Справа №4-124-2009р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 червня 2009 року Староміський районний суд м. Вінниці
в складі:
головуючого судді Татаурової І.М.,
при секретарі Сускові А.О.,
з участю:
прокурора Півнюка С.М.,
скаржника ОСОБА_1,
адвоката ОСОБА_2,
особи, за заявою якої було
порушено кримінальну справу ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці скаргу ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого СВ Староміського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області Сусликом М.П. про порушення кримінальної справи від 12.02.2009р.,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на постанову ст. слідчого СВ Староміського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області Суслика М.П. про порушення кримінальної справи по факту заволодіння грошовими коштами ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ст. 190 ч.3 КК України від 12.02.2009р., мотивуючи свої вимоги тим, що зазначена постанова була винесена без наявності достатніх підстав, які б вказували на ознаки даного злочину.
Зазначає, що, в мотивувальній частині постанови слідчим були описані цивільно – правові відносини між ним та ОСОБА_3
Також, звертає увагу на відсутність об’єктивної сторони злочину, а саме обману чи зловживання довірою потерпілого, оскільки він з ОСОБА_3 довгий час підтримують дружні стосунки і він неодноразово позичав гроші без будь – яких розписок. В даному випадку він і сам ОСОБА_3, не заперечують, що ОСОБА_1 позичив кошти у останнього, але за певних обставин вчасно їх не повернув.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його адвокат скаргу підтримали за обставин викладених в скарзі та доповнили прохальну частину скарги. Зазначили, що при винесенні постанови слідчий зробив хибний висновок про правову природу правовідносин між ним та ОСОБА_3, оскільки між ними існували цивільно-правові відносини, а саме: усний договір позики, згідно якого він позичив у ОСОБА_3 кошти в сумі 20 000 доларів США і мав повернути до 09.10.2008р. По даному договору гроші він не повернув в силу певних обставин. Даний факт він визнає, але не вважає це підставою для порушення кримінальної справи. Просив суд скаргу задовольнити, скасувати постанову ст. слідчого СВ Староміського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області Суслика М.П. про порушення кримінальної справи по факту заволодіння грошовими коштами ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ст. 190 ч.3 КК України від 12.02.2009р. та відмовити у порушенні кримінальної справи за відсутності складу злочину, передбаченого ст. 190 ч.3 КК України.
Особа, за заявою якої було порушено кримінальну справу ОСОБА_3 просить суд скаргу задовольнити, відмовити в порушені кримінальної справи, оскільки між ним та ОСОБА_1 мали місце цивільно – правові відносини.
Прокурор вважає, що в задоволенні скарги ОСОБА_1 слід відмовити, оскільки слідчий, в межах своєї компетенції, за наявності приводу та підстав для порушення кримінальної справи, з додержані вимог ст.ст. 94, 97, 98 КПК України, порушив кримінальну справу по факту заволодіння грошовими коштами ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ст. 190 ч.3 КК України.
Вислухавши пояснення скаржника, особи, за заявою якої було порушено справу, адвоката, думку прокурора, дослідивши та оцінивши матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу по факту заволодіння грошовими коштами ОСОБА_3, за ознаками злочину, передбаченого ст. 190 ч.3 КК України, лише в частині питання про те, чи була особа, яка порушила справу компетентною і чи було дотримано нею відповідний порядок, суд приходить до висновку, що скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити з наступних підстав.
Конвенцією про захист прав людини та основних свобод /Рим,4.ХІ.1950/ у ст.ст.6,7 закріплено, що кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно із законом. Нікого не може бути визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення на підставі будь-якої дії або бездіяльності, яка на час її вчинення не становила кримінального правопорушення за національними законами або за міжнародним правом.
Відповідно до ст. 94 КПК України, кримінальна справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.
З матеріалів дослідчої перевірки вбачається, що 12.02.2009р. ст. слідчим СВ Староміського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області Суслика М.П. була порушена кримінальна справа по факту заволодіння грошовими коштами ОСОБА_3 за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 190 ч. 3 КК України, згідно якої 02.10.2008р. ОСОБА_1, використавши довірливі відносини з ОСОБА_3, позичив у нього гроші в сумі 20 000 доларів США і обіцяв повернути 09.10.2008р. В заставу ОСОБА_1 залишив ОСОБА_3 мобільний телефон «Нокіа 6300», диктофон та документи на ТОВ «Управління механізації шляхового будівництва». Грошима розпорядився на власний розсуд і не повернув.
Судом встановлено, що вищевказана кримінальна справа порушена по факту, але безпосередньо стосується інтересів ОСОБА_1 порушує його права та законні інтереси.
Приводом до порушення кримінальної справи стала заява ОСОБА_3, в якій мова ведеться не про вчинення злочину, а про відносини між останнім та ОСОБА_1, яким необхідно дати правову оцінку.
При порушені кримінальної справи були відсутні достатні дані, які вказували б на наявність ознак злочину, передбаченого ст. 190 ч. 3 КК України. В матеріалах дослідчої перевірки містяться лише пояснення ОСОБА_3, ОСОБА_1, документи на предмети, які були залишені ОСОБА_1 в залог за отриманні грошові кошти та правовстановлюючі документи на ТОВ «Управління механізації шляхового будівництва».
Будь – які дані, які б вказували на наявність ознак злочину, передбаченого ст. 190 ч. 3 КК України в матеріалах дослідчої перевірки відсутні.
Крім того, суд зазначає про відсутність складу злочину, передбаченого ст. 190 ч.3 КК України.
Так, з об’єктивної сторони шахрайство полягає в протиправному заволодінні чужим майном, в набутті права на нього шляхом обману потерпілого чи зловживання його довірою. ОСОБА_1 отримав грошові коти в сумі 20 000 доларів США від ОСОБА_3 і мав намір повернути 09.10.2008р., про що свідчить усна домовленість між ними, але за певних обставини вчасно не повернув, тобто в діях ОСОБА_1 відсутнє протиправне заволодіння грошима ОСОБА_3
Також, відсутня і суб’єктивна сторона злочину, а саме прямий умисел на використання обману чи зловживання довірою в діях ОСОБА_1, оскільки останній не заперечує, що отримав від ОСОБА_3 позику в розмірі 20 000 доларів США і мав намір повернути. Дані обставини не заперечує і сам ОСОБА_3
Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 мають місце цивільно – правові відносини, а саме договір позики, які регулюються ЦК України.
Суд вважає за необхідне скаргу задовольнити, а постанову ст. слідчого СВ Староміського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області Суслика М.П. від 12.02.2009р. скасувати та відмовити в порушені кримінальної справи за відсутності складу злочину, передбаченого ст. 190 ч.3 КК України.
Керуючись ст.ст. 236-7, 236-8 КПК України, суд -
п о с т а н о в и в :
Скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову ст. слідчого СВ Староміського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області Сусліка М.П. від 12 лютого 2009 року про порушення кримінальної справи по факту заволодіння грошовими коштами ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ст. 190 ч.3 КК України – скасувати.
Відмовити в порушенні кримінальної справи по факту заволодіння грошовими коштами ОСОБА_3, за ознаками злочину, передбаченого ст. 190 ч.3 КК України.
Матеріали за № 08295067/2, які надійшли до суду з СУ УМВС України у Вінницькій області зберігати в матеріалах провадження по скарзі.
На постанову протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області.
Подача апеляції не зупиняє виконання постанови.
Суддя: