Справа №: 2-а-1327/2011

Провадження №: -

ПОСТАНОВА

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2011 року м. Долина

Суддя Долинського районного суду Iвано-Франкiвської областi ОСОБА_1, розглянувши у порядку скороченого провадження в приміщенні суду в мiстi Долина справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Долинському районі про зобов’язання управління Пенсійного фонду України в Долинському районі здійснити підвищення пенсії,-

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просить поновити строк звернення до суду, визнати неправомірною відмову відповідача у проведенні перерахунку та виплаті їй як дитині війни належної щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити їй як дитині війни щомісячне підвищення до пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 01.07.2007 року по день ухвалення судом рішення; зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Долинському районі нараховувати та виплачувати їй в подальшому щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни в розмірі, визначеному ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тобто підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Свої вимоги мотивує тим, що вона народилася 08.01.1945 року, згідно Закону України «Про соцiальний захист дiтей вiйни» має статус дитини війни. Управлiння Пенсiйного фонду України в Долинському районi Івано-Франківської області з невiдомих причин не проводить їй виплату щомісячного пiдвищення пенсiї як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». На подану нею письмову заяву відповідач відмовив у проведенні перерахунку вказаного підвищення, в зв’язку з чим вона змушена була звернутися в суд з даним позовом.

Представник відповідача подав заперечення на позов, в якому просить розгляд справи проводити у його відсутності та зазначає, що управління ПФ України в Долинському районі не виплачувало дітям війни передбачене Законом України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії у зв’язку з відсутністю коштів у Пенсійному фонді та відсутністю програмного забезпечення, яке б давало можливість проводити відповідні нарахування. Крім цього, визначення мінімального розміру пенсії за віком, згідно якого позивачка проводить свої розрахунки, визначено лише ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому, ч. 3 цієї статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за цим Законом, тому зазначене визначення мінімального розміру пенсії за віком до обчислення підвищень згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовуватись не може. При визначенні розміру підвищення управління керувалося чинним законодавством, в тому числі Законом України «Про Державний бюджет на 2010 рік». Починаючи з 22.05.2008 року по даний час позивачка отримує підвищення до пенсії як дитина війни у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». Просив відмовити позивачці в задоволенні позову.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши повідомлені позивачкою та представником відповідача обставини, приходить до висновку, що даний адміністративний позов належить до часткового задоволення з врахуванням наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є дитиною війни, а тому на неї поширюється положення Закону України «Про соціальний захист дітей війни», про що свідчить копія паспорта серії СС № 425566 від 22.12.1997 року, виданого Долинським РВ УМВС в Івано-Франківській області з відтиском штампа «Дитина війни», який посвідчений підписом начальника управління праці та соціального захисту населення Долинської РДА.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України.

В ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок — 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Згідно ст. 52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» від 27.04.2010 р. прожитковий мінімум у 2010 р. на одну особу для осіб, які втратили працездатність, встановлений у розмірах: з 01 січня -695 грн., з 01 квітня -706 грн., з 01 липня – 709 грн., з 01 жовтня -723 грн., з 01 грудня – 734 грн.

Із заперечень представника відповідача УПФ України в Долинському районі при нарахуванні підвищення до пенсії дітям війни з 22.05.2008 року, останній керувався постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28 травня 2008 року.

Суд не може погодитися з позицією представника управління Пенсійного фонду України в Долинському районі щодо правильності нарахування позивачці підвищення до пенсії як дитині війні у розмірах, визначених цією постановою.

Пунктом 8 зазначеної постанови Кабінету міністрів України встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,1 гривні, з 1 липня - 48,2 та з 1 жовтня - 49,8 гривні. В п. 15 постанови визначено дату набрання чинності постанови - з 22 травня 2008 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визначає, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з положенням ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, посилання відповідача на положення постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28 травня 2008 року є безпідставнимі таким, що звужує обсяг передбачених законом прав позивачки. Суд вважає за необхідне при вирішенні даного спору застосувати положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», як нормативний акт, який має вищу юридичну силу над підзаконними нормативними актами.

Відповідно до ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З адміністративним позовом до суду позивачка звернулася 16.02.2011 року, про що свідчить штамп суду. Тому суд вважає за необхідне розглядати позовні вимоги за період з 16.08.2010 року по день ухвалення судом рішення.

Вимога позивачки про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови виплачувати їй як дитині війни належну щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність є обгрунтованою та підлягає до задоволення. Одночасно суд не приймає аргумент представника відповідача щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань.

Вимога позивачки про зобов’язання відповідача виплачувати їй в подальшому щомісячне підвищення пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не підлягає до задоволення, оскільки у відповідності до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист порушених прав, свобод та інтересів особи, тому не можна зобов'язати відповідача на майбутнє вчиняти певні дії, так як відсутні факти порушення пенсійних прав позивачки в майбутньому.

Таким чином, оскільки позивачці надано статус дитини війни, вона має право на соціальні гарантії, визначені Законом України «Про соціальний захист дітей війни». У 2010 році відповідач виплачував позивачці підвищення до пенсії у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28 травня 2008 року, тому, з урахуванням пріоритетності законів над підзаконними нормативно-правовими актами, суд вважає за необхідне зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_2підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" та законами України про державний бюджет на відповідні роки, із врахуванням виплачених сум за період з 16.08.2010 року по 01.03.2011 р., тому позов слід задовольнити частково.

На підставі ст. 17 п. 1 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», ст. 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року, ст. 19 Конституції України, ст.ст. 3, 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. 52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік», ст. 24 Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік», постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду» № 497 від 11.04.2000 року, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 71, 99, 100, 161-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Долинському районі про зобов’язання управління Пенсійного фонду України в Долинському районі здійснити підвищення пенсії задовольнити частково.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", та з врахуванням виплачених сум за період з 16.08.2010 року по 01.03.2011 року.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10 (десяти) днів з дня її отримання до Львівського апеляційного адміністративного суду через Долинський районний суд.

Суддя: