ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2015 року м.Житомир справа № 806/6905/13-a

                                                             категорія 10.2.4

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чернової Г.В.,

секретар судового засідання Халімончук С.С.,

за участю: представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Радомишльському районі Житомирської області до Публічного акціонерного товариства "Радомишльський машинобудівний завод" про стягнення 6635,61 грн.,

                                                            встановив:

Управління Пенсійного фонду України в Радомишльському районі Житомирської області звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з акціонерного товариства закритого типу "Радомишльський машинобудівний завод" 6635,61 грн. заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за липень-вересень 2013 р. В обґрунтування позову посилалося на частину 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві, просив їх задовольнити.

Представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечували та просили відмовити в задоволенні позову. Пояснили, що розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" товариством отримані не були, а тому останньому не було відомо про розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, відтак спірні суми не є узгодженими.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Радомишльський машинобудівний завод" перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Радомишльському районі Житомирської області як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до п."а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах, які є працівниками, зайнятими повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам.

Приписами ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV, ст. 2, 4 Закону України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", передбачено, що відшкодуванню вказаними платниками збору підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п."а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у 100 % розмірі.

У відповідності з вимогами ст.3 Закону "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують внески до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України.

Згідно підпункту 6.1. пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. N 21-1, із змінами і доповненнями (далі - Інструкція), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно п.п.6.4., 6.5. п.6 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Підпунктом п.6.8. п.6 Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Як вбачається з розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, пільгові пенсії призначені відповідно до пункту "а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.11).

Судом встановлено, що згідно досліджених в судовому засіданні пенсійних справ, сформованих на вказаних громадян, пільгова пенсія ОСОБА_1 з 13.03.2013 складає 1185,41 грн, з урахуванням загального стажу роботи 27 р.3 міс. 20 днів, в тому числі пільгового - 6 р. 3 міс.1 день; ОСОБА_2 з 01.01.2013 складає 1010,69 грн, з урахуванням загального стажу роботи 24 р.6 міс. 4 дні, в тому числі пільгового - 12 р.7 міс.24 дні (а.с.204-209).

При цьому відшкодуванню підлягає, як передбачено приписами ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", 100% пільгової пенсії, тобто 1185, 41 грн та 1010,69 грн щомісячно відповідно.

Крім того, до відшкодування пільгової пенсії, призначеної ОСОБА_2, також підлягає сума в розмірі 15,77 грн, яка стягується поштовим відділенням в зв'язку із наданими послугами по отриманню пенсії (що також є фактичними витратами), тобто в загальному розмірі 1026,46 грн (1010,69 грн + 15,77 грн).

Таким чином, перевіряючи обгрунтованість нарахованих позивачем сум витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за липень-вересень 2013 року, судом з'ясовано, що вони нараховані відповідно до норм законів України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення" та Інструкції N 21-1.

Згідно наданого Управлінням Пенсійного фонду України розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту "а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", відшкодуванню з 01.05.2013 підлягає сума 2211,87 грн щомісячно за доставку пільгових пенсій громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2, та за період з 01.07.2013 по 25.09.2013, складає 6635,61 грн, в т.ч. липень 2013 р. - 2211,87 грн., серпень 2013 р. - 2211,87 грн., вересень 2013 р. - 2211,87 грн (а.с.9,11).

З аналізу положень Інструкції №21-1 випливає, що обов'язок підприємства здійснювати відшкодування спірних витрат безпосередньо пов'язаний із виконанням органами Пенсійного фонду України обов'язку направити підприємству до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нових пенсій відповідних розрахунків.

В той же час із наявної в матеріалах справи копії поштової рекомендованої кореспонденції (а.с.15) не вбачається, що позивачем був надісланий, а відповідачем отриманий розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за липень-вересень 2013 року із зазначенням розміру до сплати.

Вказаний факт свідчить про те, що відповідач не знав і не міг знати про розмір фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, що позбавляло його можливості сплачувати вказану в розрахунках суму в порядку визначеному законодавством.

Згідно ч.1 ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною 1 ст.70 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позивачем не надано суду достатніх доказів на підтвердження правомірності стягнення з Публічного акціонерного товариства "Радомишльський машинобудівний завод" фактичних витрат на доставку і виплату пільгових пенсій за наданим розрахунком, а тому позов є необгрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 71, 86, 94, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд-

                                                            постановив:

В задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в Радомишльському районі Житомирської області до Публічного акціонерного товариства "Радомишльський машинобудівний завод" про стягнення 6635 грн 61 коп відмовити.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                             Г.В. Чернова

Повний текст постанови виготовлено: 13 жовтня 2015 р.