Справа №2-а-241/09

КРАСНОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

Іменем України

        3 червня  2009 року                                                           м. Красноград

Красноградський районний суд Харківської області у складі:

             головуючого судді - ДУДЧЕНКО В.О.,

             при секретарі     - ЗІНЧЕНКО Л.В.,

 розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до  Управління праці та соціального захисту населення Красноградського району про визнання неправомірними його дій по нарахуванню і виплаті належних коштів на оздоровлення, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом в яком прохає зобовязати Управління праці та соціального захисту населення в Красноградському районі провести перерахунок та виплатити належні кошти на оздоровлення, як учаснику ліквідації наслідків на ЧАЕС у відповідності до положення ч.4 ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а саме за 2008р. – 1970грн.  

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав, пославшись на доводи викладені в позові.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився. Відповідно до листа начальника  відділу з питань праці та зайнятості населення, заступника начальника управління праці та соціального захисту населення Красноградської РДА, вона просить розглянути справу у відсутність їх представника, позов не визнає з наступних підстав.

В запереченнях зазначають, що позивачу як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2-ї категорії відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та Постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” була виплачена щорічна допомога на оздоровлення, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії 3-ї групи інвалідності в розмірі по 90 за вказані роки. Компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Кабінет Міністрів України, виконуючи Закон України про Державний Бюджет на відповідний рік, здійснює видатки на реалізацію положень Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які  постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в межах асигнувань, затверджених Верховною Радою України, що в даному випадку Управлінням праці та соціального захисту населення в Красноградському районі виплачено позивачу за 2008 рікки соціальна допомога на оздоровлення 90 грн.

З урахуванням викладено суд прийшов до висновку про розгляд справи за відсутністю представника Управління праці та соціального захисту населення Красноградського району, на підставі наявних у справі доказів.

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи вважає, що позов необхідно задовольнити частково з наступних підстав.

Позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС та є учасником ліквідації наслідків даної аварії, який віднесений до 1 категорії та має 3-ю групу інвалідності, що підтверджується відповідним посвідченням – Серія А №НОМЕР_1, як ліквідатор наслідків на ЧАЕС, про що відповідачем не заперечується.

 Відповідно до ч.4 ст.48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ІІ, щорічна допомога на оздоровлення постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АС 3-ї групи інвалідності щорічна допомога на оздоровлення виплачується в розмірі 4 мінімальних заробітних плат. Згідно із ч.7 ст. 48 цього ж Закону, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а саме п.п.11 п.28 розділу 2, стаття 48  Закону України „Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  щодо розміру та порядку виплати щорічної допомоги на оздоровлення викладена в новій редакції.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року зазначене положення Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було визнано неконституційним.

Таким чином, виходячи із зазначеного рішення Конституційного Суду України, в 2008 році органи соціального захисту населення повинні були здійснювати виплату щорічної допомоги на оздоровлення в порядку та розмірах, визначених базовим законом, редакції, що діяла до внесення змін Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

При цьому суд приходить до висновку, що встановлений у 2005 році Постановою КМУ №562 розмір щорічної допомоги на оздоровлення, відповідно до якої позивачу і проводились відповідні виплати, не відповідав розміру, встановленому законом.

Кабінет Міністрів України не уповноважений Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зменшувати встановлені цим законом конкретні розміри доплат, пенсій і компенсацій, зокрема, допомоги на оздоровлення. Навпаки, частиною 1 ст. 67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що конкретні розміри усіх доплат, пенсій і компенсацій передбачених цим Законом, підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч.5 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення.

Зі змісту Закону України «Про Державний бюджет України на відповідні роки та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визначений мінімальний розмір заробітної плати, а тому не вбачається будь-яких обмежень щодо можливостей застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»

При цьому суд приймає до уваги, що зазначені виплати щорічної грошової допомоги на оздоровлення здійснюються щороку та мають разовий характер. Таким чином право особи на їх отримання та обов’язок органів соціального захисту населення здійснити такі виплати припиняються з моменту виплати певних сум, розмір яких визначається на час їх здійснення.

Виходячи із завдання адміністративного судочинства на адміністративні суди покладено обов’язок при оскарженні рішень, дій або бездіяльності суб’єктів владних повноважень, якими є органи соціального захисту населення, перевіряти оскаржувані рішення, дії або бездіяльність на їх відповідність певним критеріям, визначеним ч.3 ст.2 КАС України.

Перевіряючи правомірність дії органів соціального захисту населення щодо здійснення  виплат щорічної грошової допомоги на оздоровлення, суд вважає за необхідне застосовувати законодавство, яке діяло на час їх вчинення, виходячи з наступного.

