У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 13 липня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на Краматорського міського суду Донецької області від 29 липня 2005 року,

        в с т а н о в и л а:

  Зазначеним вироком

 ОСОБА_1,   ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, раніше несудимий,

-засуджений за ст.121 ч.1 КК України на 5 років позбавлення волі.

      ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 29 листопада 2004 року, близько   17 години, у стані алкогольного сп'яніння,   у будинку АДРЕСА_1,  на ґрунті ревнощів,  наніс один удар чолом в обличчя ОСОБА_2, потім не менш 4 ударів кулаком у   живіт. Після цього  лезом шарнірно - рамкового ножа наніс потерпілому 1 удар в  живіт і не менше 5 ударів у різні часта тіла,  заподіявши йому тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння.

    Ухвалою колегії суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду   Донецької області від 7 жовтня 2005 року вирок залишений без зміни.

   У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1  просить судові рішення скасувати, оскільки удари потерпілому він наносив, захищаючись. Вважає, що судом не доведено перебування його під час події у стані сп'яніння. Вважає, що обране йому покарання надмірно суворе.

   Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що у задоволенні скарги слід відмовити.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчинені злочину за обставин, викладених у вироку, відповідає фактичним обставинам справи, обґрунтований сукупністю розглянутих в судовому засіданні і наведених у вироку доказів.

Так сам засуджений у судовому засіданні визнав, що після сумісного розпиття спиртного на ґрунті ревнощів спочатку вдарив його головою в обличчя та кілька ударів кулаком по тілу. Потім йому здалось, що потерпілий взяв у руки якийсь предмет, тому він схопив ніж і вдарив потерпілого спочатку у живіт, а потім - у спину та по тілу. 

З показань свідка ОСОБА_3 вбачається, що між засудженим і потерпілим, які  перебували у стані  сп'яніння, виникла сварка, через те, що засуджений приревнував її до потерпілого. ОСОБА_1 вдарив потерпілого головою в обличчя. На досудовому слідстві свідок показала також, що бачила як ОСОБА_1 дістав із куртки ніж та вдарив потерпілого кілька разів ножем. 

За даними висновку судово-медичної експертизи ОСОБА_2 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні у момент заподіяння.

    Наведеним спростовуються доводи засудженого про те, що він захищався від потерпілого, оскільки, як видно з показань самого засудженого, будь-якої реальної загрози з боку потерпілого його життю і здоров'ю не було.

 Дії ОСОБА_1  кваліфіковані правильно.

Безпідставними є твердження засудженого про те, що судом не доведено перебування його у стані сп'яніння, оскільки він сам не заперечував і не заперечує у касаційній скарзі, що вживав перед подією спиртне. Про сумісне розпиття спиртного засудженого із потерпілим ствердила і свідок ОСОБА_3.

Міра покарання призначена відповідно до вимог ст. 65 КК України.

Істотних порушень норм кримінально-процесуального закону, які тягли б за собою скасування чи зміну вироку, не встановлено.

Підстав для призначення справи до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст.384 КПК України, не знайдено.

               Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

            У  задоволенні касаційної засудженого ОСОБА_1   відмовити.                                                                      

С у д д і:

            Верещак В.М.             Лавренюк М.Ю.                              Пивовар В.Ф.