07.12.10 ,
Апеляційний суд Херсонської області
м. Херсон, вул. 295 Херсонської стрілецької дивізії, 1а, 73000, (0552) 45-47-78
Справа № 1 la-1585/2010 Головуючий в 1-й інстанції: Марків Т.А.
Категорія ч.І ст. 240, ч.2 ст.367 КК України Доповідач: Пляс М.Г.
УХВАЛА
Іменем України
07 грудня 2010 року м. Херсон
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого Пляса М.Г.
Суддів Сажинова В.В., Коровайко О.І.
З участю прокурора Литвиненка О.О.
Засудженого ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та засудженого ОСОБА_1 на вирок Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 22 вересня 2010 року, -
встановила:
Цим вироком:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, мешканець с.Наталівка Каховського району Херсонської області, не судимий,
засуджений за ч.І ст. 240 КК України на один рік обмеження волі,
за ч. 2 ст. 367 КК України на два роки позбавлення волі з позбавленням права
обіймати виборні посади в органах місцевого самоврядування строком на один рік.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді двох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати виборні посади в органах місцевого самоврядування строком на один рік.
Відповідно до ст. 75, п. З ч. 1 ст. 76 КК України засуджений звільнений від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовий строком на один рік, і на нього покладені обов'язки повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи чи навчання.
Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.
Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що він, обіймаючи посаду голови Костогризівської сільської ради Каховського району Херсонської області, порушив вимоги п. 9 ч. 1 ст. 44 Водного Кодексу України: без дозволу на спеціальне водокористування умисно організував незаконне видобування сільською радою з розташованих в с. Костогризове, с. Наталівка, с. Богданівка Каховського району Херсонської області артезіанських свердловин (які перебувають на балансі Костогризівської сільської ради Каховського району Херсонської області та е комунальною власністю) підземних вод - корисних копалин загальнодержавного значення, добувши у такий спосіб у період з 2007 року по 2009 рік 466 782,7 мЗ І підземних прісних вод.
При цьому ОСОБА_1, обіймаючи посаду голови Костогризівської сільської ради Каховського району Херсонської області, не виконав повноважень, передбачених ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», в зв'язку із несумлінним ставленням до них: в порушення вимог ч. 1 ст. 8 Господарського Кодексу України у період з 2007 року по 2009 рік організував здійснення сільською радою централізованого водопостачання населенню с. Костогризове, с. Наталівка, с. Богданівка Каховського району Херсонської області за відповідну плату, чим спричинив тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам - збитки в розмірі 141 680,76 грн.
В апеляціях:
-прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, вважає вирок незаконним у зв’язку з порушенням судом вимог ст.64, 334 КПК України, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, невірною кваліфікацією дій засудженого та м’якістю призначеного покарання. Просить вирок скасувати і повернути справу на новий судовий розгляд;
-засуджений ОСОБА_1 посилається на однобічність як досудового, так і судового слідства, невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, неправильне застосування кримінального закону та істотне порушення кримінально-процесуального закону, відсутність в його діях складу будь- якого злочину. Вказує, що він не організовував умисно незаконного видобування підземних вод з артезіанських свердловин і не здійснював централізованого водопостачання населенню, а значить його діями збитки не були заподіяні і тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам не спричинені. Обвинувачення його у невиконанні своїх повноважень через несумлінне ставлення до них нічим не підтверджене і не базується на фактах, адже він зробив все можливе для якнайшвидшого оформлення документації по відновленню роботи «Сількомунгоспу». Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», управління комунальним майном належить виключно до компетенції сесії сільської ради. Він особисто виносив на розгляд сесії Костогризівської сільської ради питання про подальше водопостачання, пропонуючи різні варіанти, такі як створення нового «Сількомунгоспу» чи приєднання до сусіднього Семенівського «Сількомунгоспу», однак депутати відмовилися прийняти рішення з цього питання, а одноособово він його вирішити не мав компетенції. Крім того, у вироку суду не зазначено, в чому полягає його службова недбалість, і які конкретно службові обов'язки й у якому порядку він повинен був виконати у даній обстановці, які із них він не виконав чи виконав неналежно, та в чому полягає його несумлінність, як того вимагає ст. 367 КК України. Також судом не було з'ясовано, чи мав він реальну можливість виконати певні обов'язки у даній обстановці. Просить вирок скасувати, а кримінальну справу закрити.
Заслухавши суддю доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, і заперечував проти апеляції засудженого, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію і заперечував проти задоволення апеляції прокурора, останнє слово засудженого, в якому він просив вирок скасувати, а справу закрити, перевіривши матеріали справи і доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції підлягають частковому задоволенню, а вирок скасуванню з поверненням справи на додаткове розслідування з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.22 КПК України прокурор, слідчий зобов’язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого.
Вказані вимоги закону органом досудового слідства належним чином не виконані. Крім того, в порушення вимог ст.132 КПК України обвинувачення, яке пред’явлене ОСОБА_1, є неконкретним.