З 01.01.2008 року по 22.05.2008 року конкретні розмір разової грошової щорічної допомоги на оздоровлення, особам, які постраждали, внаслідок ліквідації на Чорнобильської АЕС були встановлені певними нормами Законом України «Про Держаний бюджет України на 2007 рік» та Законом України «Про Держаний бюджет  України та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», відповідно.

Таким чином, органи соціального захисту населення, здійснивши у зазначений період, виплату щорічної грошової допомоги на оздоровлення у розмірах, встановлених законом про державний бюджет на відповідний рік, правомірно діяли, на підставі у межах повноважень та у спосіб, що визначено діючим законодавством України. Отже, з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року органи соціального захисту населення не мали повноважень здійснювати зазначені виплати у розмірах встановлених ст.48 «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки протягом цього часу положення базових законів не діяли.

Застосування законодавства України у такий спосіб, ґрунтується на висновках Конституційного Суду України, наведених в мотивувальній частині рішення від 03.10.1997 року №4-зп, який у п.3  зазначив наступне: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо покладення на органи соціального захисту населення обов’язку здійснити виплату щорічної допомоги на оздоровлення, особам, які отримали таку допомогу протягом з 01.01.2008р. по 22.05.2008р., у розмірах встановлених законом про державний бюджет на відповідний рік. Протягом цього часу органи соціального захисту населення діяли у відповідності з приписами діючого законодавства, а враховуючи разовий характер цих виплат, в момент їх здійснення особа реалізувала своє право на їх отримання, і як наслідок, у органу соціального захисту населення припинився обов’язок щодо їх виплати.

Між тим, особи, які протягом визначеного часу не отримали виплату щорічної допомоги на оздоровлення, або така допомога їм була сплачена після 22.05.2008 року, мають право на її отримання у розмірах, встановлених базовими законами, а саме статтею 48 «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».    

Така позиція ґрунтується на приписах ч.2 ст.152 Конституції України та Рішеннях Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та від 22.05.2008 року.

Враховуючи зазначені рішення, якими визнано неконституційними положення   Закону України «Про Держаний бюджет України на 2007 рік» та Закону України «Про Держаний бюджет  України та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими внесено зміни або зупинено на відповідний рік дію статті 48 «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з моменту їх ухвалення, а саме з 22.05.2008 року, органи соціального захисту населення, застосовуючи положення законів, що визнані неконституціними діяли протиправно, всупереч приписам базових законів, які підлягали застосуванню при визначенні розміру щорічної допомоги на оздоровлення.

Відповідно до довідки представленої відповідачем, ОСОБА_1 була виплачена щорічна грошова допомога на оздоровлення, як учаснику ліквідації наслідків на ЧАЕС 1-ї категорії 3-ї групи інвалідності, про що не заперечував сам позивач у судовому засіданні:

- за 2008р. – 90грн. (16.09.2008р.),  тобто після 22.05.2007р., а отже органи соціального захисту населення, застосовуючи положення законів, що визнані неконституціними діяли протиправно, всупереч приписам базових законів, які підлягали застосуванню при визначенні розміру щорічної допомоги на оздоровлення, в зв’язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню .

Крім того, задовольняючи позов частково, суд враховує, що виходячи із способів захисту порушеного права, визначених ч.3 ст.105 КАС України, адміністративний суд, встановивши наявність протиправної поведінки суб’єкту владних повноважень має зобов’язати його до правової поведінки, шляхом покладення певного обов’язку, в даному випадку здійснення нарахування та виплати недоплачених сум допомоги, встановлених базовим законом, з урахуванням фактично здійснених виплат.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходить також з того, що вимоги про стягнення з Управління пенсійного фонду в Красноградському районні Харківської області щомісячної державної соціальної допомоги у визначеній позивачем конкретної грошової суми не підлягають задоволенню, оскільки такі виплати не були йому  нараховані, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування таких доплат замість органу, якому надані такі повноваження.

На підставі викладеного, керуючись ст.152 Конституції України, ст.48, 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст.ст.6-14, 71, 159-163, 167, 186 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації Харківської області щодо неповної невиплати щорічної допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 за 2008р.

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації Харківської області здійснити перерахунок та провести відповідні виплати щорічної допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 за 2008р., у відповідності до положення ч.4 ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, в редакції закону станом на 22.05.2008р. у відношенні до розміру мінімальної заробітної плати з урахуванням фактично виплачених сум у 2008 році.

В іншій частини адміністративного позову - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного адміністративного суду Харківської області через Красноградський районний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.

Суддя: