Справа № 1 -22 2007 p.

ВИРОК

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

30 січня 2007 року                  Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді Могили А.Б.

з участю секретаря                   Савчин Г.Б.

потерпілої                                 ОСОБА_1

представника потерпілої ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Богородчани справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженки та жительки АДРЕСА_1 Богородчанського району Івано-Франківської області, громадянки України, не одруженої, з повною загальною середньою освітою, на утриманні має одну неповнолітню дитину, не працюючої, не судимої, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 125 ч. 1 КК України, -

встановив:

ОСОБА_3 завдала ОСОБА_1 умисне легке тілесне ушкодження.

Цей злочин підсудна вчинила за наступних обставин.

ІНФОРМАЦІЯ_2року біля 19 години на земельній ділянці неподалік житлового будинку ОСОБА_1, що знаходиться в АДРЕСА_1Богородчанського району, ОСОБА_3 зваливши ОСОБА_1 на землю, умисно завдала їй руками, ногами, а потім палкою, якою тримала в руках та гнала худобу, ударів в ділянку голови і по всьому тілу, спричинивши легкі тілесні ушкодження.

В судовому засіданні підсудна своєї вини не визнала та пояснила, що ІНФОРМАЦІЯ_2року біля 19 години гнала худобу біля присадибної ділянки ОСОБА_1 На зустріч їй ішла потерпіла, а коли наблизилася до неї, то почала її ображати та махати руками. В цей час вона вела на шнурку корову, а тому ніяк не могла завдати ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, як про це зазначено у скарзі. Скарга ОСОБА_1 є наслідком тривалих неприязних стосунків між ними з приводу її звернення до сільської ради про вчинення потерпілою перешкод у користуванні стежкою. Позовні вимоги про стягнення моральної шкоди не визнала.

Вина підсудної у вчиненні вищезазначеного злочину доведена наступними доказами.

Показаннями потерпілої ОСОБА_1, яка в судовому засіданні пояснила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року біля 19 години ОСОБА_3 гнала худобу біля її присадибної ділянки. Вона вийшла їй назустріч щоб просити не гнати худобу по її земельній ділянці. З цього приводу між ними виникла сварка, в процесі якої підсудна її штовхнула й вона впала. Після цього, ОСОБА_3 почала бити її палкою, якою гнала худобу по голові та завдавати удари руками й ногами по всьому тілу. Щоб вона не кричала підсудна закрила їй рот кінцями хустки. Від отриманих тілесних ушкоджень вона тривалий час не могла самостійно поратися по господарству, вживати їжу, з тілесними ушкодженнями обличчя їй було соромно появлятися перед односельчанами, вона змушена була витрачати гроші на медикаменти. Тому просила стягнути з підсудної моральну шкоду та затрачені кошти на лікування.

Показаннями свідка ОСОБА_4., яка в судовому засіданні пояснила, що ІНФОРМАЦІЯ_2року біля 19 години пораючись на вулиці по господарству чула викрики ОСОБА_1 та ОСОБА_3 Зайшовши з ранку наступного дня до ОСОБА_1 побачила, що її обличчя все в синяках та дізналася, що її побила ОСОБА_3

Даними протокол - заяви потерпілої про злочин від ІНФОРМАЦІЯ_3 року, щодо спричинення їй тілесних ушкоджень ОСОБА_3 (а.с. 12 ).

Даними протоколу дільничного інспектора міліції НОМЕР_1 офіційного застереження ОСОБА_3 про недопущення антигромадської поведінки та створення конфліктів із ОСОБА_1 (a.c.14 ).

Згідно з висновком судово-медичного дослідження (огляду)НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_4 року при з'ясуванні обставин отримання тілесних ушкоджень потерпіла заявила про їх спричинення підсудною ІНФОРМАЦІЯ_2 року. За даними висновку у ОСОБА_1 малися тілесні ушкодження у вигляді синців тім'яної ділянки, ділянки обох очей, грудної клітки, лівої верхньої кінцівки, лівої лопатки, забою з травматичним набряком м'яких тканин в ділянці носа, садна в ділянці підборіддя, неповного травматичного вивиху другого зуба на нижній щелепі зліва, забою з травматичним набряком м'яких тканин та синця в лобній ділянці зліва, які утворилися від дії тупих твердих предметів і відносяться до легких тілесних ушкоджень (а.с.16-17).

Таким чином, суд, оцінивши в сукупності наведені докази прийшов до переконання про доведеність вини підсудної ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 125 ч.1 КК України.

Показання підсудної ОСОБА_3 про те, що ніяких ударів ОСОБА_1 вона не завдавала є необгрунтованими, оскільки з їх допомогою підсудна намагалася уникнути кримінальної відповідальності. Дані показання спростовується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме поясненнями потерпілої, свідка та даними висновку судово-медичного дослідження потерпілої.

Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ст. 125 ч. 1 КК України, так як вона своїми діями завдала ОСОБА_1 легких тілесних ушкоджень.

Призначаючи покарання підсудній, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної та обставини, що пом'якшують та обтяжують її покарання.

Обставин, які б обтяжували покарання підсудної судом не встановлено.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудної ОСОБА_3 суд визнає те, що вона має на своєму утриманні одну неповнолітню дитину та раніше не судима.

Враховуючи наведені пом'якшуючі покарання обставини та те, що підсудна ніде не працює і не має інших доходів, суд вважає, що їй слід призначити покарання у вигляді громадських робіт.

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 задовольнити частково, стягнувши з підсудної в користь потерпілої, з урахуванням ступеню моральних страждань останньої внаслідок вчиненого злочину, 850 грн. моральної шкоди. Крім того, з ОСОБА_3 слід стягнути в користь ОСОБА_1 кошти за надану їй правову допомогу. В задоволенні позову в частині стягнення 51, 30 грн., затрачених потерпілою на лікування, слід відмовити за недоведеністю позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 323, 324, 327 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 125 ч.1 КК України та призначити покарання у вигляді сто годин громадських робіт.

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 850 грн. моральної шкоди та 150 грн. за надану юридичну допомогу. В задоволенні решти позовних вимог відмовити за недоведеністю.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Богородчанський районний суд шляхом подання апеляції.