РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 2-1012/10

29 жовтня 2010 року

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючого - судді Борисюка Р.М.

при секретарі Орловій Т.М.

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Новоград-Волинського справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 акціонерного товариства «Альфа-Банк» про захист прав споживача, -

встановив:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою до відповідача - ОСОБА_3 акціонерного товариства «Альфа-Банк» про визнання недійсним з моменту укладення пукту 8 Кредитного договору №500098630 від 9 квітня 2008 року, укладеного між Закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_1, яким передбачено наступне: «Судовий захист прав та законних інтересів, які мають Сторони в зв 'язку з цим Договором, в тому числі розгляд та вирішення спорів, які виникають при виконанні або припиненні даного Договору, включаючи спори про відшкодування завданих порушенням Договору збитків та недійсність (неукладеність) Договору, підлягають остаточному вирішенню у Постійнодіючому Третейському суді при Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнський фінансовий союз» у відповідності до цього Регламенту.

Справа розглядається одним третейським суддею, який призначається головою Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнський фінансовий союз». Такий порядок призначення третейського суду встановлюється для кожного спору, що може виникнути між; Сторонами в зв'язку з даним Договором.

Якщо одна із Сторін письмово не наполягає на іншому, то розгляд їх спору у Третейському суді буде проходити виключно на підставі наданих Сторонами письмових матеріалів, без проведення усного слухання і виклику Сторін».

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що вказані умови договору були укладені внаслідок помилки, вони не відповідають положенням чинного законодавства, а також у зв'язку з тим, що вони порушують право позивача на доступ до правосуддя.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовну заяву і дали пояснення, які відповідають вище викладеному.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі та письмові заперечення проти позову, де він зазначає, що до підписання договору, ОСОБА_1 був у повному обсязі ознайомлений з умовами договору та порядком вирішення спорів, зокрема і з вказаним третейським застереженням. Крім того, представник відповідача зазначив, що позивач при наявності такого третейського застережнення не позбавлений можливості звернутися до суду за захистом свого порушеного права. Тому просить залишити позовну заяву без розгляду.

Заслухавши пояснення позивача, його представника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Встановлено, що між ЗАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № №500098630 від 9 квітня 2008 року, в якому зазначено, що ЗАТ «Альфа-Банк» акцептує пропозицію на укладення кредитного договору на певних умовах, які відображені у 8 пунктах цього договору. Вказаний кредитний договір підписаний лише представником банку(а.с. 6).

Пунктом 8 цього договору передбачено: « Судовий захист прав та законних інтересів, які мають Сторони в зв 'язку з цим Договором, в тому числі розгляд та вирішення спорів, які виникають при виконанні або припиненні даного Договору, включаючи спори про відшкодування завданих порушенням Договору збитків та недійсність (неукладеність) Договору, підлягають остаточному вирішенню у Постійнодіючому Третейському суді при Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнський фінансовий союз» у відповідності до цього Регламенту.

Справа розглядається одним третейським суддею, який призначається головою Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнський фінансовий союз». Такий порядок призначення третейського суду встановлюється для кожного спору, що може виникнути між; Сторонами в зв'язку з даним Договором.

Якщо одна із Сторін письмово не наполягає на іншому, то розгляд їх спору у Третейському суді буде проходити виключно на підставі наданих Сторонами письмових матеріалів, без проведення усного слухання і виклику Сторін».

Чинним цивільним законодавством України передбачено, що правочин є дійсним, якщо він відповідає умовам дійсності правочину, до яких відносяться: законність змісту правочину; наявність у особи, яка вчиняє правочин необхідного обсягу цивільної дієздатності; вільне волевиявлення учасника правочину та його відповідність внутрішній волі; відповідність форми правочину вимогам закону; реальність правочину, тобто його спрямованість на настання правових наслідків.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Під недійсним правочином розуміють дії фізичних або юридичних осіб, які хоч і спрямовані на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків, але не створюють цих наслідків через невідповідність чинних дій вимогам закону.

Підставою недійсності правочину згідно зі ст. 215 Цивільного кодексу України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3 , 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Преамбулою Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Згідно зі ст.2 ч. 5 Закону України «Про захист прав споживачів», до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах.

Пунктом 3 статті 18 цього Закону передбачений перелік умов, які вважаються несправедливими, серед яких, зокрема, умова щодо встановлення обов'язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладанням договору. Цей перелік не є вичерпним.

Виходячи із норм Закону України "Про третейські суди" при досягненні сторонами третейської угоди згоди про передачу спору на вирішення постійно діючим третейським судом обов'язковим є визначення цими сторонами конкретного постійно діючого третейського суду із зазначенням відомостей про нього, які надають можливість ідентифікувати такий постійно діючий третейський суд. В протилежному випадку така угода не може бути дійсною.

У даному випадку зазначення сторонами у спірній третейській угоді лише тільки назви постійно діючого третейського суду без зазначення у ньому відомостей про його місцезнаходження чи місцезнаходження його засновника цього постійно діючого третейського суду, а також інших відомостей про них, позбавляє можливості ідентифікувати такий постійно діючий третейський суд як такий. Тому ця спірна третейська угода суперечить вимогам Закону України «Про третейські суди».

Судом встановлено, оспорювана третейська угода (як і сам кредитний договір) підписаний лише зі сторони представника відповідача. Як зазначено в договорі, відповідач акцептує пропозицію позивача про укладення кредитного договору. Однак позивач не надавав відповідачу пропозицію про внесення до кредитного договору умови про розгляд спорів третейським судом.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі ) досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони і укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Представником відповідача не надано суду в якості доказу таку пропозицію (оферту) позивача про укладення кредитного договору на зазначених в ньому умовах, в тому числі з включенням до нього третейського застереження, як це передбачено в п. 8 даного кредитного договору.

Згідно зі статтею 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання недійсним пункту 8 Кредитного договору №500098630 від 9 квітня 2008 року, укладеного між ним та Закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк»,є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. З, 10, 57, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, ст. 16, 202-203, 215-216, 638-642 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про третейські суди», суд, -

вирішив :

Позовну заяву задовольнити.

Визнати недійсним з моменту укладення пункт 8 Кредитного договору №500098630 від 9 квітня 2008 року, укладеного між Закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_1.

Стягнути із відповідача ОСОБА_3 акціонерного товариства «Альфа-Банк» на користь держави 8 грн. 50 коп. судового збору та 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду на користь ОСОБА_1

Рішення ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошена його вступна і резолютивна частини у судовому засіданні 29.10.2010 року у присутності позивача, його представника.

Повний текст рішення складено 02.11.2010 року.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий :