УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа 22-ц/0690/3386/11

Категорія 29

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2011 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого – судді Матюшенка І.В.          

суддів: Кашапової Л.М., Снітка С.О.                                        

при секретарі судового

засідання ОСОБА_1                                        

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до відділу державної виконавчої служби Попільнянського районного управління юстиції та ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди,

в с т а н о в и л а :

          17 березня 2011 року ОСОБА_2 звернувся до апеляційного суду Житомирської області з заявою в якій, посилаючись на те, що рішенням апеляційного суду Житомирської області від 29 вересня 2010 року не вирішене питання судових витрат у справі, просив постановити додаткове рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_3 на його користь 887 грн. понесених судових витрат у вигляді оплати проїзду від місця проживання до апеляційного суду та у зворотному напряму, за відрив від звичайних занять та добові за відрядження.

          Заслухавши пояснення заявника, дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає заяву такою, що не підлягає до задоволення з таких підстав.

          З матеріалів справи вбачається, що рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 29 квітня 2010 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 (а.с.188-190). Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 29 вересня 2010 року рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди з ОСОБА_3 скасоване та ухвалене в цій частині нове рішення про часткове задоволення позову – стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 5987.17 грн. майнової шкоди, заподіяної в результаті невиконання судових рішень. У решті позову відмовлено (а.с.241-242).

          Відповідно до положень ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які брали участь у розгляді справи, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

          Зі змісту вказаної норми процесуального закону слідує, що додаткове рішення може бути ухвалене лише відносно тих вимог та на підставі тих доказів, які досліджувалися судом у процесі з’ясування обставин справи.

           Під час розгляду даної справи в суді першої інстанції так і 29.09.2010 року в апеляційному суді ОСОБА_2 питання про відшкодування судових витрат не порушувалося та не надавалися суду докази щодо розміру понесених судових витрат на проїзд від місця проживання до суду та у зворотному напряму, за відрив від звичайних занять та добових на відрядження. Вказані проїзні документи та розрахунок витрат подані заявником лише 20.01.2011 року (а.с.266-276) та 16.03.2011 року (а.с.302-304).

          За таких обставин, у суду відсутні підстави для постановлення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат у справі.

          Керуючись ч. 5 ст. 220 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

          Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

          Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий                                        Судді