ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________

_______________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

іменем України

"27" квітня 2011 р. Справа № 2а-176/11

номер рядка статистичного звіту 10.3.2

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Жизневської А.В.

суддів: Котік Т.С.

ОСОБА_1,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Олевської райдержадміністрації Житомирської області на постанову Олевського районного суду Житомирської області           від "01" березня 2011 р. у справі № 2а-176/11 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Олевської райдержадміністрації Житомирської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом, в якому просила визнати неправомірними дії ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Олевської райдержадміністрації Житомирської області (далі - УПСЗН) щодо не нарахування та не виплати їй у повному обсязі коштів, передбачених ст.37 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі - Закон №796-ХІІ), стягнути на її користь 2123 грн допомоги як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення, за період з 01.05.2010 року по 01.11.2010 року, та в подальшому виплачувати вказані кошти. Зобов'язати негайно виконати рішення суду у частині стягнення з відповідача коштів, передбачених ст.37 Закону №796-ХІІ.

Постановою Олевського районного суду Житомирської області від 01.03.2011 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Визнано неправомірними дії УПСЗН. Зобов'язано УПСЗН провести перерахунок та виплатити ОСОБА_3 допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у відповідності до ст. 37 Закону №796-ХІІ у розмірі 40% від розміру мінімальної заробітної плати щомісяця, починаючи з 01.06.2010 року. Зобов'язано УПСЗН провести перерахунок та виплатити ОСОБА_3 доплату до заробітної плати у відповідності до ст.39 Закону №796-ХІІ - у розмірі двох мінімальних заробітних плат щомісяця, починаючи з 01.06.2010 року.

В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову. ОСОБА_3 вказану постанову не оскаржує.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Позивач звернулася до суду із позовом у грудні 2010 року, як особа, яка проживає у зоні гарантованого добровільного відселення. ОСОБА_3 отримує допомогу у зв’язку із обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва, передбачену ст.37 Закону №796-ХІІ (довідка - а.с.7), але у розмірі, встановленому постановою КМУ.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на соціальний захист визначені Законом № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах: у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 процентів від мінімальної заробітної плати; у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати.

Водночас сума, з якої здійснювався розрахунок виплати позивачу, передбаченої Законом № 796-XII, визначалася згідно постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи». Зазначеною постановою, всупереч вимогам Закону № 796-ХІІ, який встановлює розмір доплат як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати, установлено конкретний розмір такої доплати у твердій грошовій сумі.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру доплати застосуванню підлягає саме ст.37 Закону №796-ХІІ, а не постанова КМУ від 26.07.1996 р. за №836, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав. Ці кошти мають бути виплачені ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Олевської райдержадміністрації Житомирської області згідно із Порядком використання коштів державного бюджету для використання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою КМУ від 20.09.2005 р. № 936.

Проте, суд першої інстанції помилково вирішив питання про покладення зобов'язань на УПСЗН щодо проведення перерахунку та виплати ОСОБА_3 доплати до заробітної плати у відповідності до ст.39 Закону №796-ХІІ, оскільки такі вимоги позивачем не заявлялися. Тому, постанова у цій частині підлягає скасуванню. У решті постанова підлягає залишенню без зміни.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Олевської райдержадміністрації Житомирської області задовольнити частково.

Постанову у частині зобов'язання ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Олевської райдержадміністрації Житомирської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_3 доплати до заробітної плати як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення у відповідності до ст.39 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” - у розмірі двох мінімальних заробітних плат щомісяця, починаючи з 01.06.2010 року, скасувати.

У решті постанову залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.В. Жизневська

судді: Т.С. Котік

ОСОБА_1

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_3 АДРЕСА_1,11055, прос

3- відповідачу ОСОБА_2 праці та соціально,го захисту населення Олевської райдержадміністрації Житомирської області вул.Привокзальна 5,м.Олевськ,Житомирська область,11002, прос