Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

11 серпня 2011 р.                                                   справа № 2а-5961/11/1470

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Продан Ю.І., ознайомившись

з позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Геліос ЛТД", АДРЕСА_1, Миколаївська область, 56100

доДержавної податкової інспекції у Баштанському районі Миколаївської області, вул. М. Аркаса, 2, смт Баштанка, Баштанський район, Миколаївська область, 56100

провизнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліос ЛТД" (далі - ТОВ) до Державної податкової інспекції у Баштанському районі Миколаєвської області (далі - ДПІ) про визнання протиправними дій щодо визнання та визначення в акті перевірки від 30.06.2011 р. № 139/23-20868315 нікчемними правочинів, укладених ТОВ із підприємствами - контрагентами - Товариством з обмеженою відповідальністю "АКСА" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Сервіс".

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Позовна заява ТОВ не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно - правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Рішення суб’єкта владних повноважень у контексті положень КАС необхідно розуміти як нормативно - правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.

Нормативно - правові акти - це рішення, дію яких поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб і які призначені для неодноразового застосування щодо цього кола осіб.

Правові акти індивідуальної дії - це рішення, дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації, і які є актом одноразового застосування.

Тобто, акт державного чи іншого уповноваженого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов’язковий характер для суб’єктів цих відносин. У такому випадку реалізується компетенція видавця цього акту як суб'єкта владних повноважень, уповноваженого управляти поведінкою іншого суб'єкта, а відповідно інший суб'єкт зобов'язаний виконувати його вимоги.

Відповідно до пункту 1.3 Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 р. № 327, акт - це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

В акті перевірки ДПІ від 30.06.2011 р. № 139/23-20868315, відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень податкового законодавства, що відповідає встановленим правилам складання цього акту.

Висновки, викладені в цьому акті перевірки, без прийнятого за її наслідками податкового повідомлення - рішення, що стосується конкретної особи, правових наслідків для позивача не породжують та його прав, свобод та інтересів, не порушують.

Тобто, позивач фактично оскаржує акт, який не містить приписів, обов’язкових для виконання та не є нормативно-правовим актом чи актом індивідуальної дії в розумінні статті 17 КАС, оскільки обов’язкового характеру не має і правових наслідків для нього не створює, вважати його рішенням, дією чи бездіяльністю, що породжує, змінює або припиняє його права та обов’язки у сфері публічно-правових відносин не можливо, тому позовні вимоги ТОВ розгляду в порядку адміністративного судочинства не підлягають.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 109 КАС, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративні справі якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На підставі викладеного та керуючись статтею 17, пунктом 1 частини 1 статті 109, статтею 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

У Х В А Л И В:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Геліос ЛТД" у відкритті провадження в адміністративній справі.

2. Ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати позивачу невідкладно разом із позовною заявою ті усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя                                                                                  Ю.І. Продан