеляційного суду (як і суду 1-ї інстанції) не має містити реквізитів стягувана та боржника.

Сторони по справі належним чином судом були повідомлені, однак з невідомих для суду причин не з'явилися в зал судового засідання, а тому відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Відмовляючи в задоволенні заяви суд першої інстанції виходив з того, що Згідно п.4 ч.1 ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження» у виконавчому листі зазначається резолютивна частина рішення.

Судом встановлено, що виконавчий лист за №2а-4069/10/0970 повністю оформлено відповідно до резолютивної частини ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2014 року, на виконання якої він був виданий.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про внесення змін до виконавчого листа, до задоволення не підлягає.

Такі висновки суду першої інстанції , на думку колегії суддів , відповідають нормам матеріального права.

24.11.2014 року Львівським апеляційним адміністративним судом винесено ухвалу в адміністративній справі №4069/10/0979 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління регіонального розвитку та будівництва Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Івано-Франківської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору державний реєстратор виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання незаконними дій та бездіяльності відповідачів, зобов'язання до вчинення дій та стягнення коштів, якою заяву ОСОБА_1 про накладення на керівника Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської ОДА штрафу та встановлення нового строку для Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської ОДА для подання звіту про виплату позивачу 5000 грн. моральної шкоди - один день з дня проголошення (одержання) ухвали, задоволено частково. Накладено на керівника Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської ОДА, відповідального за виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2013 року у справі №2а-4069/10/0970, штраф у розмірі 12 180 (дванадцять тисяч сто вісімдесят) грн.

Зобов'язано Департамент будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської ОДА в термін до 7 днів, з дня набрання даною ухвалою законної сили подати звіт до Івано-Франківського окружного адміністративного суду щодо виплати ОСОБА_1 моральної шкоди у відповідності до рішення Івано-Франківського міського суду від 01.08.2015 року та постанови апеляційного суду Івано-Франківської області від 19.01.2006 року.

Позивачем 21.01.2015 року подана заява про внесення змін до виконавчого листа по даній справі в частині накладення на керівника Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської ОДА, відповідального за виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2013 року у справі №2а-4069/10/0970, штрафу у розмірі 12180 (дванадцять тисяч сто вісімдесят) грн., оскільки державним виконавцем відмовлено у відкритті виконавчого провадження так як виконавчий лист не відповідає вимогам ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження».

В судовому засіданні позивач вимоги, викладені в заяві про внесення змін до виконавчого листа , підтримав. Вказав, що виконавчий лист не відповідає вимогам ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», так як не вказано ім'я та ідентифікаційний номер боржника. Просив заяву задовольнити.

Боржник в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не подав, причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи положення ч.3 ст.259 Кодексу адміністративного судочинства України суд визнав можливим розглянути дану адміністративну справу на підставі наявних у ній доказів за відсутності боржника.

Відповідно до ч.1 ст. 258 КАС України за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист.

Нормою ч.1 ст. 259 КАС України визначено, що виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим ЗУ «Про виконавче провадження».

Згідно п.4 ч.1 ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження» у виконавчому листі зазначається резолютивна частина рішення.

Судом встановлено, що виконавчий лист за №2а-4069/10/0970 повністю оформлено відповідно до резолютивної частини ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2014 року, на виконання якої він був виданий.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про внесення змін до виконавчого листа, до задоволення не підлягає.

Відповідно до частини першої статті 18 вказаного Закону № 606-XIV у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. Частиною 4 цієї статті встановлено , що законом можуть бути встановлені також інші додаткові вимоги до виконавчих документів.

Згідно до ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну.

Зазначене дає підстави для висновку, що у разі не зазначення індивідуального ідентифікаційного номера, державний виконавець не позбавлений можливості самостійно звернутись до відповідного державного органу державної податкової служби із запитом щодо надання довідки про індивідуальний ідентифікаційний номер (реєстраційний номер облікової картки платника податків) боржника.

Проте, державний виконавець не скористався в повному обсязі наданими йому правами та обов'язками, встановленими Законом України "Про виконавче провадження".

Таким чином , відсутність у виконавчому листі ідентифікаційного номера боржника не є підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження. Дана позиція висловлена в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 25 червня 2014 року у справі №6-62цс14, а відповідно до ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене колегія вважає, що заявнику слід було оскаржити постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, а не звертатись з заявою про внесення змін до виконавчого листа.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.08.2015 року у справі 2а-4069/10/0970 - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду у порядку адміністративного судочинства протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий В.В. Ніколін

Судді О.М. Гінда

В.Я. Качмар