Згідно з положеннями ст.374 КПК України апеляційний суд скасовує вирок і повертає справу на додаткове розслідування у випадку, коли при апеляційному розгляді справи встановлено таку однобічність або неповноту досудового слідства, які не можуть бути усунені в судовому засіданні.
Як вбачається із постанови про притягнення в якості обвинуваченого і обвинувального висновку, ОСОБА_1 обвинувачується за ч.2 ст.364 КК України в тому, що він, будучи службовою особою, без створення комунального підприємства та оформлення дозволу на спеціальне водокористування, внаслідок невиконання повноважень, передбачених Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”, зловживаючи владою, в період з 2007 по 2009 рік організував здійснення централізованого водопостачання населенню с.Костогризово, с.Наталівка та с.Богданівка, чим спричинив тяжкі наслідки охоронюваним державним інтересам у вигляді матеріальних збитків в розмірі 141 680,76грн., і за ч.І ст.240 КК України в тому, що він, будучи відповідальною особою, без дозволу на спеціальне водокористування умисно організував видобування Костогризівською сільською радою з розташованих в с. Костогризово, с. Наталівка, с. Богданівка Каховського району Херсонської області артезіанських свердловин, які перебувають на балансі Костогризівської сільської ради, підземних вод - корисних копалин загальнодержавного значення, добувши у такий спосіб у період з 2007 року по 2009 рік 466 782,7 мЗ підземних прісних вод, чим заподіяв державі матеріальних збитків на суму 141 680,76грн.
Орган досудового слідства не конкретизував, які саме умисні дії по організації незаконного видобування Костогризівською сільською радою підземних вод і здійсненню централізованого водопостачання населенню вчинив сільський голова ОСОБА_1 одноособово, і в чому полягає зловживання владою та використання ним свого службового становища всупереч інтересам служби. Крім того, незрозумілий термін “відповідальна особа”, який слідчий вжив щодо ОСОБА_1, пред’явивши йому обвинувачення за ч.І ст.240 КК України.
Відповідно до матеріалів справи, ще 08.08.2004р. з балансу КСП “Богданівське” на баланс Костогризівської сільської ради передано 3 артезіанські свердловини в с.Богданівна, з яких здійснювалося видобування підземних вод. ОСОБА_1 набув повноважень сільського голови 12.04.2006р., але орган досудового слідства обвинувачує його в організації незаконного видобування підземних вод і здійснення централізованого водопостачання населенню за період з 2007 по 2009 рік. Ця обставина залишилася поза увагою органу досудового слідства, який не з’ясував, ким і на якій підставі здійснювалося видобування підземних вод Костогризівською сільською радою до 2007 року, у тому числі в період часу, коли ОСОБА_1 вже був обраний сільським головою. Крім того, період часу, протягом якого згідно обвинувачення ОСОБА_1 вчинив злочини, є неконкретним.
Відповідно до п.4 ст.64 КПК України при провадженні досудового слідства підлягають доказуванню характер і розмір шкоди, завданої злочином.
Пред’явивши ОСОБА_1 обвинувачення у організації незаконного видобування 466 782,7 мЗ підземних вод і спричинені тяжких наслідків охоронюваним законом державним інтересам у вигляді матеріальних збитків на суму 141 680,76грн., орган досудового слідства, в порушення вимог ст.ст.64, 223 КПК України, в обвинувальному висновку взагалі не зазначив доказів, які б підтверджували об’єм незаконно видобутої води і розмір збитків.
Разом з тим, в матеріалах справи є розрахунок збитків по с.Богданівка (а.с.11- 12) і розрахунок збитків по с.Костогризово (а.с.14). Обидва розрахунки виконані співробітниками державної екологічної інспекції Херсонській області, але тарифи за ІмЗ води за один і той же період у цих розрахунках різні. При цьому, розрахунки виконані згідно Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Мінприроди України від 18.05.95р. за № 37, аз 24.08.2009р. згідно Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Мінприроди України від 27.07.2009р. за № 389. Згідно останньої Методики при розрахунку збитків застосовується коефіцієнт 100.
Орган досудового слідства не дослідив ці протиріччя у розрахунках, не з’ясував, чи підлягає застосуванню вказаний коефіцієнт при кваліфікації дій ОСОБА_1
І.Л. за кваліфікуючою ознакою - спричинення тяжких наслідків охоронюваним законом державним інтересам у вигляді матеріальних збитків, або відноситься лише до цивільно-правових відносин, у тому числі і до розміру цивільного позову в кримінальній справі, якщо такий пред’являється, не призначив, у разі необхідності, експертизу, і фактично не встановив дійсну вартість видобутих корисних копалин.
Таким чином, орган досудового слідства допустив таку однобічність і неповноту досудового слідства, які не можуть бути усунені в судовому засіданні.
У зв’язку з цим вирок суду підлягає скасуванню з поверненням справи на додаткове розслідування, під час якого необхідно усунути зазначені недоліки, повно і всебічно дослідити фактичні обставини справи, у тому числі і ті, на які посилається ОСОБА_1 в своїй апеляції.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 22 вересня 2010 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу повернути на додаткове розслідування Херсонському міжрайонному природоохоронному прокурору.
Головуючий: Пляс М.Г.
-
-