23.11.10 ,

Апеляційний суд Херсонської області

м. Херсон, вул. 295 Херсонської стрілецької дивізії, 1а, 73000, (0552) 45-47-78

Справа №11а-1521/2010 Головуючий в 1-й інстанції: Крапівіна О.П.

Доповідач: Пляс М.Г.

УХВАЛА іменем України

23 листопада 2010 року м. Херсон

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого Годуна В.А.

Суддів Дубченка А.П., Пляса М.Г.,

З участю прокурора Литвиненка О.О.,

Адвоката ОСОБА_1

Засудженого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Генічеського районного суду Херсонської області від 01 вересня 2010 року, -

встановила:

Цим вироком:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин

України, проживаючий ІНФОРМАЦІЯ_3 АР Крим,

раніше не судимий,

засуджений за ч.4 ст. 190 КК України із застосуванням ч.2 ст.69 КК України до 5 років позбавлення волі,

за 4.2 ст.366 КК України із застосуванням ч.2 ст.69 КК України до 2 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України остаточно призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України засуджений звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на два роки, і на нього покладений обов’язок повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.

За ч.І ст.209 КК України ОСОБА_2 виправданий у зв’язку з відсутністю в його діях складу злочину.

Запобіжний захід - підписка про невиїзд.

Вирішено питання про речові докази, арешт на майно ОСОБА_2 знято.

Вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним і засуджений за те, що він, перебуваючи на посаді директора ТОВ НВФ “Ампелос”, яке зареєстроване в ІНФОРМАЦІЯ_4, будучи службовою особою, у липні 2007 року в с.Стокопані Генічеського району Херсонської області, де вказане підприємство орендує землі Стокопанської сільської ради, діючи умисно, маючи на меті незаконне отримання з державного бюджету коштів у відповідності до Постанови КМУ № 587-2005 із змінами та доповненнями відповідно до Постанови КМУ № 613, № 1250-2007, що надаються сільгоспвиробникам за догляд за багаторічними насадженнями/виноградниками/, склав і скріпив печаткою підприємства завідомо неправдиві офіційні документи, а саме:

Iдоговір № 10/01-07 від 10.01.07р., акт виконаних робіт від 29.01.07р., квитанцію до прибуткового касового ордеру №14 від 30.01.07р., відповідно до яких фермерське господарство “Приазов’я” в особі голови господарства ОСОБА_3 начебто виконало у січні 2007 року для ТОВ НВФ “Ампелос” роботи по проведенню суцільного плантажу території площею 82,84га на суму виконаних робіт у розмірі 162366грн.;

- договір № 17/02-07 від 17.02.07р., акт виконаних робіт від 10.04.07р., квитанцію до прибуткового касового ордеру №15 від 12.04.07р., відповідно до яких начебто силами та за рахунок ПП “ОСОБА_4М.” виконані роботи для ТОВ НВФ Ампелос”, пов’язані з підготовкою грунту на території 82,84га, а саме, дискування, глибока культивація, передпосадкова культивація на суму виконаних робіт у розмірі 227810грн. і отримані ПП “ОСОБА_4М.”;

- договір № 02/04-07 від 02.04.07р., акт виконаних робіт від 07.06.07р., квитанцію до прибуткового касового ордеру №21 від 12.07.07р., відповідно до яких начебто силами та за рахунок ПП “ОСОБА_4М.” виконані роботи для ТОВ НВФ Ампелос”, пов’язані з підготовкою саджанців до посадки, транспортування саджанців, буряння ямок, посадка саджанців та нагрібання холмиків і маркування місця посадки саджанців на території 32,84га на суму виконаних робіт у розмірі 243880грн. і отримані ПП “ОСОБА_4М.”;

- договір № 16/04-07 від 16.04.07р., акт виконаних робіт від 29.07.07р., квитанцію до прибуткового касового ордеру №16 від 16.04.07р., відповідно до яких начебто силами та за рахунок ПП “ОСОБА_4М.” виконані роботи для ТОВ НВФ Ампелос”, пов’язані з забезпеченням поливною водою і організацією зрошення виноградника на території 32,84га на суму виконаних робіт у розмірі 32000грн. і отримані ПП “ОСОБА_4М.”

Після цього, з метою реалізації своїх злочинних намірів шляхом обману, достовірно знаючи, що складені ним офіційні документи є підробленими, а також усвідомлюючи, що в обов’язки державної комісії не входить проведення зустрічних звірок, а лише перевіряється фактична наявність виконаних робіт, які ОСОБА_2 організував з меншими матеріальними витратами, ніж це зазначено в документах, надав до державної комісії управління агропромислового розвитку Генічеського району зазначені за відомо неправдиві підроблені офіційні документи. Зазначені умисні шахрайські дії ОСОБА_2 стали підставою для прийняття 07.08.2007р. комісійного рішення щодо включення ТОВ НВФ “Ампелос” до реєстру сільгосппідприємств, які мають право на отримання фінансової підтримки на розвиток виноградарства, та 04.10.2007р. на рахунок ТОВ НВФ “Ампелос” були перераховані бюджетні кошти у сумі 515000грн., що спричинило збитки державі в особливо великому розмірі.

Цим же вироком ОСОБА_2 виправданий за ч.І ст.209 КК України, який органом досудового слідства обвинувачувався в тому, що після незаконного отримання завідомо злочинним шляхом бюджетних коштів у розмірі 515000грн. він умисно, з метою маскування їх походження, шляхом укладання відповідних договорів витратив їх на розвиток господарської діяльності ТОВ НВФ “Ампелос”, а саме: вчинення фінансових операцій /поточних рахунків/, укладання угод на придбання паливно-мастильних матеріалів, придбання саджанців винограду та на інші потреби, пов’язані із веденням підприємницької діяльності.

У своїй апеляції прокурор просить скасувати вирок та направити справу на новий судовий розгляд у зв’язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м’якості. В апеляції зазначено, що суд, виправдавши ОСОБА_2 за ч.І ст.209 КК України, мотивував своє рішення тим, що досудовим слідством не доведено, що він заволодів вказаними грошовими коштами злочинним шляхом, тобто не доведено первинний злочин, і не доведено, яким чином відбулося його збагачення. Однак такий висновок суду не відповідає фактичним обставинам, які встановлені при розгляді справи, оскільки цим же вироком суд визнав доведеною вину ОСОБА_2 у вчинені злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, який передував вчиненню злочину, передбаченого ч.І ст.209 КК України. Крім того, призначаючи покарання, суд застосував ст.ст. 69, 75 КК України, мотивуючи своє рішення тим, що підсудний визнав вину, щиро розкаявся та активно допомагав у розкритті злочину, що не відповідає дійсності, так як ОСОБА_2 в ході судового слідства лише частково визнав свою вину за ч.2 ст.366 КК України, а за ч.4 ст.190 та ч.І ст.209 КК України винним себе не визнав. Разом з тим, суд недостатньо повно оцінив суспільну небезпечність особи підсудного, який вчинив особливо тяжкий злочин з корисливих мотивів, і не вжив будь-яких заходів щодо усунення заподіяної шкоди.

Іншими учасниками судового процесу вирок не оскаржується.

Заслухавши суддю доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляцію, просить скасувати вирок, а справу повернути на новий судовий розгляд, пояснення адвоката і засудженого ОСОБА_2, які заперечували проти апеляції прокурора, останнє слово засудженого ОСОБА_2, в якому він просить залишити вирок без зміни, перевіривши матеріали справи і доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.369 КПК України вирок вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, коли висновки суду, викладені у вироку, містять істотні суперечності.

Так, суд визнав доведеною вину ОСОБА_2 у службовому підробленні офіційних документів і заволодінні грошовими коштами в сумі 515000грн. шляхом обману при обставинах, установлених судом, і кваліфікував його дії за ч.4 ст.190 та

та ст.366 КК України.

Разом з тим, обґрунтовуючи свій висновок про відсутність у діях ОСОБА_2 складу злочину, передбаченого ч.І ст.209 КК України, суд зазначив, що досудовим слідством не доведено, що ОСОБА_2 заволодів вищезазначеними грошовими коштами злочинним шляхом, тобто не доведено первинний злочин, не доведено яким способом відбулося його або інших осіб збагачення, при чому ОСОБА_2 не мав на меті приховування джерела доходу.

Таким чином, висновки суду щодо фактичних обставин справи, викладені у вироку, містять істотні суперечності, оскільки, визнавши доведеним заволодіння засудженим грошовими коштами в сумі 515000грн. шляхом обману, і засудивши його за ч.4 ст.190 та ч.2 ст.366 КК України, суд, виправдав його за ч.І ст.209 КК України, зробивши висновок, що заволодіння засудженим вищезазначеними грошовими коштами злочинним шляхом не доведено.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що суд при розгляді справи та постановлені вироку допустив істотні порушення кримінально- процесуального закону, внаслідок чого вирок суду не можна визнати законним і обґрунтованим, і згідно з вимогами ст.ст.367, 374 КПК України такі порушення є підставою для його скасування з поверненням справи на новий судовий розгляд, під час якого суду першої інстанції необхідно усунути зазначені порушення, повно і всебічно дослідити зібрані у справі докази, дати їм правову оцінку та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

На думку колегії суддів, призначене ОСОБА_2 основне покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано застосував ст.69 КК України і не призначив ОСОБА_2 за ч.2 ст.366 КК України додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати! певні посади або займатися певною діяльністю, не врахувавши, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчинені злочину у сфері службової діяльності, якн спричинені тяжкі наслідки.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Генічеського районного суду Херсонської області від 01 вересня 2010 року задовольнити частково.

Вирок Генічеського районного суду Херсонської області від 01 вересня 2010 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд у той же суд, але в іншому складі суду.

Головуючий: Пляс М.Г.