КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2508/4739/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Короїд Ю.М. Суддя-доповідач: Романчук О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

15 жовтня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Романчук О.М., суддів - Глущенко Я.Б., Шелест С.Б. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Козелецької районної державної адміністрації Чернігівської області на постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 13 серпня 2012 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Козелецької районної державної адміністрації Чернігівської області про оскарження дій та бездіяльність суб'єкта владних повноважень щодо не нарахування щомісячної грошової допомоги та її невиплати, -

В С Т А Н О В И В:

У поданій до суду в червні 2012 року позовній заяві ОСОБА_2 зазначає, що проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю. Відповідно до положень статей 37,39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ (надалі за текстом - «Закон № 796-ХІІ») має право на щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, а також підвищення до пенсії, як пенсіонеру, що проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю.

Постановою Козелецького районного суду Чернігівської області від 13 серпня 2012 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі Управління, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким відмовити в позові.

Перевіривши повноту встановлення місцевим загальним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Згідно копії паспорту, що наявна в матеріалах справи, ОСОБА_2 зареєстрований та постійно проживає в АДРЕСА_1 яке відповідно до постанови Кабінету Міністрів УРСР №106 від 23.07.1991 року (Перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи) віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.

Згідно додатку 2 до названої постанови Кабінету Міністрів УРСР с. Тужар, Козелецького району, віднесено до населених пунктів, жителям яких з 1 квітня 1991 року виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства.

Відповідно до ст. 37 Закону № 796-ХІІ громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах:

- у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 процентів від мінімальної заробітної плати;

- у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати;

- у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - 50 процентів від мінімальної заробітної плати.

Всупереч названій статті Закону № 796-XII позивачу вказана грошова допомога виплачувалась частково, у фіксованому розмірі, визначеному відповідно до постанови КМУ № 836 від 26 липня 1996 року, а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, як того вимагають положення названого Закону.

Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були внесені зміни у статтю 37 Закону № 796-XII.

Відповідно до цих змін громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнані неконституційними положення пункту 28 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо змін, унесених до статті 37 Закону № 796-XII.

В силу вимог частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, після прийняття Конституційним Судом України вказаного рішення знову почали діяти положення статті 37 Закону № 796-XII в їх первинній редакції.

Виходячи з загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції, що відповідач, ігноруючи зазначені норми матеріального права та не здійснюючи виплату грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у розмірі визначеному Законом «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», порушив указане право позивача.

Доводи апеляційної скарги Управління зазначених вище висновків не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим судом неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а посилання скаржника на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з соціального забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є помилковим.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Козелецької районної державної адміністрації Чернігівської області - залишити без задоволення, а постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 13 серпня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: О.М. Романчук

Судді: Я.Б. Глущенко

С.Б.Шелест

Головуючий суддя Романчук О.М.

Судді: Шелест С.Б.

Глущенко Я.Б.