У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л., Шабуніна В.М..
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11231” (далі - ВАТ “АТП-11231”) про відшкодування матеріальної і моральної шкоди,
в с т а н о в и л а :
У вересні 2002 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що у період перебування у трудових відносинах з відповідачем у 1982-83 р.р. вона отримала дві виробничі травми, внаслідок чого втратила 40% професійної працездатності і визнана інвалідом ІІІ групи. У 1998 році в рахунок відшкодування шкоди їй були призначені відповідачем щомісячні виплати, проте неправильно було визначено розмір втраченого заробітку.
Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 11 липня 2005 року постановлено стягнути з ВАТ “АТП-11231” на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування шкоди 4787 грн., а також 500 грн. за заподіяну моральну шкоду, витрати по оплаті юридичної допомоги в сумі 500 грн. та 51 грн. держмита.
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 лютого 2006 року зазначене рішення районного суду в частині стягнення 500 грн. на відшкодування моральної шкоди скасовано, провадження у справі в цій частині закрито; в решті рішення суду від 11 липня 2005 року залишено без змін.
У касаційній скарзі ВАТ “АТП-11231” просить скасувати ухвалені у справі судові рішення в частині стягнення 4787 грн. та 500 грн. за юридичну допомогу і справу в цій частині направити на новий розгляд, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Доводи скарги не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.
Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині також не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.
Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ВАТ “АТП-11231” відхилити, рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 11 липня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 лютого 2006 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду України : Л.І.Охрімчук
Ю.Л.Сенін
В.М.Шабунін