Чернігівський районний суд Чернігівської області

м. Чернігів, вул. Воровського, 4, 14000, (0462) 699 - 587

Справа №2-783/2011

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2011 року Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі: головуючої - судді Шитченко Н.В.,

при секретарі - Борисенко О.І.,

з участю позивача - ОСОБА_1 К.1.,

представника прокуратури Чернігівського району - ОСОБА_2. представника відповідача - ОСОБА_3.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу за позовом прокурора Чернігівського району в інтересах ОСОБА_1 до TOB СП «Інвест-Екоір» про стягнення компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку з неотриманням трудової книжки та внесення змін до трудової книжки. -

встановив:

Прокурор Чернігівського району в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, уточнивши в ході розгляду справи позовні вимоги, просить стягнути з TOB СП „Інвест-Екоір" невиплачений середній заробіток за весь період затримки видачі трудової книжки з 16 березня 2011 року по 18 квітня 2011 року в сумі 1000 грн., компенсацію за невикористані відпустки в сумі 4000 грн. та зобов'язати відповідача внести зміни до трудової книжки і видати новий наказ про звільнення, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач, припиняючи з нею трудовий договір, не провів остаточний розрахунок, своєчасно не видав трудову книжку та видав наказ про звільнення раніше, ніж позивач припинила виконувати обов'язки продавця.

В судовому засіданні позивач та представник прокуратури уточнені позовні вимоги підтримати, просили їх задовольнити та стягнути на користь ОСОБА_1 суми, зазначені в позові.

Представник відповідача позов не визнав, зазначивши, що остаточний розрахунок з ОСОБА_1 проведено в день її звільнення і відповідач заборгованості з будь-яких виплат перед нею не має.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено і сторонами в судовому засіданні не заперечувалось, що ОСОБА_1 перебувала з відповідачем в трудових відносинах, працюючи на посаді продавця в кафе-барі, належному ДП «Інвест-Екоір-1», розташованому в смт. Олишівка. Чернігівського району. Наказом від 2 березня 2011 року позивача звільнено з роботи за згодою сторін. На момент звільнення з ОСОБА_1 не було проведено повного розрахунку, тобто їй не були виплачені всі належні від TOB СП „Інвест-Екоір" суми.

З позову вбачається, що ОСОБА_1 не виплачена компенсація за невикористані з 2006 року щорічні відпустки. Статтею 75 КЗпП України визначено, що щорічна відпустка надається працівникові тривалістю не менш як 24 календарні дні за відпрацьований рік. який відлічується з дня укладення трудового договору. Трудовий договір з ОСОБА_1 укладено 1 лютого 2006 року і припинено 16 березня 2011 року. Представник відповідача суду наказів про надання ОСОБА_1 щорічних відпусток, а також відповідних платіжних документів, які б підтверджували отримання нею компенсаційних виплат зa невикористані відпустки, не надав, а отже суд вважає не. - схованими доводи позову в частині не проведення з позивачем відповідних виплат при звільненні. Таким чином ОСОБА_1 має право на компенсацію за невикористані відсотки протягом 5 років 1 місяця та 15 днів. Суд, розглядаючи справу в межах заявлених вимог, вважає що з відповідача на користь позивача слід стягнути 4000 грн. відповідної компенсації.

Стороною відповідача не заперечувалось, що при звільненні ОСОБА_1 їй не була своєчасно видана трудова книжка. Представник позивача отримала її лише 18 квітня 2011 року, а отже про затримку видачі трудової книжки та про вказаний в ній день свого звільнення була обізнана з вищезазначеного часу, що не заперечувалось нею в ході розгляду справи. Разом з тим, ст. 233 КЗпІІ України визначено, що за захистом порушеного права працівник може звернутись до суду в тримісячний строк з часу, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Це положення закону не поширюється лише на вимоги про стягнення належної особі заробітної плати, проте вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки трудової книжки та зобов'язання внести до неї зміни не пов'язані з порушенням законодавства про оплату праці. Позивачем не заявлялось клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду в цій частині заявлених вимог і поважності причин його пропуску не наведено, а отже суд вважає, що вимоги позову в частині стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки та зобов'язання видати новий наказ про звільнення і внести зміни до трудової книжки не підлягають задоволенню у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, позивач від сплати судових витрат звільнений, тому 171 грн. судового збору слід стягнути з ТОВ СП „Інвест- Екоір" на користь держави.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88. 209. 212-215, 217 ЦПК України, ст.ст. 75, 82, 83, 116, 117, 233, КЗпП України, ст. 9 Закону України "Про відпустки" від 15 листопада 1996 року, № 504/96-ВР, Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року. № 100. (з наступними змінами). -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до TOB СП ,.1нвест-Екоір'' про стягнення компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку з неотриманням трудової книжки та внесення змін до трудової книжки - задовольнити частково.

Стягнути з TOB СП „Інвест-Екоір'' на користь ОСОБА_4 4000 грн. компенсації за невикористану відпустку.

В задоволенні іншої частини заявлених вимог - відмовити.

Стягнути з TOB СП ..Інвест-Екоір"' на користь держави судовий збір в сумі 171 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до апеляційного суду Чернігівської області через Чернігівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Н.В. Шитченко