Справа № 1– 102/ 2009

 ВИРОК

іменем  України

       14 травня 2009 року                                                                       м. Самбір

       Самбірський міськрайонний суд  Львівської області

у складі: головуючого -  судді  Кравціва В.І.,

                при секретарі               Лимар Л.І.,

                з участю прокурора    Коліщук З.М.,

                потерпілої                    ОСОБА_1,

                її законного представника ОСОБА_2,

                підсудної                      ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення    

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки с. П’яновичі,  Самбірського району, Львівської області, громадянки України, з професійно-технічною освітою, неодруженої, військовонезобов’язаної, непрацюючої, несудимої, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 9 серпня 2008 року о 00 годин 30 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, у приміщенні Народного дому у с. П’яновичі Самбірського району Львівської області, під час дискотеки, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що проявилося у тому, що вона безпричинно пристала до ОСОБА_1, котра танцювала, схопивши руками за волосся, повалила її на землю та нанесла два удари ногою у нижню частину тіла, спричинивши легкі тілесні ушкодження, внаслідок чого була призупинена дискотека, а ОСОБА_1 заподіяні фізичні та моральні страждання.

Під час судового розгляду ОСОБА_3 винуватою себе визнала повністю і показала, що 09 серпня 2008 року після вживання алкогольних  напоїв вона знаходилася на дискотеці в Народного домі у с. П’яновичі Самбірського району. Приблизно о 00 годин 30 хвилин, коли вона виходила із танцювального залу, її хтось штовхнув плечем і тоді вона повернулася та побачила ОСОБА_1, котра танцювала в колі з іншими дівчатами. Вона підійшла до ОСОБА_1 і, схопивши рукою за волосся, повалила на підлогу, після чого нанесла їй два удари ногою у нижню частину тіла. У цей момент в залі  Народного дому увімкнули світло та припинили дискотеку, а до неї, ОСОБА_3, підійшов її співжитель і забрав її.

Крім повного визнання ОСОБА_3 своєї вини її винуватість у вчиненні хуліганства доведена показаннями потерпілої та іншими доказами, зібраними під час провадження досудового слідства.

Так, потерпіла ОСОБА_1 показала, що 09 серпня 2008 року приблизно о  00 годин 30 хвилин, коли вона з подругами танцювала на дискотеці у Народному домі в с. П’яновичі Самбірського району до неї підійшла ОСОБА_3, та взявши за руку, спитала чому вона її штовхнула, на що вона відповіла ОСОБА_3, що не штовхала її. Тоді ОСОБА_3 схопила її за волосся і різко потягнула до підлоги, від чого вона впала на коліна. У цей момент ОСОБА_3 нанесла їй два удари ногою по її  правій нозі. Після цього у залі увімкнули світло та  припинилась музика.

У зв’язку з тим, що ОСОБА_3 вчинила хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, яка проявилася у зриві громадського заходу та у спричиненні потерпілій тілесних ушкоджень, вона повинна нести кримінальну відповідальність за ч. 1 ст. 296  КК України.

При призначенні ОСОБА_3 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, особу винної, обставини що пом’якшують та обтяжують її покарання.

ОСОБА_3 вчинила злочин невеликої тяжкості.

По місцю проживання вона характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину.

Пом’якшуючі покарання ОСОБА_3 обставини - щире  каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обтяжуюча покарання ОСОБА_3 обставина -  вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння.

    Ураховуючи наведене, суд вважає, що для виправлення та попередження нових  злочинів  ОСОБА_3  необхідно  призначити  покарання у  виді штрафу і є підстави застосувати до неї амністію та звільнити її від призначеного покарання на підставі п. в) ст. 1 Закону України від 12 грудня 2008 року «Про амністію», оскільки вона вчинила умисний злочин,   який не є тяжким або особливо тяжким, на день набрання чинності Закону України від 12 грудня 2008 року «Про амністію» мала дитину, якій не виповнилось 18 років і не позбавлена батьківських прав та не заперечує  проти застосування до неї амністії і обставин, при яких амністія не застосовується, немає.

    Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, ст.ст. 85, 86 КК України, п. в)             ст. 1 Закону України від 12 грудня 2008 року «Про амністію», суд

засудив:  

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.1  ст.296 КК України та призначити покарання – штраф у розмірі 8600(вісім тисяч шістсот) гривень.

На підставі п. в) ст. 1 Закону України від 12 грудня 2008 року «Про амністію» застосувати до ОСОБА_3 амністію та звільнити її від призначеного покарання у виді штрафу у розмірі 8600 (вісім тисяч шістсот) гривень.

Запобіжний захід, обраний щодо ОСОБА_3 у виді підписки про невиїзд, залишити до набрання вироком законної сили.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області через місцевий суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту проголошення вироку.

Суддя